Рішення № 102177260, 09.12.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/673/21

2/0187/325/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Дудки В.В., розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

Встановив:

13.05.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 8625,60 грн. за кредитним договором № б/н від 29.10.2015, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що 29.10.2015 між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н про надання їй кредиту у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 18.07.2019 позичальник ОСОБА_2 , помела, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.03.2020. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором б/н від 29.10.2015 становить 8625,60 грн. Спадкоємицею померлої є ОСОБА_1 , яка постійно проживали разом зі спадкодавцею на час відкриття спадщини. На виконання вимог ст.1281 ЦК України 23.04.2020 була направлена претензія кредитора до Петриківської державної нотаріальної контори, яка зареєстрована 28.05.2020.

16.07.2020 спадкоємиці ОСОБА_1 було направлений лист-претензію, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» пред`явив свої вимоги, але ніяких дій по сплаті заборгованості відповідачами не здійснено. Тому представник позивача, посилаючись на вищевказане, просила стягнути з відповідачів на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість спадкодавця перед кредитором у розмірі 8625,60 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді від 20.05.2021 відкрито загальне позовне провадження та надано відповідачам термін на надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 26.08.2021 за клопотанням представника позивача витребувано докази: інформацію про склад сім`ї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті ОСОБА_2 ; копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

21.10.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводити за наявними в справі доказами.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку,що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив та будь-які інші клопотання чи заяви на адресу суду не надано.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 29.10.2015 року, згідно якої отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, розмір якого в подальшому був збільшений до 4000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 02.03.2020 року .

На підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк» державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контри Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надано інформацію про відсутність спадкодавців, які б звернулись до нотконтори із заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

16.07.2020 року ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-претензію, в якому зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 , станом на дату смерті складає 8625,60.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 29 жовтня 2015 року, станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість становить 8625,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, 5840,22 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит 2098,84 грн., нарахована пеня 686, 54. грн..

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст. ст. 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач ОСОБА_1 є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 , прийняла після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину не менший за борг перед позивачем.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач в своєму позові зазначає, що спадкоємцем у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачка ОСОБА_1 .

На підтвердження даної обставини Банк посилається на копії паспортів громадян України позичальника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Однак, суд прийшов до висновку, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем, зафіксований в наданих позивачем копіях їх паспортів громадян України не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідач є спадкоємицею та прийняла після померлої ОСОБА_2 спадщину. На зазначене вказує та обставини, що відомості в копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 вказані станом на 29.10.2015, тобто, більше ніж за чотири роки до дня її смерті. Крім того, згідно довідки наданої представником Петриківської селищної ради, померла ОСОБА_2 не входила до складу сім`ї відповідача ОСОБА_1 . Слід зауважити, що крім відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ще 8 осіб.

Із відповіді Петриківської державної нотаріальної контори від 18 липня 2019 року вбачається, що саме на підставі претензії банку була заведена спадкова справа №114/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , станом на дату відповіді ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття, відмову, видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався.

Позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що хтось із спадкоємців вступив у спадщину та що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно та його вартість, не зважаючи на те, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, згідно з положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є відкритою, загальнодоступною та платною.

До того ж, оскільки боржник померла, то відповідати перед АТ КБ «ПрибатБанк» на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином відповідачка ОСОБА_1 не є спадкоємицею ОСОБА_2 , оскільки будь-яких дій для прийняття спадщини, чи відмову від неї не вчиняла, і фактично спадщину не прийняла, отже будь-яких прав та обов`язків, які належали померлій ОСОБА_2 не успадкувала.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2270 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 608, 1054, 1218, 1231, 1281, 1282, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем АТ КБ «ПриватБанк».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха