Рішення № 102179921, 25.10.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6959/21

Провадження № 2-а/932/317/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, при розгляді справи суб`єктом владних повноважень не були доведені та з`ясовані певні обставини справи, порушено його право користуватися юридичною допомогою під час розгляду справи. В п.7 оскаржуваної постанови не зазначено жодного доказу, який додається до постанови. В оскаржуваній постанові відповідач посилається лише на те, що перевищення швидкості руху транспортним засобом в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» вимірювалось приладом Trucam LTI 20/20 ТС000672, проте дані фотознімки та відеофіксація не містять інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги. Під час винесення постанови відповідачем не надано доказів щодо способу використання, закріплення приладу Trucam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху. Відеофіксвція здійснювалась не автоматичному режимі, а у ручному режимі, а тому могло вплинути на показники приладу. Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги знаку лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної техніки для фіксації обставин правопорушення.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 31.08.2021 року справу передано в провадження судді Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2021 року адміністративний позов залишено без руху через невідповідність вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України.

13.09.2021 року позивачем були усунуті недоліки.

Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23 жовтня 2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що 25.07.2021 року близько 13 год. 39 хв., поліцейським Управління, у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства, було винесено постанову серії ЕАО №4538226 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП по притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 340 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що позивач, керуючи транспортним засобом «Hyundai Getz», з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту м.Дніпро, по вул. Маршала Малиновського, в районі будинку 144, зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км/год.; замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam ТС№000672.

Також звертає увагу суду, що лазерний вимірювач швидкості TruCam ТС№000672 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17850, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.12.2019 та чинного до 19.12.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000672, є придатним до застосування. Можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20», також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою ЕАО №4538226 від 25.07.2021 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 340 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 25.07.2021 року близько 13 год. 39 хв., керуючи транспортним засобом «Hyundai Getz», з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту м.Дніпро, по вул. Маршала Малиновського, в районі будинку 144, зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км/год.; замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam ТС№000672, чим порушив п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол. швид. не більше 50 км/год).

Ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Як вбачається з постанови серії ЕАО №4538226 від 25 липня 2021 року, перевищення швидкості водієм встановлювалась за допомогою вимірювача швидкості TruCAM 000672.

Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки, виданим 29.08.2012 засвідчено, що лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3197-12.

Відповідно до наданого свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13833 лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 відповідає вимогам. Свідоцтво дійсне до 22.11.2019.

Згідно експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, виданого Національній поліції України, в лазерному вимірювачі швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування, термін дії висновку до 27.09.2021.

За правилами ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи доводи позивача в частині порушення його прав відповідачем під час складення оскаржуваної постанови, суд враховує, що розгляд справи проведено відповідачем з порушенням встановленого законом порядку, а доказів на підтвердження правомірності своїх дій відповідачем не надано. Доданий до відзиву диск з відеозаписом не може бути належним доказом правопорушення, оскільки не зазначений у постанові як доказ скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Жодних доказів на підтвердження дотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, суду не надано.

У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення швидкісного обмеження вказано, що вимірювальним засобом є - TruCAM 000672, в той час, відповідачем до відзиву на позов додано сертифікат, свідоцтво та додатки до них які поширюються на пристрій TruCAM LTI 20/20. Таким чином, відповідачем у постанові не зазначено «модель» пристрою, яким він вимірював швидкість транспортного засобу, яким керував позивач.

Так, відповідно до позиції висловленої колегією Верховного Суду України у постанові від 19.02.2020 року, винесеній за результатами розгляду справи №524/1284/17, у разі якщо постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР не містить даних про технічний засіб, яким таке адмінправопорушення зафіксоване, то такий відеозапис, не може бути визнано належним доказом у справі.

Виходячи з того, що оскаржувана постанова не лише не містить ідентифікаційних даних технічного засобу яким адмінправопорушення зафіксоване, а і взагалі не містить посилання про відеофіксацію і дослідження під час складання постанови відповідачем вказаного запису, то наданий відповідачем диск не є належним доказом правомірності винесення оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

З урахуванням викладеного, внаслідок недоведеності відповідачем події правопорушення, а також ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у діях позивача, також порушення встановленого законом порядку та процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 липня 2021 року між позивачем та адвокатом Кайнога Є.В. укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 04.08.2021 року, адвокатом Кайнога Є.В. надавались послуги наступних видів та вартості: вивчення судової практики вирішення спорів про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – 1000,00 грн.; складення адміністративного позову – 1000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №33 від 04.08.2021 року ОСОБА_1 сплатив кошти у розмірі 2000,00 грн. за договором від 25.07.2021 року.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що договір позивача із адвокатом Кайнога Є.В. від 25 липня 2021 року містить суму гонорару адвоката, та порядок її визначення, тому суд присуджує до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 2000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп., а всього 2454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4538226 від 25 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, понесені судові витрати – сплачений судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп., на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн., а всього 2454 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Т.О. Кудрявцева