Ухвала суду № 102175870, 03.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4673/21

провадження № 2/753/5230/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2021 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді - Курічової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - розпорядник майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» - арбітражний керуючий Шифердеккер Оксана Олександрівна до 1. ОСОБА_1 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото" про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,

УСТАНОВИВ:

У березні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» до 1. ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 11.00 год. 08.04.2021. За клопотанням позивача залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото", код ЄДРПОУ: 41202233, місцезнаходження: м.Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, оф. 5.

Позовну заяву мотивовано тим, що всупереч нормі ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори ТОВ «Арис-Юг» не надавали згоди директору ОСОБА_1 згоду на вчинення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.08.2020 № 7449/20/008419, який є значним правочином, тому він має бути визнаний недійсним в судовому порядку, оскільки це впливає на майнові права ТОВ «Арис-Юг», якому правочином завдано матеріальну шкоду.

В подальшому судом за клопотанням представника позивача та за відсутності заперечень інших учасників справи до участі у справі відповідно до ухвал, постановлених у судових засіданнях, залучено як співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото" та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» - арбітражного керуючого Шифердеккер Оксану Олександрівну.

У підготовчому судовому засіданні 17.11.2021 представника позивача заявив клопотання про передання справи № 753/4673/21 до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті в межах справи № 910/1141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг». Учасники справи заявили про вирішення клопотання на розсуд суду.

В підготовче засідання 03.12.2021 учасники справи не з`явились, подали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши у засіданні від 17.11.2021 думку учасників процесу, вивчивши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому за ч. 1 ст. 256 цього Кодексу якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КЗуПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 910/11141/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Позивача і на час розгляду цієї справи ліквідаційна процедура триває.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у пунктах 9.7 - 9.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. Розглядаючи спір у справі № 752/4361/15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 надавала оцінку заявленим вимогам у контексті їх вартісної оцінки та впливу на формування ліквідаційної маси банкрута за наслідками вирішення цих вимог, а відтак і необхідності розгляду спору в межах справи про банкрутство відповідно до Закону про банкрутство. Підстав для відступу від висновку, сформульованого у вказаній справі, Велика Палата не вбачає, оскільки у справі, що розглядається, спірні правовідносини врегульовані КУзПБ, якими встановлено ширші критерії, за якими вирішується питання про необхідність розгляду справи у межах справи про банкрутство.

У п. 9.11 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки чинним законодавством України передбачено, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядаєта в силу вказаного вище, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 цього Кодексу суд роз`яснює позивачеві, що оскільки провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, він має право звернутися з цими позовними вимогами до Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у межах справи № 910/11141/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг».

Керуючись нормами п. 1 ч. 1 ст. 255, п. 7 ч. 1 ст. 255, ст. 353 - 354ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про передання справи № 753/4673/21 до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті в межах справи № 910/1141/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг».

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - розпорядник майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» - арбітражний керуючий Шифердеккер Оксана Олександрівна до 1. ОСОБА_1 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото" про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу закрити.

Розяснити позивачу, що розгляд справи належить до юрисдикції Господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Курічова