Рішення № 102186414, 23.12.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3104/21

Провадження № 2/935/799/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

з участю секретаря - Кумечко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 липня 2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92993 від 15.07.2021, яким звернуто стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в погашення заборгованості за кредитним договором № 1652/4178DCLRG2PT від 21.04.2015 р. кошти у розмірі 20135,47 грн, та витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 500,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню за вказаним виконавчим написом становить 20635,47 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В., 04.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 6638195 з примусового виконання виконавчого напису та 26.08.2021 виконавцем було видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату. Внаслідок таких дій нотаріуса та виконавця з позивача почали відраховувати із заробітної плати кошти на погашення неіснуючого боргу.

Позивач зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», підпункту 3.1. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5, позивач не укладав ні з ким жодних кредитних договорів, які нотаріально посвідчувались, нотаріусом не додержано вимог нормативних актів щодо вчинення виконавчого напису, визначена заборгованість не є безспірною. За вказаних обставин виконавчий напис є таким, що не підлягають виконанню, у зв`язку з чим звернувсь до суду з даним позовом.

Позивач просив: визнати виконавчий напис № 92993, що вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» коштів в розмірі 20635,47 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду, представник позивача подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також просить вирішити питання щодо понесених судових витрат. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позов не подали, будь-яких заяв та клопотань не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідач - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив відносно позовних вимог не подавала, будь-яких заяв та клопотань не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. в судове засідання не з`явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень відносно позовних вимог не надходило, заяв та клопотань не подавав, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності третьої особи.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 квітня 2015 р. між позивачем та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір № 1652/4178DCLRG2PT, згідно якого позивач отримав кредит в розмірі 19065,47 грн. з процентною ставкою 0,0001% річних - на строк до 03.03.2019.

15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис № 92993 від 15.07.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1652/4178DCLRG2PT від 21.04.2015, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 83 від 28.02.2018 р. є ТОВ «Фінансова компанія» Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 р. є ТОВ «Фінансова компанія »АЛАНД», заборгованості за період з 14.05.2020 року по 08.06.2021 року в розмірі 20135,47 грн., що складається: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 18755,47 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом- 1380,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 500,00, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню становить – 20635,47 грн.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. перебуває виконавче провадження № 66381952 з примусового виконання виконавчого напису № 92993, виданого 15.07.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансової компанії «АЛАНД» заборгованості в розмірі 20635,47 грн. Постановою приватного виконавця у вказаному виконавчому провадженні від 26.08.2021 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 23099,02 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій і метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Суд враховує, що зазначена правова позиція підтримується Верховним Судом (постанова від 14.08.2019 р. у цивільній справі 519/77/18).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не є належним відповідачем у справі.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 р.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа №910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Зважаючи на те, що укладений між ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально; беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, то суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

Для спростування доводів позову відповідач не подав належних і допустимих доказів, визначених законом, та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про безспірність заборгованості боржника перед банком.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню. За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, в обґрунтування витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн., позивачем та його представником надано: Договір про надання правової допомоги від 20.10.2021, розрахунок гонорару адвоката за надану правову допомогу та квитанцію № 151 від 28.10.2021 про оплату позивачем послуг в розмірі 2500,00 грн.

Отже враховуючи викладене з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, що були понесені позивачем в розмірі 2500,00 грн.

Відповідачем клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір поклається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні з позовом до суду позивачем понесені судові витрати : за звернення з позовом - 908 грн. 00 коп. та за звернення зі заявою про забезпечення позову 454 грн. 00 коп., а всього 1362 грн.00 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 3862 грн.

Керуючись ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279,280 354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 92993 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова копанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 20635,47 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова копанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 3862 грн. 00 коп. судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення суду складено: 23 грудня 2021 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова копанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578), місцезнаходження: 01033, м. Київ, Саксаганського,14, офіс 301.

Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа : приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, місцезнаходження: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 1, офіс 41-Б.

Суддя В.В. Янчук