Рішення № 102187381, 23.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13660/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Левчука О.В.

секретар судового засідання - Янок М.В.

учасники справи:

представник позивача - Коник Т. Г. ;

відповідачка - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 300 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що в Службі у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку із проживанням в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків, перебуває неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дитини ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Дані про батька дитини, в актовому записі про народження, вказані згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до рішення Рівненського міського суду у справі № 569/8621/17 від 27.07.2017 ОСОБА_4 була попереджена про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 та попереджена, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно неповнолітньої дитини. У листопаді 2017 року у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини, Службою у справах дітей від імені органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради до Рівненського міського суду було подано повторно позовну заяву про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 . 12 вересня 2018 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради було розглянуте питання про повернення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю матері ОСОБА_4 . Комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, прийняла рішення про доцільність повернення ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , на проживання в сім`ю матері ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Після повернення ОСОБА_3 в рідну сім`ю, матері були надані відповідні рекомендації щодо виховання сина. У період вересня 2018 року по лютий 2019 року ОСОБА_4 виконувала всі необхідні рекомендації. Однак, у 2019 році ситуація різко змінилася. Відповідно до інформації Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №11 ОСОБА_4 не виконує належним чином батьківські обов`язки стосовно сина ОСОБА_3 . ОСОБА_3 постійно пропускає уроки без поважних причин, порушує поведінку в класі та в школі. ОСОБА_4 визнає, що не мас виховного впливу на дитину, на запрошення класного керівника прийти до школи для спілкування не з`являється, в телефонній розмові просить вчителя вплинути на поведінку дитини.

Відповідно до п. 4 статті 164 Сімейного кодексу України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позивач стверджує, що впродовж кількох років працівниками служби у справах дітей та Рівненського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді обстежувались матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_4 , проводилась профілактично-роз`яснювальна робота з нею щодо належного виконання батьківських обов`язків, усвідомленого ставлення до виконання батьківських обов`язків, підвищення рівня батьківської компетенції. Також була здійснена оцінка потреб сім`ї ОСОБА_4 , здійснювався соціальний супровід сім`ї Рівненським міським центром соціальних служб для сім`ї дітей та молоді. В рамках соціального супроводу здійснювалися візити в сім`ю ОСОБА_4 , з відповідачкою проведені неодноразові бесіди щодо мотивації на ведення здорового способу життя, профілактики негативних звичок. Надавались рекомендації щодо раціонального розподілу коштів державної соціальної допомоги, планування першочергових та другорядних витрат, певних заощаджень. Здійснювалися бесіди щодо неприпустимості недбалого ставлення до здоров`я дитини, необхідності до виконання медичних рекомендацій у повному обсязі, створення належних умов для проживання, виховання та розвитку сина. ОСОБА_4 не визнає факту існування в неї алкогольної залежності. Конкретних дій з боку ОСОБА_4 шодо покращення своєї життєвої ситуації не спостерігається. Працівником центру надана допомога у отриманні державної допомоги одинокій матері.

Згідно з висновком спеціаліста, який проводив роботу із сім`єю, у ОСОБА_4 не має бажання концептувати свої зусилля на материнських обов`язках, вона не усвідомлює своєї відповідальності за здоров`я та безпеку дитини, вважає певну поведінку нормою, низький рівень мотивації до змін, жінка продовжує легковажно ставитися до виконання своїх батьківських обов`язків, від усіх пропозицій вона відмовляється. ОСОБА_4 жодної наданої рекомендації не виконала. тривала рооота позитивних результатів у житті сім і не спостерігається. ОСОБА_4 постійно просила дати їй шанс на виправлення. За тривалий час жінка жодних дій стосовно зміни способу життя не вчинила. Відповідно ситуація в сім`ї залишається без змін.

2 березня 2021 року до Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулась ОСОБА_5 з повідомленням про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився без батьківського піклування. ОСОБА_5 повідомила Службі у справах дітей, що мати дитини ОСОБА_4 не займається вихованням та утриманням дитини, продовжує зловживати алкогольними напоями, ніде не працює.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», ОСОБА_3 внесений до журналу обліку повідомлень про дітей, які залишилися без батьківського піклування, та тимчасово влаштована в сім`ю тітки. ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом із тіткою ОСОБА_10 , в трикімнатній квартирі на першому поверсі. ОСОБА_3 займає окрему кімнату, у якій наявне окреме місця для сну та відпочинку, місце для навчання, шафа для одягу та особистих речей. У квартирі створені належні умови для проживання та виховання ОСОБА_3 . Він за місцем проживання забезпечений всім необхідним для повноцінного розвитку.

ОСОБА_3 надав Службі у справах дітей пояснення в якому вказав, що останні 2 роки постійно проживає разом з тіткою ОСОБА_5 , оскільки пішов від мами через те, що вона не доглядала за ним, мати постійно пиячила, казала що перестане пити, але обіцянок не дотримувалася. ОСОБА_3 періодично викидав пляшки з-під алкогольних напоїв. Коли ОСОБА_4 була в стані алкогольного сп`яніння, вчиняла сварки з ОСОБА_3 і казала дитині іти геть з дому. ОСОБА_3 вказує, що до мами почали приходити незнайомі особи і він не бажає знати, шо вони там роблять. ОСОБА_3 не хоче повертатися до мами, також пояснив, що у нього з тіткою дуже хороші стосунки і в подальшому хоче з нею проживати. Вона його повністю угримує та забезпечує всім необхідним.

