Рішення № 102186421, 14.12.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2740/20

Провадження № 2/935/239/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – Янчук В.В.,

за участі секретаря – Кумечко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором № б/н від 27.12.2016 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27 грудня 2016 року, ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4897,64 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач – ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості реєстрації зазначено наступну адресу: АДРЕСА_1 . Вважав, що відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання, померлого позичальника. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 27.12.2016 року становить 7487,33 грн., та складається з наступного: 4498,64 грн. - заборгованість за кредитом; 1758,21 грн. - заборгованість за відсотками, та 1230,48 грн. – заборгованість з комісії та пені.

Позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість в розмірі 7487,33 грн. та судові витрати.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 25.02.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 20.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують. До суду також представником позивача направлено відповідь на відзив, відповідно до якого вказали, що відповідач ОСОБА_1 не подала заяву про відмову від прийняття спадщини, є такою що прийняла спадщину так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 09.04.2020 була направлена претензія кредитора до Коростишівської державної нотаріальної контори, а отже позивачем не було пропущено строк пред`явлення кредиторських вимог до спадкодавця померлого.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься відзив відносно позовних вимог, відповідно до якого просила в задоволенні позовних вимог відмовити. З письмового відзиву слідує, що про смерть ОСОБА_2 позивач був обізнаний ще 15.04.2019 р., 07.11.2019 позивачу стало відомо про місце реєстрації відповідача за місцем реєстрації матері на момент її смерті, а тому шестимісячний строк пред`явлення претензій до спадкоємця встановлений законом сплив 07.05.2020 р. Позивач звернувся з вимогою про погашення боргу спадкодавця до спадкоємця з порушенням строків, визначених ст. 1281 ЦК України, отже втратив право на пред`явлення таких вимог. Самі ж позовні вимоги не можуть бути задоволені без доведення обставин отримання свідоцтва про право на спадщину, відсутності інших спадкоємців, наявності спадкового майна та його вартості. Інших заяв та клопотань відповідач не подавала, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши заяви по суті справи сторін, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 27 грудня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої банк надав останній у користування кредитні кошти, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4897 грн. 64 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін 36 місяців з 27.12.2016 по 31.12.2019 р. Підписана Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт разом з запропонованими банком Умовами та правилами, Тарифами складають між позичальником та банком кредитний договір.

За умовами договору за користування кредитом позичальник повинен був сплачувати відсотки. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00026164943 (а.с. 91).

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стверджує, що станом на дату смерті у позичальника існувала непогашена заборгованість перед позивачем за кредитним договором, розмір якої становить 7487,33 грн, яка складається з: 4498 грн. 64 коп. - заборгованості за кредитом, заборгованість за відсотками – 1758 грн. 21 коп., 1230 грн. 48 коп. – заборгованість з комісії та пені.

На підтвердження вище вказаної заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 30.04.2019 ( за період з 27.12.2016 по 30.04.2019 та розрахунок заборгованості станом на 15.10.2020 за період з 01.06.2019 по 15.10.2020.

Таким чином, встановивши, що позичальник ОСОБА_2 померла у даній справі підлягає встановленню розмір заборгованості за вказаним вище кредитним договором станом до дня смерті позичальника.

Отже, станом на дату смерті, ОСОБА_2 мала заборгованість за кредитним договором від 27.12.2016 р., що становила 7577,27 грн., а саме: 3289,27 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 1209,37 грн. –прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1279,26 грн.- заборгованість за відсотками, 1799,40 грн. заборгованість за пенею - відповідно до розрахунку заборгованості ( квітень 18 р.), що наданий позивачем разом з позовною заявою (а.с. 6) .

З ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року про відмову у відкритті впровадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка надсилалась банку, слідує, що позивачу про смерть позичальника спадкодавця ОСОБА_2 було відомо ще з квітня 2019 року (а.с. 36 ).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК Укораїни).

Об`єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов`язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою не є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб.

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Обов`язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та право кредитора спадкодавця на пред`явлення вимог до спадкоємців визначені ст. 1281 ЦК України.

Невиконання спадкоємцем вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року при розгляді справи № 522/407/15-ц.

У зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 , позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 27.03.2020 звернувся до Коростишівської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 Цивільного кодексу України. Просив включити кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед банком у розмірі 7487,33 грн., повідомити відомості про осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини після смерті Боржника; повідомити про видані свідоцтва про право на спадщину та про осіб, які такі свідоцтва отримали ( а.с.38).

Листом від 15.04.2020 № 237/02-14 Коростишівська державна нотаріальна контора повідомила АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що спадкова справа до майна померлої, 16.04.2018 р. ОСОБА_2 , заведена за № 40/2020 за претензією позивача, спадкоємці з будь-якими заявами не звертались. ( а.с.39).

В матеріалах справи наявний лист-претензія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.05.2020, який надісланий ОСОБА_1 у якому останній повідомлено про наявність боргу у ОСОБА_2 за кредитним договором у сумі 7487,33 грн. та обов`язок його сплатити (а.с. 40).

Разом з тим, положення ст. 1282 ЦК України (щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора) застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право. Щодо способу пред`явлення вимоги, то стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Кредитор може пред`явити вимоги безпосередньо до спадкоємців або опосередковано через нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Оскільки позивач АТ КБ «ПриватБанк», якому було відомо про смерть спадкодавця боржника ОСОБА_2 ще у квітні 2019 року з ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі, та знаючи про наявність у боржника ОСОБА_2 невиконаних зобов`язань (заборгованості) за кредитним договором, банк лише 27.03.2020 року звернувся із претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до нотаріальної контри.

Тобто, банк пред`явив свої вимоги до спадкоємців, звернувшись до нотаріальної контори поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, що згідно із частиною четвертою цієї норми позбавляє права позивача вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли своє обгрунтування, і в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 25,81 ,608, 626, 628, 1216,1218,1281,1282 ЦК України, ст.ст. 12-13,76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкодавця – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 23.12.2021 р.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В.Янчук.