Рішення № 102182008, 22.12.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/32/2020 Справа № 490/715/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Гуденко О.А.,

при секретарі — Волошиній Я.І.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІЗ-ЛАЙТ" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2019 року позивач звернувся до суду з наданням в подальшому заяви про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики від 01.07.2015 року станом на лютий 2019 року в сумі 71759,30 грн., яка складається з 50 000 грн неповернутої позики, інфляційні збитки 17975,60 грн. та три проценти річних за користування грошовими коштами 3783,70 грн; стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики від 23.07.2015 року станом на лютий 2019 року в сумі 20244,20 грн., яка складається з 18 000 грн неповернутої позики, інфляційні збитки 1849,60 грн., та три проценти річних за користування грошовими коштами 394, 60 грн..

В обґрунтування вимог позивач вказував, що між ТОВ «Компания «Парадиз» та ОСОБА_1 01.07.2015 року було укладено договір позики ( безвідсоткової, цільової) у сумі 50 000 грн. строком на 25 місяців.Погашення позики проводиться щомісячно згідно графіку у сумі по 2000 грн. Проте жодного платежу з метою погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.

Також 23.07.2015 року між ТОВ «Компания «Парадиз» та ОСОБА_1 було укладено договір позики ( безвідсоткової, цільової) у сумі 25 000 грн. смтроком до серпня 2019 року. Погашення позики проводиться щомісячно згідно графіку у сумі по 1000 грн. Проте жодного платежу з метою погашення заборгованості відповідачем здійснено не було, тже її заборговансіть станом на листопад 2018 року становить 16 000 грн.

01.01.2018 року між ТОВ “Парадіз-Лайт” та ТОВ “Компания “Парадиз” укладено договір суборенди нежитлового приміщення, за наслідками виконання якого у ТОВ “Компания “Парадиз” виникла заборгованість перед ТОВ “Парадіз-Лайт” у сумі 79050 грн. З метою погашення заборгованості між ними було укладено договір про відступлення права вимоги № 02/06, відповідно до умов якого новий кредитор ТОВ “Парадіз-Лайт” приймає на себе право вимоги, яке належить ТОВ “Компания Парадіз” по сумі заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму всіх зобов`язань у 75 000 грн.

Посилаючись на положення ст.ст. 1049, 526,625 ЦК України просили про задволення позову.

У травні 2019 року відповідачка надала відзив на позов, в якому просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 зазначає, що з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року вона офіційео працювала в ТОВ “Компания Парадиз” на посаді бухгалтера і як працівник звернулася до підприємства за отриманням безвідсоткової позики у липні 2015 року. Вона отримала цю позику саме як працівник Товариства і сторони домовилися, що погашення позики буде відбуватися шляхом відрахування Товариством певного відсотка з її заробітної плати. При цьому про те, що вона звіьнена з товариства 30 червня 2015 року вона і не здогадувалася , не була ознайомлена з наказом про звільнення і продовжувала виконувати свої трудові обов`язки. При цьому при звільнені з нею не було проведено повного розрахунку, що є порушенням її трудових прав.

Станом на 28.08.2015 року та груждень 2015 року вона повінстю розрахувалася за вказаними договорами шляхом внесення готівки в касу підприємтва, про що їй надані довідки директора Товариства про відсутність боргу, які вона надає до суду.

Також зазначає, що якщо приписутути твердження позивача, що вона не внесла жодного платежу на погашення позики, то строк позовної давності за даними договрами сплив 01 серпня та 23 серпня 2018 року відповідно, тобто з часу, коли вона вже не внесла перший платієж згідно графіку погашення.

Оскільки у неї відсутні будь-які боргові зобов`язання перед ТОВ “Компания Парадиз” станом на день укладення договору про відступлення права вимоги, просила відмовити позивачу у стягненні з неї вкзаних сум.

У листопаді 2019 року надано відповідь на відзив на позовну заяву від позивача, в якому зазначають, що твердження відповідача про начеб-то порушення її трудових прав не впдливають на її обов`язок щодо виконання грошових зобов`язань. Відповідачем не надано належних доказів виконання обов`язків за договорами. Згідно листа ТОВ “Компания Парадиз” станом на листопад 2019 року ОСОБА_1 , не здійснювала жодного платежу за цими договорами , а надані нею довідки відсутні в журналах реєстрації вихідної кореспонденції Товариства та позивач категорично заперечує справжність цих довідок. Також зазначають, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

В січні 2020 року відповідачкою надано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає про справжіність наданих нею довідок. Ззаначає, що отримала копію договру про відступлення права вимоги з порушенням 15-денного строку, встановленого договором, хоча працює в приміщенні, яке фактично належить позивачу. Також зазначає, що ТОВ “Компания Парадиз” приховує той факт, що вона працювала на підприємстві після липня 2015 року неофіційно та отримувала заробітну плату.

Ухвалою від 07.02.2019 справу було прийнято до провадження суддею Гуденко О. А.

30.05.2019 р. у відкритому судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву , в якому заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що відповідач виконала усі зобов язання за договором позики перед позивачем, про що надала довідку за підписом керівника позивача.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.10.2020 року зупинено провадження, у зв`язку з призначенням судової експертизи.

