Вирок № 102175548, 23.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/20053/20

Провадження №1-кп/523/931/21

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23.12.2021 року

Суворовський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Шкорупеєва Д.А., за участю секретаря – Луженко В.П., прокурорів – Куцької С.А., Соломенцева І.І., Новицького А.М., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160490003979, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, проживаючогоадресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово засудженого.

1) 31.01.2012 Суворовським районним судом м.Одеси за ст.187 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців;

2) відносно якого 22.10.2015 до Суворовського районного судом м. Одеси за ст.187 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки;

3) 06.11.2019 року Суворовським районним судом м.Одеси за ст.185 ч.2 КК України до пяти років позбавлення волі звільнений від відбуття покарання з випробуванням на три роки.

у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України

Встановив:

Так, 12.10.2019 у період часу з 09 годин 50 хвилин по 09 годину 54 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 ( матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та постановлено вирок) ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою таємного викрадення чужого майна прибули до магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123, де визначили об`єктом свого злочинного посягання майно, що знаходилось у торгівельному залі магазину.

Перебуваючи у торгівельному залі вищевказаного магазину, реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації їх злочинного умислу підійшли до полиць з товарами ТОВ «РУШ», де ОСОБА_2 взяв з полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Дерзмомед» «Арганове масло», об`ємом 1000 мл., вартістю без НДС 103 20 копійок та передав його ОСОБА_1 , який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку. Далі ОСОБА_2 взяв полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Дермомед» «Плюмерія та персик», об`ємом 1000 мл., вартістю без НДС 103 гривні 20 копійок та також передав його ОСОБА_1 , який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку. Після чого, ОСОБА_2 взяв з полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Нівея» «Зволоження та догляд», об`ємом 500 мл, вартістю без НДС 55 гривень 92 копійки та передав його ОСОБА_1 , який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку.

Після чого, ОСОБА_1 залишив приміщення магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В цей час ОСОБА_2 пройшов до іншого відділу вищевказаного магазину, де реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу таємно викрав з полиці на якій розміщено товари ТОВ «РУШ» пляшку міцелярної води для обличчя «Чорний жемчуг», об`ємом 750 мл., вартістю без НДС 121 гривеню 60 копійок та разом з викраденим майном залишив приміщення магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123.

Таким чином, діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода ТОВ «РУШ» на загальну суму 389 гривень 92 копійки.

При допиті обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав та пояснив суду, 12.10.2019, разом з ОСОБА_2 у магазині «Ева», який розтошований за адресою м. Одеса, проспект Добровольського, 123, де викрали з полиці шампуні та гелі для душу, після чого залишили магазин та розпорядився викраденим на свій розсуд.

Крім того, органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_1 , за епізодом злочинної діяльності від 12.10.2019 кваліфіковано за кваліфікаційною ознакою як «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно». Тобто дії обвинуваченого ОСОБА_1 безпідставно по епізоду від 12.10.2019 кваліфіковані за такою ознакою, як «повторність», оскільки востаннє ОСОБА_1 був засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 06.11.2019 року за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а ст.289 КК України не утворює повторність для ст.185 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 , за ст. 185 ч. 2 КК України за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєна за попередньою змовою групою осіб.

Отримавши покази обвинуваченого ОСОБА_1 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Верховний Суд України у постанові від 15 листопада 2012 р. у справі № 5-15кс12 зазначив: правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об`єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Суд зіставивши зміст конкретної норми КК України, а саме передбаченої ст. 185ч.2 та дійсні, об`єктивно встановлені у судовому засіданні, фактичні обставини суспільно небезпечних діянь, дійшов висновку про їх відповідність.

Відповідно до ст. 62 ч.ч. 1, 2 Конституції України, ст. 17 ч. 2 КПК України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Забезпечення доведеності вини, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором є основними засадами судочинства - ст. 129 Конституції України.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою - п.п. 161, 150, 100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини».

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий прокурором допустимий доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, установив поза розумним сумнівом співіснування достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою ознак та схожих неспростовних презумпцій факту:

- доведеності вчинення суспільно небезпечних діянь, які містять склад злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

- обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбачених ст.185 ч.2 КК України.

Судом в ході судового розгляду забезпечено обвинуваченому ОСОБА_1 , передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), право на захист від обвинувачення і його реалізація шляхом надання розумної можливості представляти свою правову позицію, свої докази, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, їх використання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , за формою вини, ступенем тяжкості вчинив не тяжкий злочин. Судом в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що при вчинені інкримінованих йому правопорушень, ОСОБА_1 , усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом ст. 25 ч. 2 КК України.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його поведінку в ході досудового розслідування та судового розгляду, суд визнає, що він є осудним, тобто особою, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними - ст. 19 ч. 1 КК України.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , враховує: мету покарання, передбачену ст. 50 КК України, загальні засади призначення покарання, передбачені ст.ст. 65-67 КК України - вид та у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, відповідно до положень Загальної частини КК України, ступінь тяжкості кожного вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами а також ту обставину, що ОСОБА_1 , має ряд тяжких захворювань а саме гепатит та ВІЛ - інфекцію, потребує медичного втручання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його небезпеку, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є активне сприяття розкриттю злочину, повне визнання вини, щире каяття, стан здоров`я обвинуваченого.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 370 ч. 1 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд звершував правосуддя очевидно для загалу, згідно з нормами Кримінального Кодексу України, об`єктивно і неупереджено, незалежно та керуючись верховенством права, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з додержанням і врахуванням Загальної Декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Судом вирок ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Враховуючи всі встановлені під час судового розгляду обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, те що ОСОБА_1 , раніше судимий, має непогашену судимість, потерпілі претензій морального та матеріального характеру не мають, тяжкі наслідки в результаті скоєння кримінального правопорушення – відсутні, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі з застосуванням ст.70 ч.4, 75,76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 ., скасувати, звільнити засудженого з під варти у залі суду.

Речеві докази - відсутні.

Цивільні позови не заявлені.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком строком на два роки шість місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю вироків, поглинути менш суворе покарання призначене за цим вироком, більш суворим покаранням Суворовським районного суду м.Одеси від 06.11.2019 року, призначивши остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 -76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки, якщо протягом визначеного строку випробування зазначена особа не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки а саме :

періодично з`являтись для реєстрації уповноважено органу з питань пробації та повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи.

У разі порушення засудженим умов передбачених ст.ст.75 -76 КК України та взяття засудженого ОСОБА_1 під варту, врахувати у строк відбуття покарання строк знаходження під вартою у цьому кримінальному проваджені з 29.09.2021 року по 23.12.2021 року.

Згідно з ч.3 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально – виконавчого кодексу України, виконання вироку здійснення нагляду за засудженим ОСОБА_1 – покласти на Суворовський районний сектор філії ДУ « Центр пробації» в Одеській області.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою- скасувати, звільнити засудженого ОСОБА_1 у залі Суворовського районного суду м.Одеси.

Обрати відносно засудженого ОСОБА_1 , запобіжний захід до вступу вироку у закону силу у вигляді особистого зобов`язання.

Речові докази - відсутні.

Судові витрати по спрві – відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя

Суворовського районного суду м.Одеси Шкорупеєв Д.А.