Рішення № 102186069, 22.12.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13478/21

Провадження № 2/161/3540/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кирилюк В.Ф.,

секретаря – Шолом С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.09.2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що їхнє одруження виявилося невдалим. Спільне життя не склалося, в багатьох життєвих ситуаціях їм не вдається досягти взаєморозуміння, у них різні погляди щодо вирішення питань життя їхньої сім`ї. Кожний з них має різні погляди на шлюб та сім`ю. Шлюбні стосунки припинені, спільного господарства не ведуть.

Вважає, що шлюб існує формально, а тому просить його розірвати.

Крім того вважає, що малолітня дочка повинна проживати з нею, в зв`язку з чим просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини з нею, як матір`ю.

Також зазначає, що малолітня дочка перебуває на її утриманні. При цьому, відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання.

У зв`язку з чим, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2021 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей виконавчого комітету Луцької міської ради на Службу у справах дітей сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради.

Позивач та відповідач надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Відповідач проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи подала суду заяву про розгляд справ у її відсутності. В частині визначення місця проживання дитини за спільною згодою обох батьків, за місцем проживання матері ОСОБА_1 не заперечує.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що шлюб між сторонами укладений 12.09.2014 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, про що було складено відповідний актовий запис № 1305, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 12.09.2014 року (а.с. 6).

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно вимог ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З досліджених письмових доказів, судом з`ясовано, що сторони подружніх відносин не підтримують. Шлюб існує формально. Примиритись не бажають. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім`ї неможливе, а тому суд вважає за доцільне та правильне шлюб між ними розірвати.

Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.

З матеріалів справи судом встановлено, що у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.01.2015 року. Батьками дитини згідно зазначеного свідоцтва є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Як визначено принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Отже, дослідивши матеріали справи, а також враховуючи думку представника Служби у справах дітей сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради та інтереси дитини, суд приходить до висновку, що слід визначити місце проживання малолітньої дочки разом з їх матір`ю – ОСОБА_1 .

Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Отже, із системного аналізу зазначених норм закону, слідує, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частки від його доходу щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову 28.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує матеріальне становище сторін, їх сімейний стан, стан здоров`я, перебування на утриманні інших осіб, визнання відповідачем позову, та вважає за можливе стягнути з нього в користь позивача аліменти на утримання дитини в такому розмірі.

Суд приходить до висновку також, що згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 908 грн. судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 141, 142, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 161, 180, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 12.09.2014 року, актовий запис № 1305 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір`ю – ОСОБА_1 .

Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від його доходу щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову 28.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 908 грн. (дев`ятсот вісім грн.) судового збору.

Тягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 1816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн..) судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третьою особою у справі є Служба у справах дітей сім`ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради, код ЄДРПОУ 04332207, адреса: Волинська область, Луцький район, с. Боратин, вул. Центральна, 15

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк