Рішення № 102177990, 16.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Справа № 160/18448/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Ткаченко Ю.А.

за участю:

представника відповідача – Вахатової І.О.

представника третьої особи – Олійник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 20.09.2021 року №115-кт “Про порушення адміністративного дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 ” в частині відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на час здійснення дисциплінарного провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 23.04.2021 року наказом Державної служби України з питань праці від 21.04.2021 року №47-кт «Про призначення ОСОБА_3 » вона призначена на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. З 06.09.2021 року по 17.09.2021 року вона перебувала у щорічній черговій відпустці. В перший день після відпустки, 20.09.2021 року вона вийшла на своє робоче місце та у зв`язку з поганим самопочуттям була вимушена звернутися за медичною допомогою та піти на лікарняний. Під час перебування на лікарняному їй стало відомо від співробітників, що вона відсторонена від виконання посадових обов`язків. Однак, вона не повідомлялась про відсторонення у встановленому законом порядку та про підстави такого відсторонення. 04.10.2021 року адвокатом ОСОБА_4 було направлено на адреси відповідачів адвокатські запити з проханням повідомити підстави відсторонення та надати документальне підтвердження. Однак, на час звернення до суду відповіді адвокатом не отримані.

Пізніше, на свій номер телефону за допомогою додатка Vibег вона отримала фотокопію наказу Державної служби України з питань праці № 115-кт від 20.09.2021 р. «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 . Так, пунктом 4 вказаного наказу її відсторонено від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження. Підставою видачі такого наказу вказана службова записка Голови комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності ГУ Держпраці у Дніпропетровські області, заступника Голови Держпраці, ОСОБА_5 від 17.09.2021 р. №25/3.2-21. Однак, жодних підстав для відсторонення державного службовця від виконання службових обов`язків, передбачених ст.72 Закону України «Про державну службу», в наказі не вказано. Вказаний наказ також не містить належного обґрунтування в частині підстав для його прийняття, в ньому, як підставу зазначено лише службову записку від 17.09.2021 року №25/3.2-21 Голови комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, заступника Голови Держпраці, ОСОБА_5 . Проте, в оскаржуваному наказі взагалі не наведено жодного обґрунтування прийнятого рішення, а саме, які її дії містять ознаки дисциплінарного проступку і якого саме.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.10.2021 року.

Ухвалою суду від 08.10.2021 року було відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовна заява не містить належних та допустимих доказів протиправності дій Державної служби України з питань праці як і не містить доказів протиправності прийняття відповідачем оспорюваного наказу «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » № 115-кт від 20.09.2021 року. Позивач до відсторонення від виконання посадових обов`язків обіймала посаду начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, та в силу наданих повноважень має всі важелі для перешкоджання проведенню всебічного, об`єктивного та повного розслідування в межах дисциплінарного провадження. ОСОБА_1 в силу обійманої посади, як керівник служби, має можливості здійснення тиску на підлеглих працівників в частині надання останніми пояснень з приводу допущених в Головному управлінні порушень, саме начальником управління вирішується питання преміювання працівників Головного управління та проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності, що припадає на кінець календарного 2021 року. Відповідні обставини свідчать про наявність у позивача суттєвих засобів для впливу та тиску на підлеглих працівників під час проведення дисциплінарного провадження.

Враховуючи наведене та те, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків під час здійснення дисциплінарного провадження відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта призначення, відповідач вважає помилковими доводи позивача про те, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження виключно за обставин, наведених в ч.2 ст.72 Закону № 889. Прийняття відповідного рішення на основі аналізу обставин, що склалися, належить до виключної компетенції керівника державної служби або суб`єкта призначення, а тому у задоволенні позову відповідач просив суд відмовити у повному обсязі.