Відповідно до інформації Рівненського міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді, ОСОБА_4 знаходиться на обліку в центрі з 25 жовтня 2019 року. Працівниками центру постійно проводиться робота з жінкою, щодо належного виконання нею батьківських обов`язків, профілактики вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_4 підтвердила наявність проблем щодо зловживання нею алкогольними напоями, погодилась на співпрацю з Центром щодо дотримання узгодженого плану для покращення ситуації в сім`ї, а саме: відвідання групи АА, пошук постійної оплачуваної роботи, догляд за дитиною, покрашення умов проживання. Висловила готовність до зміни власного життя, проте, вона жодних рекомендацій не взяла до уваги.

Протягом березня-квітня 2021 року з ОСОБА_4 велися неодноразові бесіди щодо здорового способу життя, формування стереотипів мислення, відповідального батьківства. Обговорено питання щодо пошуку робот. Бесіди щодо відповідального батьківства, здорового способу життя та формування правильних життєвих позицій. Під час консультації неодноразово жінка озвучувала, що потребує продуктові пакети, а від гуманітарної допомоги у вигляді одягу вона відмовлялася. Також велися неодноразові телефонні бесіди із сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка повідомляла про неналежну поведінку жінки, часті алкогольні запої та безвідповідальне ставлення до свого життя . ОСОБА_4 неодноразово була запрошена на консультацію у Центр, але не з`явилася жодного разу вказуючи, що має високу температуру або записана на прийом до травматолога.

Відповідно до інформації Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №11: Рівненської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 проживає в неповній сім`ї. Мати зовсім не займається вихованням сина, не має виховного впливу на нього, взагалі не цікавиться навчанням. Стосунки між матір`ю і сином напружені. ОСОБА_3 тимчасово проживає у тітки, рідної сестри матері, у тому ж будинку. Мати впродовж 2020-2021 навчальних років не приходила до школи, не цікавилася навчанням ОСОБА_3 . На дзвінки класного керівника, психологічної служби школи не відповідала. Тітка ОСОБА_3 ОСОБА_5 , в телефонній розмові повідомила класному керівнику, що змушена була забрати ОСОБА_3 до себе, так як мати зловживає спиртними напоями, ніде не працює.

У квітні 2021 року ОСОБА_4 з`явилась до Служби у справах дітей на консультацію. З жінкою була проведена бесіда, де вона вкотре просила не порушувати питання про стан виконання батьківських обов`язків на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_4 казала, що змінить спосіб життя, влаштується на роботу. Однак змін не відбулося.

Всі ці факти свідчать про те, що всупереч вимогам ст. 150 та 180 СК України, ОСОБА_4 не виконує батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина. Мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_3 . Поведінка матері не відповідає вимогам сімейного законодавства та суперечить інтересам дитини. Все це свідчить про безвідповідальне відношення ОСОБА_4 до виконання батьківських обов`язків стосовно малолітнього сина. Ухилення від виконання юридичного обов`язку виховувати та утримувати дитину - це акт свідомої поведінки матері, оскільки вона має реальну можливість піклуватися про ОСОБА_3 , але не вчиняє відповідних дій.

Питання про виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 14 червня 2021 року. На комісії були присутні мати дитини ОСОБА_4 , тітка дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради одноголосно прийняла рішення про звернення Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради до Рівненського міського суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 та рекомендувала органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради надати висновок до Рівненського міського суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 , будучи судом попередженою про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 та про те, що у разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно дитини, діяла всупереч інтересам свого сина не створила належних умов для проживання сина, продовжила вживати алкогольні напої, не за призначенням використовувала державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям, належним чином не займалася вихованням сина.

За таких підстав служба у справах дітей, якій рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.10.2004 №261, делеговані повноваження звертатися до суду з позовними заявами про позбавлення батьківських прав, представництво інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей в суді від імені органу опіки та піклування, з міркувань найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає за доцільне звернутися до суду із заявою про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити з підстав, що зазначені у ньому.

Відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви, просила надати їй вчергове шанс на виправлення та не позбавляти її батьківських прав.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом відповідачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 10 квітня 2007 року, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 772.

Відомості про батька ОСОБА_16 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Як слідує з копії наказу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.03.2017 № 41-осн, малолітнього ОСОБА_3 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з проживанням в сім`ї, в якій батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконанням батьківських обов`язків.

Згідно з висновком органу опіки та піклування № 08-1139 від 17.06.2021, ОСОБА_4 не виконує батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З міркувань найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає за доцільне звернутися до суду із заявою про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Рівненського міського суду у справі № 569/8621/17 від 27.07.2017 ОСОБА_4 була попереджена про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 та попереджена, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно неповнолітньої дитини. У листопаді 2017 року у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини, Службою у справах дітей від імені органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради до Рівненського міського суду було подано повторно позовну заяву про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 . 12 вересня 2018 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради було розглянуте питання про повернення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю матері ОСОБА_4 . Комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, прийняла рішення про доцільність повернення ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , на проживання в сім`ю матері ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Після повернення ОСОБА_3 в рідну сім`ю, матері були надані відповідні рекомендації щодо виховання сина.

