Ухвала суду № 102187387, 21.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15324/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Чистота і порядок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Чистота і порядок» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4 570 грн. 00 коп.

21 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 через канцелярію суду подали клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір належить до господарської юрисдикції.

В обґрунтування клопотання вказують, що відповідач є власником нежитлового приміщення, приміщення стоматологічного кабінету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане нежитлове приміщення використовується ним для здійснення господарської діяльності щодо медичної та стоматологічної практики. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та основним видом його діяльності є стоматологічна практика. Тому, дане нежитлове приміщення використовується відповідачем для здійснення господарської діяльності щодо медичної та стоматологічної практики, а отже позов фактично пред`явлено позивачем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Враховуючи те, що позивач у спірних правовідносинах виступає не як фізична особа, а як фізична особа - підприємець справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягає закриттю з урахуванням п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, що підтверджується його розпискою. 15 грудня 2021 року представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити. Також просив розгляд справи провести за відсутності позивача та представника позивача і не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання. 21 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить клопотання про закриття провадження у справі розглядати без його участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Як слідує з Витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187769692 від 06 листопада 2019 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21621460 від 21 січня 2009 року, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2009 року нежитлове приміщення, приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 819153 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ліцензії МОЗ України серії АГ № 601785 ОСОБА_1 здійснює медичну практику.

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії Б №740912 суб`єкт господарювання ОСОБА_1 здійснює медичну та стоматологічну практику, місце провадження господарської діяльності вказано за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності – стоматологічна практика.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 використовує під час здійснення підприємницької діяльності, тому у правовідносинах стосовно обслуговування цього приміщення ОСОБА_1 виступає в якості фізичної особи-підприємця.

Зазначене підтверджується у тому числі і копіями договорів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та юридичними особами стосовно надання послуг постачання електричної енергії, технічного обслуговування системи газопостачання та газового обладнання, та не заперечується позивачем, який в позовній заяві вказав, що відповідач є власником нежитлового приміщення, стоматологічного кабінету, в якому здійснює свою діяльність як фізична особа-підприємець.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

При цьому, фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною дев`ятою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки – суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа – сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу – фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець – це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

За приписами статті 5 цього ж Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком ; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву відповідає визначений пунктом 5 частини другої цієї ж статті обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Отже, надання комунальних послуг є підприємницькою діяльністю для особи, яка надає такі послуги, натомість споживач комунальних послуг не здійснює при споживанні таких послуг підприємницької діяльності, оскільки вони спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів і не залежать від правового статусу споживача. Тобто такі договори не є господарськими у розумінні ГК України.

Юрисдикція таких спорів визначається залежно від суб`єктного складу правовідносин, тобто якщо споживачем послуг є фізична особа, то такі спори повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, а якщо споживачем послуг є юридична особа чи ФОП, то за суб`єктним складом такі спори мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) та від 03 жовтня 2019 року у справі № 920/50/19 (провадження № 12-129гс19).

Як слідує з матеріалів справи, нежитлове приміщення, приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , який на час звернення до суду та на час розгляду клопотання про закриття провадження перебуває у статусі ФОП. При цьому, споживачем житлово-комунальних послуг у вказаному приміщенні є саме ФОП ОСОБА_1 , який використовує приміщення для здійснення господарської діяльності щодо медичної та стоматологічної практики. Тому суд доходить висновку, що клопотання відповідача та його представника є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, суд роз`яснює сторонам, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 255, 260, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Чистота і порядок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Чистота і порядок», місцезнаходження: вул. Боярка, буд. 40А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40427376.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 24 грудня 2021 року.

Суддя О.О. Першко