Рішення № 102181215, 24.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6241/21

Провадження № 2/629/1658/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судового засідання Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору №НАС0RХ02250007 від 18.12.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2640 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка була стягнута за рішенням Лозівського міськрайоного суду Харківської області від 08.02.2008 року у розмірі 3915,60 гривень за період з 18.12.2006 року по 09.11.2007 року. Прострочена сума заборгованості за кредитним договором за період з 25.12.2007 року по 25.10.2021 року становить 2510,58 гривень. На даний час відповідач за період з 25.12.2007 року по 25.10.2021 року має заборгованість у розмірі 10160,17 гривень, яка складається з : 9118,11 гривень – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 1042,06 гривень – 3% річних від простроченої суми. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості у розмірі 10160,17 гривень та судові витрати у розмірі 2270 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовних вимогах просив розглянути справу за відсутності представника банку. У разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала. Повістка відповідачу надсилалася за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п.2. ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 грудня 2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №НАС0RХ02250007, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 2640 гривень.

В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка була стягнута за рішенням Лозівського міськрайоного суду Харківської області від 08.02.2008 року у розмірі 3915,60 гривень за період з 18.12.2006 року по 09.11.2007 року.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц (провадження N 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц (провадження N 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала. У зв`язку із цим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Судовим рішенням від 08.02.2008 року про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто заборгованість з відповідача, тим самим підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальника перед банком та його порушення.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

З розрахунку основної суми заборгованості за договором, вбачається, що з 25.12.2007 року по 25.10.2021 року загальна сума заборгованості відповідача за договором складає 2510,58 грн.; індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання складає 9118,11 грн.; 3% річних від простроченої суми складає 1042,06 грн.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2008 році зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором №НАС0RХ02250007 від 18.12.2006 року не припинилося та триває до повного виконання грошового зобов`язання і кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення до моменту звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №НАС0RХ02250007 від 18.12.2006 року у розмірі 10160 гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка сел. Панютине, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталя ЖМУД