Рішення № 102175117, 14.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8991/20

Провадження № 2/522/110/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 грудня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню та стягненню відраховані за виконання виконавчого напису кошти, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню та стягненню відраховані за виконання виконавчого напису кошти, моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10 квітня 2020 року приватним виконавцем Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61421764 з виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича № 3921 від 24 грудня 2019 року.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з численним порушенням вимог закону та порядку його вчинення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2020 року по справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 61421764 за постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною, з виконання виконавчого напису нотаріуса № 3921, виданого 24.12.2019 приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком Віктором Станіславовичем до набрання законної сили рішенням у справі про визнання виконавчого напишу № 3921 таким, що не підлягає до виконання.

29 липня 2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2021 року клопотання від представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено та витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни копії всіх матеріалів виконавчого провадження № 61421764 та витребувано у Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича копії всіх матеріалів на підставі яких був здійснений виконавчий напис № 3921 від 24.12.19.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду справи по суті.

07.12.2021 року від Приватного виконавця Шевченко Т.С. надійшла копія матеріалів виконавчого провадження № 61421764.

Відзиву від відповідача по справі до суду не надходило. Доказів на спростування доводів позивача, відповідачами до суду не надано, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому суд враховує пасивну процесуальну поведінку відповідачів, щодо спростування доводів позивача.

У судове засідання призначене на 14 грудня 2021 року сторони не з`явились. Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини не явки не повідомив.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За результатами аналізу норм Закону "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок), постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (постанова Кабінету Міністрів України № 1172) та іншими законодавчими актами можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 10 квітня 2020 року приватним виконавцем Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61421764 з виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича № 3921 від 24 грудня 2019 року.

У спірному виконавчому написі зазначено, що строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.03.2018 по 29.11.2019. Загальна сума заборгованості складає 16021,72 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, про існування зазначеного виконавчого напису позивачу стало відомо з постанови приватного виконавця.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 зазначеного Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р., встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом із цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 р.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, на час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору, нотаріально не посвідченого, чинним законодавством не передбачалось.

Кредитний договір № 823/7505ВCL1A від 12.09.2013 укладений між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 , нотаріально не посвідчений, отже, не може слугувати підставою видачі виконавчого напису за чинним законодавством України.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції на час вчинення спірного виконавчого напису), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Позивачем заперечується факт отримання письмової вимоги ТОВ «ФК «Аланд» в наслідок чого останній не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису, а відповідачем на спростування доводів позивача та належних доказів відправлення такого повідомлення позивачу, також отриманні її позивачем - суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню, оскільки виконавчий напис вчинений з порушенням вимог нормативно-правових актів України щодо порядку його вчинення, а також за відсутності доказів безспірності заборгованості, а тому він виконанню не підлягає.

Враховуючи, що виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 відраховані кошти за виконанням виконавчого напису нотаріуса № 3921, вчиненому приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком Віктором Станіславовичем від 24.12.2019 року у розмірі 3700,20 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 18 червня 2020 року.

Суд встановлює, що позивачем не доведено, що вчинення виконавчого напису нотаріуса призвело до значних змін в житті останньої, та взагалі завдання моральної шкоди діями відповідача, а тому в задоволені вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2940,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк Віктора Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню та стягненню відраховані за виконання виконавчого напису кошти, моральної шкоди– задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3921, вчинений приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком Віктором Станіславовичем від 24.12.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 16021,72 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 відраховані за виконанням виконавчого напису нотаріуса № 3921, вчиненому приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком Віктором Станіславовичем від 24.12.2019 року – 3700,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2940,40 грн.

В іншій частині позову - відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 22.12.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

14.12.2021