Вирок № 102180153, 21.12.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8921/20

№ провадження 1-кп/208/62/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Забєліної О.Л.

при секретарі Трусової А.І.,

за участю прокурора Монатко Д.С.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Піцик Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040160001495 від 12.11.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 03.11.2010 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на підставі ч.2 ст.20, 93, ч.1 ст. 94 КК України застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді психіатричної допомоги, звільнити із залу суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, вирок набув законної сили 18.11.2010;

- 24.02.2012 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, 69, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений 21.03.2013 по відбуттю строку покарання;

- 09.08.2016 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 14.04.2018 умовно-достроково на 1 рік 2 місяця 9 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Повторно, 12.11.2020 приблизно о 20.20 годині, перебуваючи навпроти буд. 39 по вул. Солідарності в м. Кам`янському, ОСОБА_2 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_1 , яка прямувала поперед нього у напрямку вул. Лісної в м. Кам`янському, та у якої в руці знаходився мобільний телефон, а на лівому плечі висіла жіноча сумка. В цей час у ОСОБА_2 виник раптовий протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на ОСОБА_1 з метою заволодіння зазначеним мобільним телефоном і сумкою жіночою, в якій знаходилось майно яке могло мати майнову цінність, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я останньої.

Реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, 12.11.2020 приблизно о 20.20 годині, перебуваючи навпроти буд. 39 по вул. Солідарності в м. Кам`янському, ОСОБА_2 , діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями вчинює відкрите протиправне вилучення чужого майна поза волею власника, підійшов зі спини до ОСОБА_1 , та, для подавлення її волі до спротиву, обхопивши останню за шию лівою рукою, повалив ОСОБА_1 на землю, після чого наніс один удар рукою по обличчю останньої в район лівого ока. З метою подальшого подавлення волі ОСОБА_1 до спротиву його протиправним діям ОСОБА_2 дістав ніж, який був при ньому, та, погрожуючи його застосуванням, тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я останньої, тримаючи ніж в правій руці приставив його спереду до шиї ОСОБА_1 обхопивши останню правою рукою за шию зі спини. Після цього ОСОБА_2 рукою зірвав з лівого плеча ОСОБА_1 сумку чорного кольору, виготовлену зі шкірозамінювача (сумка майнової цінності не має), в якій знаходились гроші в сумі 800 гривень та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (паспорт громадянина України майнової цінності не має), а також з правої руки останньої вихопив мобільний телефон «Huawei STK-L21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого складає 4231,67 грн. (чотири тисячі двісті тридцять одна грн. 67 коп.).