До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що Державною службою України з питань праці, на підставі службової записки Голови комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 17.09.2021 року № 25/3.2-21, відповідно до ст.ст.68, 69, 72, 73 Закону України "Про державну службу", Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМУ від 04.12.2019 року № 1039, винесено наказ від 20.09.2021 року № 115-кт про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_6 . Відповідно до п.4 наказу від 20.09.2021 року № 115-кт про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Державною службою України з питань праці наказом 09.11.2021 року № 140-ктг звільнено ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з займаної посади 09.11.2021 року, у зв`язку з виходом на пенсію. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області наказом від 09.11.2021 року №863-к оголошено позивачу наказ Державної служби України з питань праці від 09.11.2021 року № 140-кт "Про звільнення ОСОБА_7 ". Спірний наказ № 115-кт від 20.09.2021 року в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження не суперечить вимогам законодавства. З урахуванням відповідних висновків Верховного Суду у рішенні від 15.03.2019 р. по справі № 815/622/17, звільнення із займаної посади ОСОБА_1 , звернення її до суду щодо скасування наказу № 115-кг, є зверненням за відсутності порушеного права та у зв`язку з відсутністю можливості його ефективного захисту та як наслідок є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги щодо скасування спірного наказу у відповідній частині.

В підготовче засідання позивач чи її представник не з`явилися, про день та час його проведення повідомлялася належним чином.

До суду 18.11.2021 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. В даній заяві зазначено, що позивач підтримує свої позовні вимоги повністю, надано до суду всі докази, що їх обґрунтовують, зважаючи на, що вважають за можливе проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 та/або її представника.

30.11.2020 року було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті за участю представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 16.12.2021 року в режимі відеоконференції представник відповідача пред`явлені позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила суд, як і представник третьої особи, в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Державної служби України з питань праці «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » від 20.09.2021 р. №115-кт порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області. Пунктом 4 Наказу № 115-кт визначено на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Підставою зазначено: службова записка Голови комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, заступника Голови Держпраці ОСОБА_5 від 17.09.2021 р. № 25/3.2-21. Так, у службовій записці від 17.09.2021 р. № 25/3.2-21 зазначено, що наказом Державної служби України з питань праці від 26.07.2021 р. № 110 «Про здійснення комплексної перевірки діяльності Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» створено комісію для здійснення комплексної перевірки діяльності Головного управління у період з 27.07.2021 р. по 30.07.1021 р. За результатами проведеної перевірки виявлено порушення та недоліки в роботі Головного управління, які свідчать про незадовільну роботу Головного управління в частині виконання ним наданих повноважень за окремими напрямками.

Головою комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, заступником Голови Держпраці ОСОБА_5 з метою недопущення у подальшому невиконання або неналежного виконання наданих Головному управлінню повноважень, запропоновано вжити відповідних заходів реагування передбачених Законом України «Про державну службу» стосовно керівника Головного управління ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що Державною службою України з питань праці наказом 09.11.2021 року № 140-ктг звільнено ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з займаної посади 09.11.2021 року, у зв`язку з виходом на пенсію.

Позивач пов`язує порушення своїх прав з прийнятим відповідачем наказом від 20.09.2021 року №115-кт “Про порушення адміністративного дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 ” в частині відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на час здійснення дисциплінарного провадження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 (далі – Закон № 899) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

В силу ч.2 ст.1 Закону № 889 державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2017 р. №84 начальник управління:

очолює Управління Держпраці, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Управління Держпраці у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

здійснює керівництво Управлінням Держпраці, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

організовує та забезпечує виконання Управлінням Держпраці відповідно актів законодавства, наказів Міністерства соціальної політики України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра, наказів Державної служби України з питань праці, доручень Голови Державної служби України з питань праці.

Так, відповідно до Положення № 84 начальник Управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління завдань і здійснення ним своїх повноважень.

Разом з тим, керівник територіального органу в силу вимог Закону України «Про запобігання корупції» займає особливо відповідальне становище державної служби. Допущені недоліки під час виконання своїх функціональних обов`язків, неналежне, неякісне та неповне виконання своїх обов`язків несе суттєвий вплив на роботу органу та діяльність служби в цілому.

Керівники органів державної влади визначають цілі діяльності, реалізують завдання, виконують управлінські функції, наділені повноваженнями щодо взаємодії з іншими державними органами та посадовими особами. Відповідальність за стан виконання доставлених завдань повною мірою лягає саме на керівників органів виконавчої влади.

