Рішення № 102175727, 14.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14317/20

Провадження № 2/127/3121/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Тріща Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, мотивуючи свій позов тим, що позивач є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично зареєстровані та проживають відповідачі, забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються позивачем. Позивач терпить збитки у зв`язку з відмовою відповідачів розраховуватись за спожиту теплову енергію, в результаті чого у останніх виникла заборгованість перед позивачем в сумі 46682,03 грн., з яких: 42833,56 грн. – сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання; 1433,98 грн. – 3% річних від простроченої суми заборгованості; 2414,49 грн. – суми втрат від інфляції, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Слід відзначити, що заочним рішенням суду від 23.11.2020 року вказаний позов було задоволено, проте ухвалою суду від 19.07.2021 року зазначене заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Також додала, що порядок здійснення місця реєстрації особи визнано Законом, чого ОСОБА_4 не було виконано. Просила стягнути заборгованість солідарно зі всіх відповідачівв сумі 46682,03 грн. та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали. Також ОСОБА_3 повідомив, що його сестра ОСОБА_4 не проживає в спірній квартирі. Крім того, відповідачі зазначили, що сплата за опалення нараховується на кв.м. житлової площі, а на гарячу воду в них встановлений лічильник.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, надали суду відзив та пояснили, що вона разом зі своїми дітьми проживають у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить сестрі її чоловіка ОСОБА_6 . Вселилась в цю квартиру вона ще 05.03.2017 року по 01.07.2021 року. Наразі вона проживає в орендованій квартирі. У спірній квартирі ОСОБА_4 та її діти лише зареєстровані, але не проживають із серпня 2015 року. В зв`язку з цим, вона фактино із серпня 2015 року не користувалася та не мала наміру користуватись послугами з теплопостачання за адресою:АДРЕСА_1 , та не має відношення до виконання умов договору №26001517, та як не є споживачем цієї послуги. Також ОСОБА_4 не є власником/співвласником квартири АДРЕСА_3 . З огляду на це, вимога про солідарне стягнення з неї є незаконною та вона не має сплачувати кошти за послуги, які не отримувала. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_4 .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених «Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року за №2189-VІІІ.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 23-28), та забезпечуються послугами централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». При цьому, відповідач ОСОБА_4 також зареєстрована за вказаною адресою (а.с. 84). Проте, остання з 16.05.2018 року по 01.07.2021 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією особового рахунку № НОМЕР_1 МКП «УК «Житло-Гарант» та довідкою (а.с. 83, 119). Факт проживання ОСОБА_4 за іншою адресою також підтверджується відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не проживає в спірній квартирі з 16.05.2018 року по 31.05.2020 року, а тому не могла завдавати позивачу матеріальних збитків, у зв`язку з не сплатою коштів за спожиту теплову енергію. Щодо періоду з 01.07.2017 року (період виникнення заборгованості) по 15.05.2018 року (день зміни місця проживання, то ОСОБА_4 пояснила, що вона вселилася в іншу квартиру раніше, а саме 05.03.2017 року, що також підтвердили відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача з приводу неналежності доказу – довідки МКП «УК «Житло-Гарант» від 28.07.2021 року, оскільки вона відповідає вимогам ст.ст. 77, 78 ЦПК України, а тому є належним та допустимим доказом.

Порушуючи вимоги п. 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630 та п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у відповідачів виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.07.2017 року по 31.05.2020 року в сумі 46682,03 грн., з яких: 42833,56 грн. – сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання; 1433,98 грн. – 3% річних від простроченої суми заборгованості; 2414,49 грн. – суми втрат від інфляції (а.с. 7-8).

Згідно із п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2017 року між Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір №26001517 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 10-11). За змістом договору, виконавець зобов`язується надати споживачеві – наймачеві (власнику) квартири та членам його сім`ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вчасно та відповідної якості послуги з опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язаний своєчасно оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно із п. 8 розділу 3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов`язаний вносити плату за надані послуги до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, оскільки вони фактично користувалися ними.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг. Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що кореспондується із ч. 2 ст. 68 ЖК УРСР, квартирна плата та плата за комунальні послуги нараховується та вноситься щомісячно.

За змістом ч.1 ст. 9 вказаного вище Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, що знайшло своє відображення також у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Суд звертає увагу, що нарахування за спожиті послуги здійснено за встановленими тарифами з урахування кількості спожитої теплової енергії, що облікована приладами обліку теплової енергії, та загальної опалювальної площі квартири.

Щодо твердження представника позивача про те, що відповідач ОСОБА_4 не повідомила позивача про зміну місця свого проживання, слід зазначити наступне.

Реєстрація місця проживання особи не є доказом споживання нею наданих позивачем послуг, оскільки сама по собі така реєстрація не є абсолютним підтвердження обставин споживання нею послуг, якщо такі обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в добровільному порядку не розраховуються з підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. З приводу заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 , то вони задовленню не підлягають, оскільки вона фактично не користувалась цими послугами, тобто не є споживачем житлово-комунальних послуг за цією адресою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, всі судові витрати понесені позивачем по справі, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 46682,03 грн. (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 03 коп.).

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» витрати на оплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження: 21021, м.Вінниця, вул. 600-річчя, 13, номер рахунку НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 33126849.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено 22.12.2021 року.

Суддя: