Рішення № 102178929, 16.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6844/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.

при секретарі Гожа Г.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулось до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу.

В обґрунтування позову вказують, що між позичальником, яким є: ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» 31.03.2008 року був укладений Кредитний договір № 1701/0308/71-057 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 57 700,00 дол. США. За умовами Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язувався здійснювати сплату грошових коштів шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з метою погашення заборгованості за виданим Кредитом та нарахованими процентами. Вказують, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 57 700,00 дол. США. Зазначають, що з метою забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банк та ОСОБА_4 (надалі - Поручитель, Відповідач - 2) уклали Договір поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року. За умовами вказаних Договорів поруки, Поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (стаття 1 Договору Поруки). Вказують, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року та Договором поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року. Таким чином, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «Сведбанк» втратив такі права. 31 серпня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року та Договором поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» втратив такі права. Зазначають, що за період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 13.01.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 807,15 дол. США. У зв`язку з цим звертаються до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити в задоволені позову.

Крім того, відповідачем ОСОБА_3 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що між позичальником, яким є: ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» 31.03.2008 року був укладений Кредитний договір № 1701/0308/71-057, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 57 700,00 дол. США.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 57 700,00 дол. США.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банк та ОСОБА_4 уклали Договір поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року.

За умовами вказаних Договорів поруки, Поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (стаття 1 Договору Поруки).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року та Договором поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року. Таким чином, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «Сведбанк» втратив такі права.

31 серпня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року та Договором поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 13.01.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 807,15 дол. США.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач як на підставу пропуску строку звернення до суду посилається на те, що АТ «Сведбанк» надіслав йому повідомлення з вимогою дострокової оплати заборгованості за кредитним договором № 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року, яка датована 04.10.2011 року, однак, як вбачається із матеріалів справи, 12 квітня 2012 року між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року.

Пунктом 1 Договору про внесеня змін да доповнень №2 до кредитного договору № 1701/0308/71-057 від 12.04.2012 року сторони визначили, що на дату укладення цього Договору строкова заборгованість за Кредитом відсутня.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки після отримання повідомлення про повернення коштів, між сторонами було укладено інший додатковий договір.

Також, представник відповідача в заяві про застосування строків позовної давності посилається на те, що 22.03.2019 року АТ "Дельта Банк" надіслав ОСОБА_3 лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредиту, а тому ввжає що договір поруки укладений з між ОСОБА_4 та Банком 12.04.2012 року вважаються припиненим, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 05.04.2021 року.

Як убачається з п.1 Кредитний договір № 1701/0308/71-057, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 57 700,00 дол. США, строком до 2038 року.

Пунктом 1 Договір поруки №1701/0308/71-057-Р-1 від 12.04.2012 року передбачено, що поручитель зобовязується перед Банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику згідно з кредитним договором 1701/0308/71-057 від 31.03.2008 року строком до 30.04.2040 року.

Частина 4 статті 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме стягнення з відповідачів суми заборгованості 50807,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.12.2021 року становить 1381954,48 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно частини третьої зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За змістом п.1. ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 вказаної статті – розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у його Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі №372/1010/16-ц.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На виконання вищевказаних вимог, представником позивача було надано суду нижченаведених документів, а саме:

Договір про надання правничої допомоги від 06.06.2020р. укладений між позивачем з одного боку та адвокатським обєднанням «Вердикт» – з іншого.

Акт про надання юридичної допомоги №91 від 02.02.2021 року згідно якого вбачається, що загальна вартість наданих послуг складає 20000 гривень

Тобто, стороною, надано всі необхідні документи, які передбачені ч.3 ст.137, ст. 141 ЦПК та в термін відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають судові витрати в розмірі сплаченого судового збіру 21374,06 грн. та 20000.00 гривень витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу – задовільнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заборгованість за кредитним договором №1701/0308/71-57 від 31.03.2008 року в розмірі 50807,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.12.2021 року становить 1381954,48 грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» сплачений судовий збір в розмірі 21374,06 грн. та 20000.00 гривень витрати на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», місце знаходження: 04080, м.Київ, вул.. Олексія Терьохіна, буд.8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766.

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.

Суддя Харечко С.П.