Заволодівши зазначеним майном, утримуючи його при собі, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення втік у напрямку вул. Лісової в м. Кам`янському, та викраденим розпорядився на власний розсуд.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнав частково. Суду вказав, що 12.11.2020 року приблизно о 21:00 він перебував у м. Дніпродзержинську на вул. Лісній. Побачив дівчину, яка йшла по цій вулиці та розмовляла по мобільному телефону. Він підійшов до дівчини зліва та вихопив у неї сумку та пакет, телефон залишився у неї. Ножа у нього не було, дівчину не бив. З речами дівчини він побіг, але не далеко, оскільки його затримав чоловік. Потім приїхали працівники поліції, наносили йому удари та примусили зізнатися, що у нього був ніж та підписати документи. Скоїв цей злочин, оскільки не було грошей на харчі, голодував, тяжкий матеріальний стан. Розкаюється.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 12.11.2020 року вона близько 20:00 години прямувала до будинку своєї матері по освітленій, безлюдній вулиці та розмовляла по телефону за своєю тіткою. Почула, що хтось біжить ззаду і в той же момент на неї напав чоловік та повалив на землю, захопивши потерпілу за шию лівою рукою та вдаривши кулаком в район лівого ока. Потім приставив ніж до шиї, який потерпіла побачила перебуваючи вже на землі. Чоловік забрав сумку та мобільний телефон, підвившись на ноги вдарив потерпілу, яка ще лежала на землі, ногою в голову та намагався піти, однак повернувся та змусив потерпілу ОСОБА_1 встати та продовжуючи погрожувати ножем, вимагав розблокувати телефон. Після цього чоловік побіг в напрямку дому де проживає мати потерпілої по АДРЕСА_2 . Чоловік був одягнений в коричневу дублянку на голові була шапка, обличчя не прикрите. Потерпіла ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_2 саме той чоловік, який напав не неї, погрожуючи ножем та застосувавши насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, заволодів її майном.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що вона є матір`ю потерпілої ОСОБА_1 12.11.2020 року приблизно о 20:00 годині вона чекала свою доньку, яка їй перед цим зателефонувала та повідомила, що вона вже збирається йти до будинку де проживає свідок ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Через декілька хвилин ОСОБА_3 зателефонувала сестра та повідомила, що на її доньку напали на вулиці та ОСОБА_3 одразу вибігла на вулицю та побачила як біля неї зліва пробіг чоловік худорлявої статури, в напрямку вул. Лісної в м. Кам`янському, одягнений в дублянку коричневого кольору та чорні штани, в темній шапці та тримав чорну сумку її доньки. Наздоганяти цього чоловіка не стала, оскільки почула, як ОСОБА_1 кричить, що цей чоловік має ніж та не треба за ним бігти. Вказала, що ОСОБА_2 саме та особа, яка напала на ОСОБА_4 та заволоділа майном останньої. Вона чітко це бачила, оскільки вулиця була освітлена.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що перебуваючи на службі надійшло повідомлення про розбій. Попередньо зателефонували заявниці, спитавши де вона перебуває, під`їхавши до неї, побачили потерпілу поряд з нею була її мати та неповнолітня дитина, потерпіла повідомила про прикмети нападника та куди він втік, потім потерпіла сіла до службової машини та вони поїхали по дорозі де побачили скупчення людей. Там вже був працівник правоохоронного органу, який затримав особу, яка на його думку вчинила розбій. Вийшовши з службової машини потерпіла ОСОБА_1 вказала, що це саме той чоловік, який здійснив на неї напад. Речей, які він забрав у заявниці при ньому не було. Серед прикмет на які вказала заявниця була шапка, яка була відсутня на нападнику при затриманні, однак під деревом, приблизно на відстані 60м. – 100 м. від місця нападу, працівником поліції було знайдено пакет АТБ, рюкзак синій, шапку та предмет схожий на ніж, які впізнала потерпіла. При спілкуванні з затриманим він вказав, що він нічого не вчиняв, речі не його.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що наприкінці осені 2020 року в темний час доби проїжджав по вулиці Лісній та побачив хлопця, який біжить з сумкою в руках, у нього випадає щось з кишені, одягнений в дублянку коричневого кольору. Свідок зупинився оскільки почув крик жінки про допомогу, пішов на цей крик, вибігла сусідка сказала, що її пограбували, приставили ніж до горла, забрали сумку, гроші. Потім підійшла мати потерпілої і він дав вказівку жінкам викликати поліцію, а сам вирішив наздогнати цього хлопця. Сівши в машину та присвітивши фарами побачив, що хлопець ховається в кущах біля паркану однієї з хат. Вийшов, представився працівником поліції, хлопець казав, що він нічого не вчиняв. Сумка з якою біг хлопець и сумка, яку знайшли неподалік місця події була темного кольору, також був маленький більш схожий на кухонний ніж, з ручкою жовтуватого кольору схожу на дерев`яну. Обличчя хлопця побачив добре, місце затримання освітлене, крім того світили фари автомобіля. Фізична сила до хлопця ним не застосовувалась.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вину у скоєнні вищевказаного злочину, суд вважає, що його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- витягом з ЄРДР від 12.11.2020 року за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст. 187 КК України та фабулою 12.11.2020 року о 20.00 год. біля будинку № 39 по вулиці Солідарності у м. Кам`янське невстановлений чоловік, погрожуючи застосуванням ножа, заволодів майном ОСОБА_1 (а.с.1);

- копією документів на мобільний телефон «Huawei STK-L21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с.13);

- протоколом огляду місця події від 12.11.2020 року, яким зафіксовано огляд в вечірній час доби при штучному освітленні місце події за адресою: м. Кам`янське, вулиця Солідарності, 39/2 (а.с.14-19);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та фото таблицею до нього від 12.11.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 впізнала на фото № 2 ОСОБА_2 як саме того чоловіка, який 12.11.2020 року відбігав від її доньки ОСОБА_1 та в руці тримав сумку, належну її донці (а.с.29-33);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.11.2020 року, відповідно до якого затримано підозрюваного ОСОБА_2 , виявлено та вилучено у нього мобільний телефон «Huawei STK-L21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сумку чорного кольору виготовлену зі штучної шкіри, в якій знаходяться гроші в сумі 800 гривень та паспорт громадянина України, ніж сріблястого кольору загальною довжиною 19 см. (рукоятка 11 см, лезо 8 см), рукоятка має вставку резинову чорного кольору (а.с.37-43), які визнані речовими доказами;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з фото таблицею до нього від 13.11.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_2 на фото № 3 як саме того чоловіка, який 12.11.2020 року приблизно о 20:30 годині затримали біля будинку № 45 по вулиці С. Ковалевської в м. Кам`янське за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_1 (а.с.52-56);