Дисциплінарним проступком згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889 є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Статтею 69 Закону № 889 визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Згідно з ст.73 Закону № 889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Нормами статті 72 вищевказаного закону передбачено, що на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків.

Відповідне повноваження, визначене статтею 72 Закону № 889, щодо застосування такого заходу, як відсторонення від виконання посадових обов`язків є дискрекційним.

Відповідно до вимог статті 72 Закону № 889 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення (ч.1 ст.65 Закону № 889).

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку (ч.2 ст.65 Закону № 889).

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження (ч.3 ст.65 Закону № 889). У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку (частина ч.4 ст.65 Закону № 889). Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч.5 ст.65 Закону № 889). Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (ч.6 ст.65 Закону № 889).

Таким чином, ч.1 ст.72 Закону № 889 встановлює загальну норму щодо можливого відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, незалежно від виду дисциплінарного проступку, обставини якого підлягають встановленню під час дисциплінарного провадження.

В той час як відповідно до ч.2 ст.72 Закону № 889, визначені підстави обов`язкового відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження за наявності наслідків невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов`язків.

Тобто, в частині першій наведеної норми Закону йдеться про право керівника державної служби або суб`єкта призначення відстороняти державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, тоді як частина друга цієї статті містить перелік випадків, які є обов`язковою підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Отже, відповідно до ч.1 ст.72 Закону № 889, відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця під час здійснення дисциплінарного провадження не носить обов`язкового характеру, а може бути застосовано суб`єктом призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження, крім випадків, визначених у частині другій цієї статті Закону, та вирішується на розсуд суб`єкта призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Відповідну позицію підтримав Верховний Суд у рішенні від 23.07.2020 по справі №817/1667/17. Верховний Суд у своєму рішенні погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що частина перша статті 72 Закону № 889 встановлює загальну норму щодо можливого відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, незалежно від виду дисциплінарного проступку, обставини якого підлягають встановленню під час дисциплінарного провадження та спростував доводи позивача відносно того, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження виключно в разі настання (можливого настання) наслідків, наведених в частині другій статті 72 Закону № 889.

Як було зазначено вище, позивач до відсторонення від виконання посадових обов`язків обіймала посаду начальника Головного управління, та в силу наданих повноважень мала можливість перешкоджати проведенню всебічного, об`єктивного та повного розслідування в межах дисциплінарного провадження. Відповідні обставини свідчать про наявність у позивача суттєвих засобів для впливу на підлеглих працівників під час проведення дисциплінарного провадження.

Враховуючи наведене та те, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків під час здійснення дисциплінарного провадження відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта призначення, суд вважає помилковими доводи позивача про те, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження виключно за обставин, наведених в частині ч.2 ст.72 Закону № 889. Окрім того, жодною статтею Закону № 889 не передбачено такої вимоги до змісту рішення про відсторонення. Натомість, як уже зазначалося вище, прийняття відповідного рішення на основі аналізу обставин, що склалися, належить до виключної компетенції керівника державної служби або суб`єкта призначення.

Окрім того, Верховним судом 15.03.2019 прийнято рішення за результатами розгляду справи 815/622/17, предметом якої було питання правомірності наказу відповідача про здійснення дисциплінарного провадження та відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідним рішенням ухвалено висновок про те, що винесення наказів про дисциплінарне провадження та про його продовження - це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими розпочинається дисциплінарне провадження та встановлюються строки його проведення, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження. Крім того зазначено, що обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. А відтак, зроблено висновок, що розгляд питання правомірності винесення наказів про здійснення дисциплінарного провадження та про продовження його строків в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого дисциплінарного провадження та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 160/7402/18 (адміністративне провадження № К/9901/32168/19).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу від 20.09.2021 року №115-кт “Про порушення адміністративного дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 ” в частині відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на час здійснення дисциплінарного провадження слід залишити без задоволення з викладених вище підстав.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань праці (вул.Десятинна, б.14, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 39472148), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, 1д, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складений 17.12.2021 року.

Суддя К.С. Кучма