Ухвала суду № 102183153, 20.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3920/20

Провадження №1-кп/263/368/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року колегія суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Кулика С.В., суддів – Ковтуненко В.О., Васильченко О.Г., за участю секретаря судового засідання Дрюченко А.К., прокурора Корольова А.А., захисників Нетреба В.С., Комарова І.О., перекладача Гримайло Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою від 04.11.2021 року відносно обвинувачених продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 02.01.2022 року.

Судом на обговорення в порядку ч.3 ст. 331 КПК України, поставлено питання щодо доцільності продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне продовжити відносно обвинувачених строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування зазначив, що строки раніше обраного стосовно обвинувачених запобіжного заходу спливають, а завершити розгляд кримінального провадження до їх спливу неможливо, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які раніше враховувались при обранні та продовженні строку дії запобіжного заходу на разі не змінились. Зазначив, що обвинуваченим інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Останні усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує їм за вчинене кримінальне правопорушення, можуть переховуватись від суду. Крім того, з метою уникнути покарання за скоєний злочин, шляхом вмовлянь або погроз можуть незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, оскільки є особами, раніше неоднаразово судимими за вчинення аналогічних злочинів, крім того не мають стійких соціальних зв`язків в м. Маріуполі, є мешканцями іншого регіону. З урахуванням наведеного вказав, що інші запобіжні заходи не можуть запобігти наявним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, тому просив продовжити стосовно кожного з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник Нетреба В.С., заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо його підзахисних, зазначив, що ризики наведені прокурором не обґрунтовані, у зв`язку з чим просив обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Комаров І.О., підтримав думку захисника Нетреба В.С., заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказав, що ризики вказані прокурором не доведені в передбаченому законом порядку. Просив обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Обвинувачені погодились з думкою захисників.

Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, сімейний та матеріальний стан, міцність соціальних зв`язків, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і зокрема біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Таким чином, з метою запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які санкцією закону про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строку від 9 до 12 років з конфіскацією майна, не працюють, не мають офіційних джерел доходу, стійких соціальних зв`язків, постійного місця мешкання у м. Маріуполі, тому колегія суддів по розгляду кримінального провадження вважає за необхідне продовжити щодо обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, що буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 314, 315, 369 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто по 17 лютого 2022 року включно.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто по 17 лютого 2022 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто по 17 лютого 2022 включно.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто по 17 лютого 2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2021 року.

Головуючий суддя С.В.Кулик

Суддя В.О. Ковтуненко

Суддя О.Г.Васильченко