Ухвала суду № 102183608, 20.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3734/2021

243/13301/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про передачу справи за підсудністю

20.12.2021 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є. ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької міської ради за участі третьої особи Слов`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2021 року на адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Донецької міської ради за участі третьої особи Слов`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, яка мотивована тим, що після смерті ОСОБА_2 , який був її цивільним чоловіком та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку відкрилась спадщина на недоотриману за життя померлого пенсію та квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою захисту та оформлення в законному порядку своїх спадкових прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини,.

З огляду на вищевикладене суддя зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12.02.2015 №189-УІН внесено зміни і до інших Законів, а саме Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" доповнено новими статтями, якими забезпечено реалізацію права на спадкування.

Статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 91 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», врегульовано: якщо

останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

З матеріалів доданих до позовної заяви не вбачається, щоб позивачка зверталась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до якої - небудь нотаріальної контори, розташованої на підконтрольній Україні території.

У зв`язку з чим суддя вважає за можливе в даному випадку застосувати загальні норми чинного ЦПК України, які визначають підсудність справ.

Як було встановлено із змісту позовної заяви, метою звернення позивачки до суду із даним позовом є захист та подальше оформлення своїх спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 .

До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_2 увійшла недоотримана пенсія та квартира, розташована в м. Донецьк.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №м3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності

(недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Таким чином на підставі наявних у справі матеріалів вбачається, що позов ОСОБА_1 виникає із приводу вимог, які пов`язані зі спадкуванням нерухомого спадкового майна, а саме квартири, що розташована у м. Донецьку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року, зі змінами та доповненнями, затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно з Додатком 1 до даного розпорядження м. Донецьк входить до даного переліку та є тимчасово окупованою територією.

Відповідно до Розпорядження Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 02.09.2014 року № 2710/38-14 територіальна підсудність Ленінського районного суду м. Донецька визначена за Дзержинським міським судом Донецької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26-32 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради за участі третьої особи Слов`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, передати за підсудністю до Дзержинського міського суду Донецької області (85200, м. Торецьк ( м.Дзержинськ), вул. Дружби (50 – річчя Жовтня), 4 ) для подальшого розгляду.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко