Рішення № 102178800, 23.12.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3376/21

Провадження № 2/545/1440/21

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі судового засідання Лабовкіної Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Журид Сергій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Журид С.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свій позов мотивує тим, що 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис (реєстраційний номер №170729) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості в розмірі 6 224,70 грн.

Вважає, що виконавчий, вчинений 15.06.2021 року (реєстраційний номер №170729) має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, адже він вчинений з порушенням ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», враховуючи відсутність з боку позивача заборгованості перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», так як рахунків остання там не має, жодних документів від ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» щодо існування заборгованості не отримувала. Вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис не було дотримано вимог законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

Враховуючи вказане, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.,зареєстрований в реєстрі за №170729 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості в розмірі 6 224,70 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, надав на адресу суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Журид С.М. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

За таких обставин, проводиться заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 12, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.02.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № 2580412409/251061 (далі – Договір). Відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 1500,00 грн. на умовах строковості , зворотності, платності, а саме кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 25.03.2020 року, але дія Договору до повного виконання зобов`язань (п.11. Договору). Відповідно до п.1.3. Договору клієнт сплачує Товариству 6752,25 % річних від суми кредиту розрахунку 1,85% на добу (а.с.38-39).

На підставі вищевказаного кредитного Договору 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 170729 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 2580412409/251061 від 25.02.2020 року укладеним із первісним – ТОВ «Гоуфінгоу» право вимоги за яким було відступлено до Нового кредитора – ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» відповідно договору факторингу №1-31/05/2021 від 31.05.2021 року, відповідно до якого ТОВ «ФК» Сіті Фінанс Груп» набуло право Нового кредитора. В подальшому, між ТОВ «ФК» Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено Договір №1-03/06/2021 про відступлення права вимоги від 03.06.2021 року, відповідно до якого ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло Право Нового кредитора за вищезазначеним договором заборгованості в сумі 6 224,70 грн., яка складається: суми заборгованості 5 024,70 грн., яка з них: 1 500,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3 524,70 грн. – прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.02.2020 року по 09.06.2021 року (а.с.41).

На підставі зазначеного виконавчого напису 30.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва винесено постанову №66994199 про відкриття виконавчого провадження.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»), яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ст. 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У пункті 3.1. Порядку зазначено, що, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналізуючи копію кредитного договору № 2580412409/251061 від 25.02.2020 року укладеного між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 не зрозуміло, яким чином було нараховано заборгованість суми кредиту у розмірі 5 024,70 грн., оскільки виконавчий напис за реєстраційним номером №170729 від 15.06.2021 року не містить жодної інформації окрім того, що стягнення заборгованості проводилось за період з 25.02.2020 року по 09.06.2021 року.

Таким чином, з наведеного випливає, що, зазначена у виконавчому написі грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Таким чином, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, відповідно до підпункту 2.3. пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису.

Тобто, боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за тридцять днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань, однак в матеріалах справи відсутні вимога стягувача до боржника.

На підставі чого суд вважає, що у зв`язку з даною обставиною позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, нотаріус, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття, зокрема пункт 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, продовжує діяти редакція від 29.11.2001 року постанови Кабінету Міністрів України №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме п. 1 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами».

Враховуючи викладене, одержання виконавчого напису можливе лише на підставі нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення на заставне майно.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 2580412409/251061 від 25.02.2020 року, сторонами нотаріально посвідчено не було, а тому виконавчий напис за реєстровим номером №170729 було вчинено без нотаріального посвідченої угоди, всупереч нормам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (в редакції від 29.11.2001).

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Вчинення виконавчого напису за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999.

За викладених обставин, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не було правових підстав для вчинення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки нотаріусом не було дотримано вимогЗакону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліку документів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрований в реєстрі за № 170729, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості в розмірі 6 224,70 грн., слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Журид Сергій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №170729 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості в сумі 6 224,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 908 грн. 00 коп. та за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження: м. Київ, вул. Круглоуніверситецька, буд.7 оф.26, ЄГРПОУ 44243120;

- третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.

- третя особа: приватний виконавець округу м. Київ, місцезнаходження: м. Київ, вул. Спаська, 31-б, оф.9.

Суддя: Л. В. Шелудяков