Рішення № 102183285, 01.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10706/21

Провадження № 2/234/3760/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Лебединець Г.С., секретаря судового засідання Карпова О.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Лозового І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 до Краматорської міської ради про встановлення факту, який має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просив встановити факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини до 24.02.2015 року, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначив наступне, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була його бабкою та матір`ю його батька ОСОБА_4 . Оскільки у бабці ОСОБА_3 не склалися відносини з його матір`ю, то не було укладено шлюб з його батьком. У зв`язку з чим, його мати припинила відносини з ОСОБА_5 , та будучи вагітною зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , який був записаний його батьком. Незважаючи на це, померла ОСОБА_3 визнавала його своїм онуком, вони тривалий час спілкувалися. В 1980 році помер син ОСОБА_3 , інших дітей померла не мала та в шлюбі не перебувала. З початку 2010 року, він на прохання своєї бабусі, переїхав жити до неї, оскільки вона була одинока та потребувала допомоги та спілкування. З цього часу вони постійно проживали однією сім`єю в належному померлій згідно з договором купівлі – продажу від 26.05.2005 року, посвідченого нотаріусом Першої державної нотаріальної контори, житловому будинку АДРЕСА_1 . Він з бабцею мав спільний бюджет, який складався із його заробітної плати та її пенсії. Після смерті бабусі, він займався її похованням і до теперішнього часу продовжує жити в зазначеному будинку та утримувати його. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою за цією ж адресою. Спадкоємців першої, другої та третьої черги за законом після смерті ОСОБА_3 немає. Заповіт померла не складала. 23.05.2015 року він звернувся до нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. із заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак було відмовлено, оскільки необхідно довести факт родинних відносин з померлою.

Позивач просить суд встановити факт його проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Суду показав, що ОСОБА_3 є його бабусею, та з початку 2010 року, він на її прохання переїхав жити до неї в житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки вона була одинока та потребувала допомоги. Зазначений будинок він утримував, робив ремонти та допомагав по господарству бабусі. В них був сумісний бюджет, який складався із його заробітної плати та пенсії бабусі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи свого довірителя та просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача Краматорської міської ради не з`явився, втім, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, а також зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, 31.08.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача Краматорської міської ради відповідно до якого, Краматорська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що свідоцтво про поховання від 27.02.2015 року свідчить про поховання ОСОБА_3 27 лютого 2015 року на ділянці № НОМЕР_1 , проте з даної довідки неможливо зрозуміти, хто займався похованням померлої. Накладна від 25 лютого 2015 року свідчить про те, що ОСОБА_1 купував гроб, хрест, табличку, майку, простирадло, покривало тощо на суму 961 грн. Вививши накладну від 25.02.2015 року не можливо встановити, для кого саме ОСОБА_1 купував вище перелічені товари. Квитанція від 25.02.215 року за № 037877 видана приватним підприємцем ОСОБА_7 та має форму № ПО-Д2 затверджену наказом Укрсоюз- сервіс від 29.09.1995 року № 8 «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання». Дана форма має чіткі вимоги до заповнення та не передбачає напису, який зазначений у правому верхньому куту « ОСОБА_8 ». Отже, квитанція видана з порушенням норм Наказу Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995 року № 8. Позивач стверджує, що він проживав разом із померлою ОСОБА_3 з початку 2010 року до часу смерті, проте, не надав доказів, що у нього з померлою був спільний бюджет, були суспільні витрати, що вони вели спільне господарство. Вважають, що позивачем не доведено обставини на які він посилається, а саме факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, до 24.02.2015 року з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, вислухав пояснення позивача, його представника, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідив відзив на позовну заяву та письмові докази, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

У відповідності до акту складеного старостою Красноторського старостинського округу Панасенко Л.М. та діловодом старостинського округу Мусієнко Л.В. від 16.06.2021 року за № 50.01-31/25 встановлено, що було проведено обстеження побутових умов громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевіркою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 дійсно проживає ОСОБА_1 з січня 2010 року.

Відповідно до договору купівлі – продажу жилого будинку та земельної ділянки від 26.05.2005 року, ОСОБА_4 є власником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до свідоцтва про поховання від 27.02.2015 року за № 359-3, виданого Спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуальна служба» Краматорської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 похована 27.02.2015 року на ділянці № НОМЕР_1 . Оплату послуг вказаного підприємства здійснював ОСОБА_1 , що підтверджується накладною від 25.02.2015 року.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що позивач ОСОБА_1 почав проживати з 2010 року разом із своєю померлою бабусею ОСОБА_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що померла ОСОБА_3 називала позивача ОСОБА_1 своїм онуком, останній проживає у житловому будинку померлої ОСОБА_3 з 2010 року до теперішнього часу за адресою: АДРЕСА_1 . По сусідські іноді спілкувалася з ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 .

Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.21 постанови № 7 від 30.05. 2008року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів, показань свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, обов`язок доведення обставин, на які посилаються сторони, покладається на кожну із сторін.

Згідно зі статтею 77 ч.2 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з акон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Суд враховує, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши наведені вище докази у їх сукупності, суд вважає, що вони дають підстав стверджувати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 2010 року по 24.02.2015 року були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки і між ними склалися усталені відносини, притаманні сім`ї, а також разом проживали у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оскільки, встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право на отримання спадщини і встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим та в ході судового розгляду справи найшов своє підтвердження факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 у період з 2010 року до 24.02.2015 року, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3 СК України, ст.1264 ЦК України, ст.ст. 5, 12-13, 76, 81, 263-265, 352, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 до Краматорської міської ради про встановлення факту, який має юридичне значення, – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Суддя Краматорського міського суду Г. С. Лебединець