Рішення № 102175016, 12.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУДМІСТА ОДЕСИ

Справа № 501/1002/21

Номер провадження№ 2/521/3524/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

судді - Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

предмет позову : визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

15.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась із вищевказаним позовом.

Підставою позову позивач визначила не відповідність кредитного договору №0448-1087 від 29.07.2020 року вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, позивач стверджувала, що умови договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, створюють істотний дисбаланс між договірними правами і обов`язками сторін на шкоду споживачеві, в договорі відсутній її підпис, грошові кошти за договором не передавались, сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору.

Позивач в процесі розгляду справи позов підтримала.

Відповідач позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг щодо надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ІК №116 від 01.08.2013 року та ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, згідно розпорядження №2401 від 08.06.2017 року.

Укладення електронних правочинів здійснюється відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

29.07.2020 року між сторонами укладений кредитний договір №0448-1087.

За договором позивач отримала кредит в розмірі 7 000 грн. строком дії на 14 днів, тобто до 11.08.2020 року зі сплатою процентів в розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування.

Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику суми кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит.

Річна відсоткова ставка складає 730 %.

Спірний договір укладений сторонами з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту відповідача (https://www. creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем відповідача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.

Так, відповідач має в мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою) на сайті (https://www.creditkasa.ua).

На даній сторінці розміщена інформація про підприємство, скановані копії правовстановлюючих документів, фінансові звіти про діяльність підприємства, пропозиції (оферти) щодо видачі кредитів з правилами їх отримання та повернення.

На вказаному сайті встановлені правила та послідовність дій по отриманню кредитних коштів, а саме: по-перше, треба обрати суму коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит; по друге, оформити заявку, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення, при цьому, у заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту; по-третє, обрати персональний логін та пароль для входу в Особистий кабінет, при цьому, на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці; по-четверте, пройти погодження та перевірку банківської карти; по-п`яте, отримати кошти на розрахункову карту позичальника.

Позивач в момент реєстрації на сайті відповідача створила свій особистий кабінет (п. 2.1.12. Правил), який є сукупністю захищених cтopiнок та який забезпечував їй повну взаємодію з відповідачем, постійний доступ до інформації та документів, необхідних для укладення/виконання Договору.

При вирішенні спору суд враховує, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»)

Зі змісту спірного кредитного договору № №0448-1087 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено в ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Стаття 19 Закону встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Вимоги закону при укладені спірного договору є дотриманими, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, договір є укладеним.

Жодних доказів на підтвердження недійсності правочину по підставах визначених позивачем у позові ОСОБА_1 не надано, як і не визначено у чому полягала несправедливість, недобросовісність, істотний дисбаланс між договірними правами і обов`язками сторін на шкоду позивачу.

Так, підстави для визнання спірного договору недійсним в порядку ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України та ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 354,355 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст рішення виготовлений 26.11.2021 року.

12.11.21