- висновком судово-медичного експерта № 1203-Е від 13.11.2020 року відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_1 виявлено ушкодження у вигляді синця на обличчі, яке виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, характерологічні властивості котрого не відобразились; давність близько 1-ї доби до моменту огляду; синець відноситься до легких тілесних ушкоджень, які мають скороминущі наслідки (а.с.59);

- протоколом пред`явлення речей до впізнання від 13.11.2020 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 серед пред`явлених їй для впізнання ножів, впізнала ніж з рукояткою сріблястого кольору та вставками із пластику чорного кольору та лезом сірого кольору, яким їй погрожував раніше незнайомий їй чоловік 12.11.2020 року (а.с.60-64);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з фото таблицею до нього від 13.11.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 на фото № 3 як саме того чоловіка, якого він бачив 12.11.2020 року приблизно о 20:20 годині в той час, коли зазначений чоловік біг по вулиці Солідарності з жіночою сумкою у руках, та якого він (особа, що впізнає) у подальшому затримав біля будинку 39 по вулиці Солідарності у м. Кам`янське (а.с.67-71);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з фото таблицею до нього від 13.11.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_2 як незнайомого їй чоловіка, який 12.11.2020 року приблизно о 20:20 годині вчинив напад у відношенні неї, в ході якого погрожуючи ножем заволодів її майном (а.с.77-81);

- висновком експерта від 03.12.2020 року № 19/104-10/1/917, яким встановлена ринкова вартість мобільного телефону «Huawei P smart PRO STK-L21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , придбаного у новому стані у червні 2020 року за 7500,00 гривень, який на момент вчинення злочину пошкоджень не мав, був у справному стані, станом на 12.11.2020 року складала 4231,67 грн. (а.с.111-115);

- протоколом слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 16.12.2020 року за участю потерпілої ОСОБА_1 , яка на місці події, вказала, що 12.11.2020 року на неї напав чоловік, який обхватив її зі спини лівою рукою під голову та повалив на дорогу на правий бік. Стоячи біля потерпілої на відстані від неї приблизно 0,5 метрів, зі сторони обличчя потерпілої, наніс їй один удар кулаком по обличчю район лівого ока. Перебуваючи на землі потерпіла добре роздивилась чоловіка, який обхватив її під шию рукою та тримаю біля її шиї ніж. Вона сприйняла цю загрозу реально. Підозрюваний зняв з лівого плеча потерпілої сумку з майном та вихопив з руки телефон «Huawei». Після цього чоловік підвівся на ноги та стоячи позаду потерпілої наніс їй один удар ногою по голові у потилицю з правого боку. Підозрюваний пішов в напрямку вулиці Лісної, однак повернувся до потерпілої, яка вже встала на ноги та знову приставивши ніж в район живота потерпілої сказав розблокувати телефон. Потерпіла це зробила та почула як відчинилась калитка де мешкає її мати та почула її крик. В цей час підозрюваний побіг у напрямку вулиці Лісної та зник з поля зору потерпілої (а.с.116-125);

- висновком судово-медичного експерта № 1319-Е від 16.12.2020 року відповідно до якого, враховуючи характер та локалізацію ушкодження, виявленого у потерпілої ОСОБА_1 , не виключено, що виявлене в неї ушкодження могло виникнути при взаєморосташуванні потерпілої та нападника, і за механізмом, як вказана у протоколі проведення слідчого експерименту від 16.12.2020 року (а.с.128).

Отже, показання потерпілої та свідків повністю підтверджуються письмовими доказами матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, доведена в повному обсязі, часткове не визнання ними вини, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Всі вище перелічені докази будучи належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного.

Оцінюючи доводи сторони захисту та кваліфікацію дій обвинуваченого суд враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», в п.9 якої зазначено, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство (ст.187, ч.3 ст.189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Відповідно до висновку, що містяться у постанові ВС/ККС №405/3734/16-к від 31.07.2018 року щодо розмежування розбою від грабежу зазначено, що у разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність та життя і здоров`я потерпілої особи.

При грабежі, поєднаному із застосуванням насильства до потерпілого, основним об`єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак він є незначним, тому й не може бути мови про існування ще одного об`єкту - життя і здоров`я особи.

Однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.

Потерпіла на досудовому слідстві при проведенні за її участю слідчого експерименту 16.12.2020 року та в судовому засіданні показала, що обвинувачений обхватив її зі спини лівою рукою під голову та повалив на дорогу на правий бік, наніс їй один удар кулаком по обличчю район лівого ока, та приставив до її шиї ніж. Вона сприйняла цю загрозу реально. Дані покази потерпілої є сталими, послідовними та не викликають сумнів у суду в їх правдивості.

