Рішення № 102179913, 23.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/15770/19

Провадження № 2/932/1447/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 17.02.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі, визначеному Договором. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на 31.08.2019 року складає 58619,08 грн. та складається з основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 5695,27 грн., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 49656,23 грн. та штрафами у розмірі 500,00 грн (фіксована частина) та 2767,58 грн. (процентна ставка).

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2006 року у розмірі 58619,08 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.10.2019 року справу передано судді ОСОБА_2 .

Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 було відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.03.2020 року справа передана судді Сліщенко Ю.Г.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Вищої ради правосудді від 07.07.2020 р. № 2049/0/15-20 суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Сліщенко Ю.Г. було звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.02.2021 року справу передано судді Кондрашову І.А.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року справу прийнято в провадження судді Кондрашова І.А., ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача. На його адресу судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову разом з доданими матеріалами, а також запропоновано відповідачу подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзив на позовну заяву. Будь-яких заяв, клопотань, відзиву від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Отже, оскільки від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим Законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 17.02.2006 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості кредитом.

Відповідно до змісту ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З аналізу наведених норм слідує, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Судом також встановлено, що позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач умови кредитного договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на 31.08.2019 року складає 58619,08 грн. та складається з основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 5695,27 грн., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 49656,23 грн. та штрафами у розмірі 500,00 грн (фіксована частина) та 2767,58 грн. (процентна ставка).

Як вбачається із заяви-анкети № б/н від 17.02.2006 року, останні містить анкетні дані відповідача, відомості про розмір кредитного ліміту та розмір процентної ставки. Проте заява-анкета не містить доказів того, які саме умови, правила і тарифи банку розумів відповідач, ознайомилась та погодилась із ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати заборгованості за простроченим тілом кредиту, неустойку (пеня), у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 654 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На переконання суду, застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період – з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком анкета-заява № б/н від 17.02.2006 року, копія Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, що містяться на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як видно із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.02.2006 р. станом на 31.08.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за простроченим тілом кредиту складає 5695,27 грн.

Ураховуючи, що ці кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язки із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі цього, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5695,27 грн.

У той же час, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідача АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а саме: відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь банку відсотків, пені та штрафів, у зв`язку з недоведеністю факту досягнення сторонами домовленості про їх сплату у будь-якому розмірі, зокрема, і в розмірі, зазначеному позивачем, періодичності сплати тощо.

Суд відхиляє позов банку в частині стягнення відсотків та штрафів.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5695,27 грн.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплаченого судового збору, який у зв`язку з частковим задоволенням позову становить 186,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за договором № б/н від 17.02.2006 року у розмірі 5695 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 63 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу.

Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