14.01.2021 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про неможливість проведення експертизи у зв язку із несплатою експертизи.

18.01.2021 року провадження по справі було поновлено.

16.03.2021 року представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи оригінлу квитанції про оплату послуг з проведення експертизи.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.03.2021 року зупинено провадження, у зв`язку з призначенням судової експертизи. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені директора ОСОБА_2 у документі довідка ТОВ "Компанія "Парадиз" від 01.09.2015 № 93 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені директора ОСОБА_2 у документі довідка ТОВ "Компанія "Парадиз" від 29.12.2015 № 149 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

26.05.2021 року на адресу суду надійшов висновок експерта №СЕ19/115-21/6005-ПЧ .

Ухвалою суду від 28.05.2021 року поновлено провадження у справі та у зв`язку з великою навантаженістю, призначено судове засідання на 12.10.2021.

Представник позиваач адвокат Татарінов В.П. в минулих судових засіданнях наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві. В останнє судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка в минулих судових засіданнях заперечувала проти вимог позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на повернення позичкових коштів в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , яка на час укладення договорів позики та видачі довідок в 2015 році працювала на посаді директора ТОВ "Компанія Парадиз", судуд пояснила, що не пам`ятає, щоб ОСОБА_1 , вносли гроші на погашення заборгованості. Довідки такі вона відповідачці не видавла.Вважає, що на той час ОСОБА_1 , у них працювала бухгалтером і у них були довірительні відносини. Отже вона надавала їй на чистих аркушах паперу бланки Товариства з своїм підписом та печаткою, щоб ОСОБА_1 могла щось оформлювати в різних установах, а отже вона і використала ці бланки для друкування таких довідок.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, допитавши свідка, судом встановлено наступне.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з правочинів та договорів.

За правилами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, заміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Нормою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тобто, позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог.

При цьому, стверджуючи про існування договірних відносин та наявність зобов`язань між ОСОБА_1 та ТОВ “Компания “Парадиз” надано до матеріалів справи примірник договору від 01.07.2015 року Договір позики (безвідсоткової цільової).

За п.1.1 Договору Підприємство в особі директора Нефедової Л.В. надає позичальнику ОСОБА_1 безвідсоткову позику, а остання зобов`язується використати та повернути позику на умовах Договору та у визначений Договором строк. Сума позики за договором становить 50 000 грн, строк надання позики становить 25 місяців.

У відповідності до п. 4 Договору позика надається в безготівкому порядку шляхом переводу гррошових коштів на картковий рахунок , наданий позичальником. Позика повертається в безготівкому порядку шляхом утримання із заробітної плати згідно щомісячного графіку : а саме починаючи з липня 2015 року по липень 2017 року по 2000 грн щомісяця.

Згідно Договору позики (безвідсоткової цільової) від 23.07.2015 ТОВ “Компания “Парадиз” в особі директора Нефедової Л.В. надає позичальнику ОСОБА_1 безвідсоткову позику, а остання зобов`язується використати та повернути позику на умовах Договору та у визначений Договором строк. Сума позики за договором становить 25 000 грн, строк надання позики становить 25 місяців.

У відповідності до п. 4 Договору позика надається в безготівкому порядку шляхом переводу гррошових коштів на картковий рахунок , наданий позичальником. Позика повертається в безготівкому порядку шляхом утримання із заробітної плати згідно щомісячного графіку : а саме починаючи з серпня 2015 року по серпень 2017 року по 1000 грн щомісяця.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ТОВ “Компанія Парадіз” перерахована позика згідно платіжного доручення № 3100 від 01.07.2015 року на суму 50 000 грн та платіжного доручення № 3189 від 23.07.2015 у сумі 25 000 грн, що також підтверджується виписками з банківського рахунку підприємства.

Згідно Договору про відступлення права вимоги № 02/06 від 22.06.2018 року первісний кредитор ТОВ “Компания Парадиз” передає, а новий кредитор ТОВ “Парадіз-Лайт” приймає на себе право вимоги , що належить первісному кредитору, і стає кредитором по сумі заборгованості ОСОБА_1 та одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань по сумі 75000 грн.

Лист-повідомлення про укладення вказаного договору відступлення прваа вимоги , як зазначає позивач , ОСОБА_1 отримала 16.10.2018 року.

Згідно листа ТОВ “Компания Парадиз” від 25.11.2019 року на звернення директора ТОВ “Парадиз-Лайт” - за період з 01.07.2015 року до 22.06.2018 року ОСОБА_1 погашення заборгованості за договорами позики від 01.07.2015 та 23.07.2015 не здійснювалося; утримання з метою випати заборгованості з заробітної плати та інших її доходів не проводилося. Довідки від 01.09.2015 та 29.12.2015 року про здійснення розрахунку за договорами позики ТОВ “Компания Парадиз” не видавала і ці довідки відсутні в матеріалах реєстрації кореспонденції.

