Вирок № 102175062, 23.12.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа 521/21621/18

Провадження 1-кп/521/312/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,

з секретарями - Рєутової А.Б., Юришинець С.В.,

за участю:

прокурора - Зілової К.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката - Мельниченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160470003835 від 19.09.2017 року відносно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, неофіційно працюючого кухарем у кафе «Кофетайм», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2016 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи поблизу будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 93, переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та уникнення відповідальності, представившись завчасно вигаданим іменем: « ОСОБА_2 », який є директором приватного підприємства «Косіор» (ЄДРПОУ 35640687), повідомивши ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про наявність у нього можливості оформлення та виготовлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом усної домовленості про оформлення та виготовлення документів для виїзду за кордон, а саме візи в США строком на 10 років, в ході розмови, переконавши ОСОБА_3 в добропорядності своїх намірів, завчасно не збираючись виконувати взяті на себе обов`язки, усвідомлюючи об`єктивну відсутність реальної можливості оформлення та отримання візи в США строком на 10 років для потерпілого, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 250 доларів США, що станом на 21.12.2016 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 6 625 гривень, після чого передав потерпілому письмову розписку, яка підтверджує зобов`язання, взяті на себе ОСОБА_1 , представляючись від імені завчасно вигаданої особи - « ОСОБА_4 ».

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, документи для виїзду за кордон не виготовив та не передав їх потерпілому, грошові кошти не повернув, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 6 625 гривень.

Крім того, в січні 2017 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Говорова, 2,переслідуючи умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та уникнення відповідальності, представившись завчасно вигаданим іменем: « ОСОБА_2 », який є директором приватного підприємства «Косіор» (ЄДРПОУ 35640687), повідомивши ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості про наявність у нього можливості оформлення та виготовлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, із корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом усної домовленості з оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, в ході розмови переконавши ОСОБА_5 в добропорядності своїх намірів, завчасно не збираючись виконувати взяті на себе обов`язки, усвідомлюючи об`єктивну відсутність реальної можливості оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років для потерпілого, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 265 доларів США, що станом на 01.01.2017 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 7 208 гривень, після чого передав потерпілому письмову розписку, яка підтверджує зобов`язання, взяті на себе ОСОБА_1 , який представлявся від імені завчасно вигаданої особи - « ОСОБА_4 ».

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, документи для виїзду за кордон не виготовив та не передав їх потерпілому, грошові кошти не повернув, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 7 208 гривень.

Крім того, в квітні 2017 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись у офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 101, переслідуючи умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та уникнення відповідальності, представившись завчасно вигаданим іменем: « ОСОБА_2 », який є директором приватного підприємства «Косіор» (ЄДРПОУ 35640687), повідомивши ОСОБА_6 завідомо неправдиві відомості про наявність у нього можливості оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, із корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом усної домовленості про оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, в ході розмови, переконавши ОСОБА_6 , в добропорядності своїх намірів, завчасно не збираючись виконувати взяті на себе обов`язки, усвідомлюючи об`єктивну відсутність реальної можливості оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років для потерпілого, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 250 доларів США, що станом на 01.04.2017 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 6 750 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, документи для виїзду за кордон не виготовив та не передав їх потерпілому, грошові кошти не повернув, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 6 750 гривень.

Крім того, 12.04.2017 року, ОСОБА_1 , перебуваючи в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Говорова, 2, переслідуючи умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та уникнення відповідальності, представившись завчасно вигаданим іменем: « ОСОБА_2 », який є директором приватного підприємства «Косіор» (ЄДРПОУ 35640687), повідомивши ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про наявність у нього можливості оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, із корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом усної домовленості про оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років, в ході розмови, переконавши ОСОБА_7 в добропорядності своїх намірів, завчасно не збираючись виконувати взяті на себе обов`язки, усвідомлюючи об`єктивну відсутність реальної можливості оформлення документів для виїзду за кордон, зокрема візи до США строком на 10 років для потерпілого, 12.04.2017 року отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 50 доларів США, у якості передоплати, у подальшому, 13.04.2017 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, отримав залишок суми у розмірі 200 доларів США, загалом 250 доларів США, що станом на 13.04.2017 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 6 725 гривень, після чого передав потерпілому письмову розписку, яка підтверджує зобов`язання, взяті на себе ОСОБА_1 , який представлявся від імені завчасно вигаданої особи - « ОСОБА_4 ».

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, документи для виїзду за кордон не виготовив та не передав їх потерпілому, грошові кошти не повернув, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 6 725 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та показав, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин та підтвердив, що заволодів коштами потерпілих представляючись завчасно вигаданим іменем. Заявлені потерпілими цивільні позови визнає в повному обсязі та зобов`язується їх відшкодувати у найкоротший термін.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, подали заяви, в яких просять кримінальне провадження розглянути без їх участі, обвинувачення підтримують, заявлені цивільні позови просять задовольнити у повному обсязі, покарання залишають на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, подали заяви, в яких просять кримінальне провадження розглянути без їх участі, покарання залишають на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що стосуються цивільних позовів та характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показами, в яких він не оспорює вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин та щирим каяттям у вчиненому.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 :

- по епізоду від 21.12.2016 року - за ч. 1 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

- по епізодам від січня 2017 року, квітня 2017 року, 12.04.2017 року - за ч. 2 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку (ч. 1 ст. 190 КК України) та нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 190 КК України), особу винного, його вік та соціальне положення, стан здоров`я, те, що особа осудна, працездатна та працює, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, повне визнання вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відсутність тяжких наслідків, щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та готовності нести відповідальність за вчинене, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, те що вперше притягується до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України та санкції ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі. Остаточне покарання суд призначає із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Обмежень визначених ч. 3 ст. 61 КК України, судом не встановлено.

Поряд з цим, враховуючи відомості про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд погоджується з думкою прокурора та вважає, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення з його боку нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Судом встановлено, що шкода завдана потерпілому ОСОБА_6 та потерпілому ОСОБА_7 заподіяна обвинуваченим ОСОБА_1 , у зв`язку з чим цивільні позови заявленівиключно до ОСОБА_1 , як до особи, що заподіяла її. Сам обвинувачений повністю визнав позовні вимоги потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди.

Заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 6725 (шість тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок та цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 6750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок підлягають задоволенню в повному обсязі.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Даних про заходи забезпечення кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Судові витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Підстав для обрання щодо обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 та приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання, у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року та 6 (шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду у розмірі 6725 (шість тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнову шкоду у розмірі 6750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Н.Л. Кузьменко