Факт наявності ножа, яким обвинувачений погрожував потерпілій також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколом затримання ОСОБА_2 від 12.11.2020 року, під час якого вилучено ніж сріблястого кольору, протоколом пред`явлення речей для впізнання від 13.11.2020 року, де потерпіла ОСОБА_1 впізнала ніж, яким їй погрожував обвинувачений. В судовому засіданні даний ніж було оглянуто. Висновком судово-медичного експерта № 1203-Е від 13.11.2020 року у потерпілої ОСОБА_1 встановлено ушкодження у вигляді синця на обличчі. Це свідчить, що обвинуваченим по відношенню до потерпілої вчинено насильство, метою якого був намір одразу подолати її опір й упередити її протидію нападу.

Отже, суд критично оцінює показання обвинуваченого, що у нього був відсутній ніж та він не наносив ударів потерпілій.

Також, суд критично ставиться до заяви обвинуваченого, що працівники правоохоронних органів йому наносили удари та примусили зізнатися, що у нього був ніж та підписати документи. Оскільки, за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021170030000433 за ч.2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади співробітниками поліції під час затримання підозрюваного ОСОБА_2 30.11.2021 прийнято рішення про закриття кримінального провадження, викладені ОСОБА_2 обставини незаконного застосування до нього 12.11.2020 року фізичного та психічного насильства з боку співробітників правоохоронного органу не знайшли свого підтвердження під час досудового розслідування.

Отже, позиція захисту щодо перекваліфікації дій ОСОБА_2 зі ст.187 КК України на ст.186 КК України не підтверджена належними та беззаперечними доказами.

Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_2 у вчинені злочину, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за скоєний ним злочин, суд виходить із вимог ст.65 КК України, що стосується ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 в силу ст.67 КК України не встановлено.

Крім того, судом враховано висновок судово-психіатричної експертизи від 02.12.2020 року № 131 в період часу, що відноситься до інкримінованого ОСОБА_2 діяння, виявляв і в даний час виявляє легку розумову відсталість з порушенням емоцій і поведінки; за своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, іспитований не був здатний повною мірою усвідомлювати своїх дії (бездіяльність) і керувати ними; за своїм психічним станом в даний час іспитований також не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; у разі засудження потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в місці відбування покарання (згідно ч.2 ст.20 КК України).

При визначені покарання ОСОБА_2 суд також враховує, що обвинуваченим скоєно злочин який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений перебував в реєстрі у лікаря психіатра з 1993 року та у лікаря нарколога з 2013 року та в 2014 році знятий з обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце маешкання в будинок-інтернат для психохроників, посередню характеристику з місця мешкання.

Судом не встановлено підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України, оскільки обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в соціумі, не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, відсутні також обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким, виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів неможливі без ізоляції від суспільства з врахованнням висновку судово-психіатричного експерта № 131 від 02.12.2020 року. Згідно ч.1,2 ст.20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно ч.2 ст.94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та особу правопорушника, суд визнає ОСОБА_2 обмежено осудним та вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у вигляді позбавлення волі на строк передбачений санкцією ч.2 ст.187 КК України ближче до меншої їх межі з застосуванням примусових заходів медичного характеру.

До строку відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього тримання обвинуваченого під вартою.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 не заявлений.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, щодо судових витрат відповідно до ст.124 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 94, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяця із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з дати попереднього ув`язнення – 12.11.2020 року.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання, призначеного цим вироком, строк попереднього ув`язнення з 12.11.2020 р., із розрахунку передбаченого ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 22.11.2018 - одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи від 03.12.2020 року №19/104-10/1/917 в сумі 653,80 грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.11.2020 року на:

- мобільний телефон «Huawei STK-L21», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім-карткою НОМЕР_3 ;

- сумку чорного кольору виготовлену зі штучної шкіри, в якій знаходяться гроші в сумі 800 гривень та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ніж сріблястого кольору загальною довжиною 19 см (рукоятка 11 см, лезо 8 см), рукоятка має вставку резинову чорного кольору.

Речові докази:

- мобільний телефон «Huawei STK-L21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім-картка НОМЕР_3 , повернуті потерпілій ОСОБА_1 – залишити у неї;

- сумку чорного кольору виготовлену зі штучної шкіри, в якій знаходяться гроші в сумі 800 гривень та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернуті потерпілій ОСОБА_1 – залишити у неї;

- ніж сріблястого кольору загальною довжиною 19 см (рукоятка 11 см, лезо 8 см), рукоятка має вставку резинову чорного кольору – знищити.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.Л. Забєліна