Рішення № 102177072, 23.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 359/8630/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. при секретарі Зінченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,

установив:

30.10.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до відповідачів про стягнення з держави за рахунок коштів державного бюджету з Державної казначейської служби України 10 000,00 грн за спричинену моральну шкодуНаціональної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020 р. провадження в адміністративній справі відносно нього про притягнення до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2020 р. цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, передано на розгляд Печерського районного суду м. Києва; матеріали справи надійшли до суду 08.12.2020 р.

Ухвалою суду від 11.12.2020 р. у справі відкрито провадження.

Відповідачем Державною казначейською службою України відзив на позовну заяву не подано.

Відповідачем Національною поліцією в особі Управління патрульної поліції у Київській області подано відзив на позовну заяву.

29.09.2021 р. матеріали справи передані судді Волковій С.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).

Ухвалою суду від 25.11.2021 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 23.12.2021 р. на 14:00 год.

У судове засідання 23.12.2021 р. о 14:00 год. позивач, відповідачі не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, суд, враховуючи клопотанняпредставника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи без участі сторони позивача, клопотання представника відповідача Орлова О.С. про розгляд справи за відсутності представника Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області, ухвалив розглядати справу за відсутності позивача, його представника, представників відповідачів, оскільки учасники справи, їх представники були належним чином повідомлені про судове засідання, нез`явлення позивача, відповідачів не перешкоджає вирішенню спору та, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020 р. провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями частини першої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог статті 56 Конституції України, статей 1173, 1174 ЦК України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 3 Постанови від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на ту обставину, що судовим рішенням встановлено факт заподіяння йому моральної шкоди.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, доказів того, що діями Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області позивачу завдано моральних страждань, останнім не надано. Отже неможливо встановити причинний зв`язок між діями центрального органу виконавчої влади та моральними стражданнями позивача. Сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 р. у справі № 312/262/18).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення.

Керуючись статтею 23 ЦК України, статтями 19, 55 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у Київській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646).

Відповідач: Національна поліція в особі Управління патрульної поліції у Київській області (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 19).

Суддя Волкова С.Я.