Ухвала суду № 102176594, 21.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36152/21

Провадження № 1-кс/947/18322/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Семенюка М.В., захисників підозрюваного – адвокатів Германа О.О., Пушкаренка С.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання захисника Пушкаренка С.О., в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №62021150020000092 від 21.05.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника Пушкаренка С.О. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

1.Обґрунтування поданого клопотання.

Так, в обґрунтування поданого клопотання, захисник посилається на те, що станом на момент звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу з`явились нові обставини, які не були враховані при застосуванні запобіжного заходу. Так, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, родину та утриманців, зокрема, ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні батьків. Крім того, матір підозрюваного з 13.12.2021 року перебуває на денному стаціонарі, потребує щоденного догляду у період після денного стаціонару. ОСОБА_1 не має наміру переховуватись, раніше не судимий, не має наміру протидіяти слідству.

2.Позиції сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

3.Мотивація суду.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Вирішуючи зазначене клопотання слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оцінка відповідних і достатніх підстав тримання під вартою має бути здійснена без відриву від фактичної тривалості попереднього ув`язнення. Ця оцінка здійснюється з необхідною ретельністю під час провадження у справі (Рішення у справі Gabor Nagy проти Угорщини-2 від 11 квітня 2017 року, заява № 73999/14, параграф 77). При цьому, потрібно завжди виходити з презумпції звільнення особи з-під варти (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграфи 89, 91). Мають бути переконливо продемонстровані конкретні факти справи, для того, щоби переважати правило поваги до особистої свободи, а також щоби виправдати подальше тримання під вартою (наприклад, Рішення у справі Ilijkov проти Болгарії від 26 липня 2001 року, заява № 33977/96, параграф 84). Питання тривалості тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі двохсот двадцяти одного розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 501 670 (п`ятсот одна тисяча шістсот сімдесят) гривень.

Із вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що при вирішенні питання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховувалися наявність в рамках кримінального провадження №62021150020000092 від 21.05.2021 року обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

В обґрунтування поданого клопотання захисник вказує на наявність таких обставин як зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та позитивні характеризуючи дані підозрюваного.

Щодо доводів, викладених у клопотанні сторони захисту, в частині зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на фактичні обставини кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку подальшого доведення вини, у встановленому законом порядку, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, тяжкі наслідки, спричиненні кримінальними правопорушеннями, ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати вплив на потерпілих та свідків в рамках кримінального провадження, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, та які в подальшому можуть допитуватися під час судового розгляду, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, у зв`язку з чим, ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також ризик впливу на свідків та інших підозрюваних, вчинення іншого кримінального правопорушення, на теперішній час наявні.

Крім того, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 перебуває на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, що вказує на те, що він може мати доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним важливих для даного кримінального провадження речей та документів, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, також наявний на даний час.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик суттєво зменшився, оскільки ОСОБА_1 був відсторонений від займаної посади, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси. Крім того, у органу досудового розслідування була можливість за весь час проведення досудового розслідування вилучити всі необхідні речі та документи в рамках кримінального провадження.

В частині ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик на даний час перестав існувати, оскільки з часу застосування запобіжного заходу відсутні відомості щодо спроб перешкоджання зі сторони підозрюваного кримінальному провадженню, а в судовому засіданні прокурор не довів, що підозрюваний здійснював будь-які спроби направлені на перешкоджання кримінальному провадженню.

Слідчий суддя зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу не було враховано всіх даних про особу підозрюваного, зокрема, у слідчого судді були відсутні всі долучені на теперішній час характеризуючи матеріали.

Так, як вбачається з клопотання про зміну запобіжного заходу та долучених в обґрунтування матеріалів, підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні батьків похилого віку.

Захисником також були надані медичні документи, з яких вбачається, що матір підозрюваного з 13.12.2021 року перебуває на денному стаціонарі з встановленим основним діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. з церебральним ангіоспазмами симпато-адреналового типу на тлі гіпертонічної хвороби 2 ст.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 99, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органи державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Вищевикладені обставини, які вказують на наявність міцних соціальних зв`язків, слідчим суддею враховуються як обставини на користь звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, тому ризикам, які продовжують існувати, можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що прокурором в судовому засіданні при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу не було доведено необхідність подальшого тримання під вартою особи.

При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

За таких обставин, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 201 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Пушкаренка С.О., в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №62021150020000092 від 21.05.2021 року – задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 25.01.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 25.01.2022 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений ними час;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.