Ухвала суду № 102180369, 20.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7765/21

Провадження № 1-кп/185/580/21

У Х В А Л А

20 грудня 2021 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – судді Щербини О.О.,

суддів - Мицака М.С., Тимченка С.О.,

секретаря - Ємець А.Г.,

за участю прокурора - Кузьменко Х О.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката Круглого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками, складений у кримінальному провадженні № 12021040000000502 від 09 липня 2021 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор подала до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат Круглий В.В., напроти, клопоче про зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який, з наведенням відповідних мотивів.

Крім того захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Круглий В.В., подав до суду письмове клопотання про усунення порушень прав обвинуваченого та продовження судового засідання без застосування до обвинуваченого скляної кабіни або клітки, без застосування відносно нього спеціальних засобів (металевих браслетів) під час судового розгляду кримінального провадження.

В обґрунтування заявлених вимог захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Круглий В.В. посилається на рішення ЄСПЛ «Ярослав Юєлоусов проти Росії» «Ходорковський проти Росії», «Свинаренко і Сляднєєв проти Росії», де суд констатував порушення прав на захист та приниження людської гідності під час перебування особи в клітці.

Захисник обвинуваченого зазначив, що перебування в клітці чи скляній кабіні під час судового розгляду унеможливлює реалізацію права отримувати обвинуваченим ефективної правової допомоги.

Прокурор вважала, що заявлені клопотання не підлягають задоволенню, оскільки стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, що позбавляє останнього перебувати не в спеціально обладнаному місці в приміщенні зали суду. Також у вказаному питанні покладалася на розсуд суду

Потерпілі мали позицію, аналогічну позиції прокурора.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначених питань, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, колегія судів приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, має постійне місця проживання, не працює, не одружений.

Даних про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , у колегії судів не має.

Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп`яніння злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином та спричинив загибель двох осіб.

Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, у разі доведеності вини, передбачається на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час не тривалого тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв`язку з наведеним, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, а тому з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені в ст.177 КПК України, та з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , тримання під вартою до 60 календарних днів.

Крім того, відповідно до ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Згідно з приписами ст. 318 КПК України судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

Дійсно, ЄСПЛ у справі «Ярослав Бєлоусов проти Росії» в рішенні від 04.10.2016 року та у справах «Ходорковський проти Росії», «Свинаренко і Сляднєєв проти Росії» розглянув питання сумісності перебування підсудних у залі засідань в металевій клітці, скляній кабіні з вимогами ст.ст. З, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заборони катування та права на справедливий суд. В зазначених рішеннях ЄСПЛ дійшов до висновку, що перебування підсудних в металевій клітці чи скляній кабіні в залі судових засідань становить порушення ст.ст. 3,6 Конвенції, оскільки обмежує право підсудного на ефективну участь в судовому розгляді і отримання реальної та ефективної правової допомоги, не сумісне з поняттям справедливого судового розгляду з огляду на презумпцію невинуватості, не відповідає нормам цивілізованої поведінки в демократичному суспільстві, є приниженням людської гідності.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

В пункті 27 вказаної інструкції зазначено, що за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється.

Вказана Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не в загородженні.

Відповідно до наказу ДСА від 20.03.2017 року №350, яким було затверджено Загальні вимоги до загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених, функціональними характеристиками загородження є: надійна ізоляція обвинувачених (підсудних), засуджених; гарантований захист учасників судового процесу, працівників конвойної служби від взаємодії з обвинуваченими (підсудними), засудженими, не передбаченої відповідними процесуальними нормами; гарантований захист обвинувачених (підсудних), засуджених від взаємодії з постраждалими, свідками або третіми особами, не передбаченої відповідними процесуальними нормами.

Крім того, за технічними характеристиками загородження у площині дверей облаштовано технологічним отвором для зняття наручників з обвинувачених (підсудних), засуджених, передавання обвинуваченим (підсудним), засудженим документів для ознайомлення та спілкування обвинувачених (підсудних), засуджених із захисниками в судовому процесі.

Місця для адвокатів розміщені поруч із підзоною для обвинувачених, що дозволяє спілкування захисників з обвинуваченими.

Крім того, головуючий не наділений правом дозволу перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці - загородженні.

Суд бере до уваги міркування безпеки, особливо в резонансних справах та наголошує на важливості того, що безпека в залі є умовою справедливого судового розгляду з огляду на значення, яке надається правам захисту, будь-які заходи, що обмежують участь обвинуваченого під час судового розгляду або накладають обмеження на нього чи його відносини з адвокатами - повинні бути застосовані доки це необхідно, і мають бути пропорційні ризикам у кожному конкретному випадку.

А відтак, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Круглого В.В. про вивід із скляної кабіни (клітки) обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 17 лютого 2022 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Круглого В.В. про вивід із скляної кабіни (клітки) обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Круглого В.В., про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

___ ______ ______

Головуючий суддя Суддя Суддя

Щербина О.О. Мицак М.С. Тимченко С.О.