Рішення № 102184120, 23.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/6889/21

2/337/3232/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 грудня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», місце знаходження: м.Київ, вул.Польова, буд.24-Д, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, місце знаходження: м.Київ, вул. Златоустівська, буд.55, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місце знаходження: м.Київ, пр.Григоренка, буд.15, прим.3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2021р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 28.07.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, реєстровий №19898, про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Смартфінанс» заборгованості за кредитним договором №92155685, укладеним 30.09.2011р. між ним та ПАТ «Банк Руский Стандарт», за період з 06.12.2018р. по 01.06.2021р. в загальній сумі 15 962,73грн.

Вважає цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки в порушення вимог чинного законодавства виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не було посвідчено нотаріально, без первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт виникнення та безспірність заборгованості, без доказів отримання ним вимоги кредитора про усунення порушень зобов`язання.

Просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 30.11.2021р. за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримає повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Смартфінанс» в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позов або зустрічний позов до суду не подав.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, пояснень на позов до суду не подала.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить ухвали рішення згідно чинного законодавства.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність зазначених осіб, в т.ч. у відсутність відповідача відповідно до ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 30.09.2011р. між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №92155685, відповідного до якого останній отримав в кредит грошові кошти в сумі 4769,96грн. на строк з 01.10.2011р. по 03.04.2013р. зі сплатою процентів в сумі 111,99грн.

Позичальник зобовьязаний був здійснювати повернення кредиту щомісячнми платежами по 281,00грн. До 3 числа кожного місяця.

Цей договір є договором приєднання та складається з Заяви-анкети позичальника на відкриття поточного рахунку, Умов надання банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Банк Русский Стандарт», Тарифів Банку.

28.07.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, реєстровий №19898, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Смартфінанс» заборгованості за кредитним договором №92155685, укладеним 30.09.2011р. між ним та ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги №25/022/20 від 25.02.2020р. є ТОВ «Смартфінанс» за період з 06.12.2018р. по 01.06.2021р. в загальній сумі 15 962,73грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 10 255,28грн., заборгованості за відсотками – 4357,45грн., плати за пропуск мінімальних платежів – 250,00грн., плати за вчинення виконавчого напису – 1100,00грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. від 28.08.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №66642708 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього ж Закону нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення виконавчих написів передбачений Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п.1.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

П.1.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.3.1 п.3 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, пп.3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. (набрала чинності 10.12.2014р.) Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ця постанова суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а її резолютивна частина опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №23 від 21.03.2017 року.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (справа №826/20084/14) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

В даному випадку суд встановив, що при вчиненні 28.07.2021р. виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. керувався ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

В той же час, вказаний Перелік документів у редакції, чинній станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів у простій письмовій формі, оскільки п.2 Переліку документів з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови суду.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що укладений 30.09.2011р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Русский Стандарт» кредитний договір №92155685 був нотаріально посвідчений, суду не надано. Зокрема, в оскаржуваному виконавчому написі відомості про це відсутні.

В матеріалах справи знаходиться копія зазначеного кредитного договору, з якої достовірно вбачається, що він був укладений в простій письмовій формі і жодних домовленостей сторін про його нотаріальне посвідчення ним не зафіксовано.

Також судом встановлено, що за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса з ОСОБА_1 здійснено стягнення заборгованості в загальному розмірі 14 862,73грн. за період з 06.12.2018р. по 01.06.2021р. в загальній сумі 15 962,73грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 10 255,28грн., заборгованості за відсотками – 4357,45грн., плати за пропуск мінімальних платежів – 250,00грн., плати за вчинення виконавчого напису – 1100,00грн.

Однак документів, які б підтверджували безспірність цієї заборгованості та встановлювали прострочення виконання кредитного зобов`язання, зокрема, первинні бухгалтерські документи, виписка з рахунка боржника тощо, суду не надано.

При цьому, суд враховує, що за змістом наявного кредитного договору сторонами було узгоджено строк кредитування – до 03.04.2013р. Документи, які б підтверджували правомірність нарахування заборгованості поза межами узгодженого сторонами строку кредитування, суду не надані.

Фактично з наявних матеріалів вбачається, що виконавчий напис про стягнення зазначеної суми заборгованості фактично було вчинено за період, що перевищує загальний строк позовної давності – три роки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надіслання кредитором боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень з відміткою про його отримання або відміткою поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в договорі адресу, а також вчинення нотаріусом виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту надіслання боржнику такої вимоги.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням вимог законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, тому він є незаконним і його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача ТОВ «Смартфінанс» на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00грн. (за подання позову) та 454,00грн. (за подання заяви про забезпечення позову), усього 1362,00грн.

Керуючись ст.3,6,15,16,18,526,530,610,611,626-629,1049,1050,1054,1055 ЦК України, ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,259,263-265,280,282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28.07.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, реєстровий №19898, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» заборгованості за кредитним договором №92155685 від 30.09.2011р. за період з 06.12.2018р. по 01.06.2021р. в загальній сумі 15 962,73грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», ЄДРПОУ 39395137, місце знаходження: м. Київ, вул. Польова, буд.24-Д, р/р НОМЕР_1 в АТ «Банк Форвард», МФО 380418, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1362,00грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.А.Мурашова

23.12.2021