Рішення № 102188092, 24.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

24.11.2021 Справа № 756/8580/21

Унікальний номер судової справи 756/8580/21

Номер провадження 2/756/4825/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Слуцького О.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Дудко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 11.11.2016 перебувала в шлюбі з відповідачем. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.02.2019 шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.02.2019 з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Відповідач повністю ігнорує рішення суду та не сплачує аліменти. Відповідач після народження дитини постійно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, взагалі не цікавиться її долею, життям, відвідує доньку дуже рідко. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем не самостійно. Грошові кошти на життєво важливі потреби дитини відповідач не надає. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Дитина мешкає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем створено всі необхідні умови для нормального розвитку дитини, життя та навчання. Незважаючи на неодноразові звернення до відповідача щодо прийняття участі у вихованні дитини, він не виконує свої батьківські обов`язки, не вживає заходів щодо забезпечення своїй дитині достатнього життєвого рівня, повноцінного життя всебічного виховання і розвитку тощо.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 180 СК України позивач просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09.06.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

10.06.2021 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу та третій особі - копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Ухвалою суду від 20.10.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив задовольнити. Зауважив, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приділяє належної уваги дитини, не турбується про неї, має заборгованість по сплаті аліментів. Поведінка відповідача може негативно впливати на дитину, оскільки він притягувався до адміністративної відповідальності.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказував, що сплачує аліменти на утримання дитини, проводить час з донькою, має бажання приймати участь у вихованні дитини.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з огляду на висновок Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07.07.2017 Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТ УЮ у м. Києві, актовий запис №1101 (а.с. 11).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.02.2019 у справі №756/14510/18 шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 12-14).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.02.2019 у справі №756/14508/18 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 07 листопада 2018 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 15-18).

Постановою державного виконавця Оболонського районного ВДВС м. Київ ГТ УЮ у м. Києві Дубаса А.М. від 05.09.2019 у виконавчому провадженні №58679261 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримує дохід в ТОВ «Автогарант Моторз» (а.с. 20-21).

Відповідно до довідки, виданої директором ТОВ «ЗС АВТО ЦЕНТР» Тараник О.С., товариство 01.07.2021 отримало ВП №58679261 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки. Аліменти перераховуються до Оболонського РВ ДВС у м. Києві щомісячно, починаючи з липня 2021 року. Аліменти за липень перераховані 30.07.2021, за серпень - 31.08.2021, за вересень 2021 року - 30.09.2021 (а.с. 84).

Відповідачем надано до суду скріншоти переписки з позивачем, з якої вбачається, що він проявляв ініціативу щодо спілкування та зустрічей з дитиною.

Державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сакуном Д.В. складено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з червня 2019 року по травень 2021 року, відповідно до якої загальна заборгованість станом на 31.05.2021 складає 57 781,75 грн (а.с. 46).

Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування у своєму висновку від 03.09.2021 №104-7213 вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 74-75).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інш.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Позивач належним чином не вмотивувала та не довела власних доводів про обрання щодо відповідача такого крайнього виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав, не надала належних та допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин.

Судом встановлено відсутність свідомого злісного нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, а також судом враховується те, що батько бажає сіплкуватися з дочкою, брати участь у її вихованні, проти позбавлення батьківських прав заперечує.

Окрім того, суд приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої доньки.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що переконливих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини матеріали справи не містять, а відтак суд вважає, що позбавлення останнього батьківських прав на даний час є передчасним, позов є недоведеним, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 263-265, 354 - 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення - 24.11.2021.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (адреса: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д).

Суддя І.М. Банасько