Відповідно до інформації Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №11 № 171 від 26.03.2019, ОСОБА_4 не виконує належним чином батьківські обов`язки стосовно сина ОСОБА_3 . ОСОБА_3 постійно пропускає уроки без поважних причин, порушує поведінку в класі та в школі. ОСОБА_4 визнає, що не має виховного впливу на дитину, на запрошення класного керівника прийти до школи для спілкування не з`являється, в телефонній розмові просить вчителя вплинути на поведінку дитини.

2 березня 2021 року до Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулась ОСОБА_5 з повідомленням про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився без батьківського піклування. ОСОБА_5 повідомила Службі у справах дітей, що мати дитини ОСОБА_4 не займається вихованням та утриманням дитини, продовжує зловживати алкогольними напоями, ніде не працює.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», ОСОБА_3 внесений до журналу обліку повідомлень про дітей, які залишилися без батьківського піклування, та тимчасово влаштована в сім`ю тітки. ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом із тіткою ОСОБА_10 , в трикімнатній квартирі на першому поверсі. ОСОБА_3 займає окрему кімнату, у якій наявне окреме місця для сну та відпочинку, місце для навчання, шафа для одягу та особистих речей. У квартирі створені належні умови для проживання та виховання ОСОБА_3 . Він за місцем проживання забезпечений всім необхідним для повноцінного розвитку.

Відповідно до пояснень, які ОСОБА_3 надав Службі у справах дітей 04.03.2021, останні 2 роки постійно проживає разом з тіткою ОСОБА_5 , оскільки пішов від мами через те, що вона не доглядала за ним, мати постійно пиячила, казала що перестане пити, але обіцянок не дотримувалася. ОСОБА_3 періодично викидав пляшки з-під алкогольних напоїв. Коли ОСОБА_4 була в стані алкогольного сп`яніння, вчиняла сварки з ОСОБА_3 і казала дитині іти геть з дому. ОСОБА_3 вказує, що до мами почали приходити незнайомі особи і він не бажає знати, шо вони там роблять. ОСОБА_3 не хоче повертатися до мами, також пояснив, що у нього з тіткою дуже хороші стосунки і в подальшому хоче з нею проживати. Вона його повністю угримує та забезпечує всім необхідним.

Відповідно до інформації Рівненського міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді, ОСОБА_4 знаходиться на обліку в центрі з 25 жовтня 2019 року. Працівниками центру постійно проводиться робота з жінкою, щодо належного виконання нею батьківських обов`язків, профілактики вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_4 підтвердила наявність проблем щодо зловживання нею алкогольними напоями, погодилась на співпрацю з Центром щодо дотримання узгодженого плану для покращення ситуації в сім`ї, а саме: відвідання групи АА, пошук постійної оплачуваної роботи, догляд за дитиною, покрашення умов проживання. Висловила готовність до зміни власного життя, проте, вона жодних рекомендацій не взяла до уваги.

Згідно інформації Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №11 Рівненської міської ради від 26.03.2021 № 01-15/195 вбачається, що ОСОБА_3 проживає в неповній сім`ї. Мати зовсім не займається вихованням сина, не має виховного впливу на нього, взагалі не цікавиться навчанням. Стосунки між матір`ю і сином напружені. ОСОБА_3 тимчасово проживає у тітки, рідної сестри матері, у тому ж будинку. Мати впродовж 2020-2021 навчальних років не приходила до школи, не цікавилася навчанням ОСОБА_3 . На дзвінки класного керівника, психологічної служби школи не відповідала. Тітка ОСОБА_3 ОСОБА_5 , в телефонній розмові повідомила класному керівнику, що змушена була забрати ОСОБА_3 до себе, так як мати зловживає спиртними напоями, ніде не працює.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає перелік обов`язків батьків по вихованню та розвитку своїх дітей, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, не спілкується з нею, не надає матеріальної допомоги, не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Доказів того, що відповідачка не виконує своїх батьківських обов`язків з поважних причин судом не встановлено, а тому суд вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Проаналізувавши надані докази, а також вищевказані законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, законності та справедливості, суд доходить висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, тому, вважає необхідним позбавити її батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд звертає увагу, що позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідачки права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дитини, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною третьою статті 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, незважаючи на позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона зобов`язана виконувати свої батьківські обов`язки з утримання дитини до досягнення нею повноліття, сплачуючи аліменти на її утримання.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки позивачем заявлено про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки, суд враховує відсутність відомостей про наявність на утриманні відповідачки інших осіб, а також відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідачки захворювань, які потребували б додаткових витрат. За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_5 , особи в сім`ю якої влаштована неповнолітня дитина, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 300 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття

При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 06 липня 2021 року.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 06 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 816 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави.

Керуючись ст. 150, 155, 164, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25675397.

відповідачка: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене та підписане 24 грудня 2021 року.

Суддя Левчук О. В.