Вказаними договорами безвідсоткової цільової позики , укладеним сторонами 01 липня та 23 липня 2015 року , не передбачено розміру відсотків за час прострочення зобов`язання. Тому представником позивача надано розрахунок суми боргу позичальника з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України , правильність розрахунку якого сторонами не оспорюється.

Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1 ,, вона працювала на посаді бухгалтера ТОВ “Компания Парадиз” з 01.01.2013 по 30.06.2015 року — звільнена за власним бажанням за ст. 38 КзпП України.

Згідно Відомостей Пенсійного фонду на застраховану особу ОСОБА_1 - ТОВ “Компания Парадиз” сплачувала за неї внески по серпень 2015 року включно та з травня по жовтень 2016 року.

Згідно Довідки від 01.09.2015 року № 93 ТОВ “Компания Парадиз” за підписом директора та печаткою Товариства - ТОВ “Компания Парадиз” цією довідкою підтверджує, що ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок за Договром позики від 23.07.2015 року у сумі 25 000 грн. ТОВ “Компания Парадиз” немає будь яких майнових претензій до ОСОБА_1 щодо Договору позики від 23.07.2015 року.

Згідно Довідки від 29.12.2015 року № 149 ТОВ “Компания Парадиз” за підписом директора та печаткою Товариства - ТОВ “Компания Парадиз” цією довідкою підтверджує, що ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок за Договром позики від 01.07.2015 року у сумі 50 000 грн. ТОВ “Компания Парадиз” немає будь яких майнових претензій до ОСОБА_1 щодо Договору позики від 01.07.2015 року.

При цьому суд не може прийняти до уваги заперечення позиваач, що вказані довідки є підробленими , оскільки за цим вихілним номером на підприєстві є інші листи від іншої датии- оскільки на підтвердження цього суду не надано жодних доказів — журналів реєстрації вихідної кореспонденції тощо, хоча судом роз`яснювалися сторонам наслідки вчиненя або невчинення певних процесуальних дій відповідно до положень ст. ст. 12,81 ЦПК України.

Відповідно до висновку експерта від 12.05.2021 року № СЕ19/115-21/6005-ПЧ судової почеркознавчої експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України, підпис справа від запису “Директор” у Довідці ТОВ “Компанія “Парадиз” від 01.09.2015 № 93 виконаний ОСОБА_2 . Підпис справа від запису “Директор” у Довідці ТОВ “Компанія “Парадиз” від 29.12.2015 № 149 виконаний ОСОБА_2 .

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Факт укладення між сторонами договорів позики від 01.07.2015 та 23.07.2015 року та отримання позичкових коштів відповідачкою підтверджується наявними матеріалами цивільної справи.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положення ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1049 ЦК України, позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526,527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. . Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

За правилами ст. 531 цього Кодексу, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами ст. 545 цього Кодексу, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

За ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також обидва Договори безвідсоткової позики містять розділ 4 «Порядок надання та повернення позики», в пункті 4.3 якого зазначено, що позика повертається в безготівковому порядку шляхом утримання із заробітної плати позичальника. Строк повернення позики - 25 місяців з дня видачі коштів.

Так, відповідачка надала суду Довідки, видані кредитором за Договорами ТОВ "Компания Парадиз" про одержання виконання Договорів позики від 01 липня та від 23 липня 2015 року - в повному обсязі. Дострокове повернення позики за вказаними договорами не суперечить положеннями договорів та кореспондується з положеннями ст. 531, ч. 2 ст. 1049 ЦК України.

Підробка вказаних довідок позивачем належними та допустимими доказами не доведена.

При цьому суд звертає увагу, що укладення вказаних договорів позики вже після звільнення відповідача (що поза розмуним сумнівом було відомо кредитору- роботодавцю позичальника) при одночасному включенні до договорів умови, що позика повертається в безготівковому порядку шляхом утримання із заробітної плати позичальника - не виключає можливості повернення позики будь-яким іншим способом , в тому числі і передання готівкових коштів керівництву підприємства чи в касу підприємства, і вже само по собі не передбачає погашення заборгованості виключно безготівковим шляхом.

Питання, чому при наявності оригіналів Довідок про повний розрахунок з ОСОБА_1 , виданих уповноваженою посадовою особою Товариства ( що за положеннями ст. 545 ЦК України є підтвердженням кредитора про виконання боржником своїх зобов`язань) , ці кошти не внесені на рахунок підприємства - виходить за межі можливого контролю з боку позичальника та не може бути підставою для покладення на позичальника обов`язку ще раз погасити заборгованість у той спосіб, які вважає за належне позивач, без передбачених до того Договором умов.

За такого, відповідно до положень ст. 599,1049 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 за Договорами позики ( безвідсоткової цільової ) від 01.07.2015 та від 23.07.2015 припинені виконанням, проведеним належним чином, а отже у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за цими договорами.

Щодо інших заперечень відповідача, то підстави звільнення ОСОБА_1 та непроведення з нею розрахунку при звільненні не оскаржені, та виходять за межі доказування в межах цієї справи, тому судом не оцінюються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. За такого, стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 71,76, 77, 78, 81,141, 177, 259, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІЗ-ЛАЙТ" до ОСОБА_1 про стягнення боргу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.

Суддя Гуденко О.А.