Ухвала суду № 102174248, 20.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/39244/21

Провадження № 2-з/947/1554/21

УХВАЛА

20.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом

Одеської міської ради

до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 року Одеська міська рада звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , з посиланням на ст.ст. 330, 387, 388 ЦК України, про витребування майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101,та стягнення витрати по сплаті судового збору.

Одночасно з позовною заявою представником позивача було надано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд:

вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101);

вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101).

В обґрунтування вимог заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав Одеської міської ради на захист свого права власності щодо квартири та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради.

З метою запобігання здійсненню відчуження спірного нерухомого майна його власником під час розгляду справи у суді, внаслідок чого для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, що полягатимуть у необхідності звернення із аналогічним позовом до нового власника, права якого також можуть бути порушені внаслідок такого відчуження, представник позивача вважає, що існують підстави для забезпечення цього позову, у зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2021 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Представник позивача посилається на те, що у власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради знаходиться об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 26.01.2004 року серії НОМЕР_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2008 року у справі № 2-4879/2008 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис від 02.02.2008 року за № 1162), який є їх батьком, та визнано за кожним з них право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що 07.03.2003 року ОСОБА_5 уклав договір інвестування № 173/1-51 з ПП «Моноліт», предметом якого є квартира на АДРЕСА_3 . Згідно з довідкою ПП «Моноліт» від 17.06.2003 року обов`язки по інвестуванню ОСОБА_5 виконані в повному обсязі та цього ж дня останньому по акту прийому-передачі була передана квартира АДРЕСА_1 . Однак, при житті ОСОБА_5 свідоцтво на право власності на дану квартиру не отримав.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 08.09.2008 року.

Згідно з довідкою ЖКС «Вузівський» від 03.09,2007 року за №75 ОСОБА_5 проживав у вищевказаній квартирі зі своєю донькою - ОСОБА_4 та сином - ОСОБА_3 . Квартира складається з житлової кімнати, кухні і санвузла, загальною площею 63 кв.м., на технічному поверсі 10-ти поверхового будинку, у задовільному стані. Із зручностей є водопровід, каналізація та опалення. Наведене підтверджується актом дільниці №4 КП ДЄЗ «Вузівський» від 15.01.2005 року огляду квартири АДРЕСА_1 .

16.10.2008 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_2 , у рівних частках за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2008 року у справі № 2-4879/2008, відомості про що зазначено в книзі 617пр-61, номер запису 3360. Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.10.2008 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25083025).

04.12.2008 року між ОСОБА_3 (продавець), ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А., зареєстрований в реєстрі за № 5256. Згідно з цим договором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили на користь ОСОБА_2 у власність вищевказану двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .В пункті 1.3. цього договору зазначено, що документом, який підтверджує право приватної власності продавців на вказану квартиру є рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2008 року у справі № 2-4879/2008.

12.12.2008 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору, відомості про що зазначено в книзі 708пр-118, номер запису 3360. Право власності ОСОБА_2 зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2008 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25083025).

19.12.2008 року прокуратурою Київського району м. Одеси до Київського районного суду м. Одеси подана заява про перегляд рішення суду від 27.08.2008 року у справі № 2-4879/2008 в зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.02.2009 року у справі № 8-5/2009 було задоволено заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2008 року у справі № 2-4879/2008 у зв`язку з нововиявленими обставинами та скасоване вказане рішення суду.

Також, прокуратурою Київського району м. Одеси порушено кримінальну справу за фактом протиправного заволодіння вищевказаною квартирою. Так, згідно з листом ПП «Моноліт» від 03.12.2008 року за № 263 підприємство взагалі не здійснювало будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , не укладало договору інвестування від 07.03.2003 року за № 173/1-51 зі ОСОБА_5 , не передавало квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно з поясненнями директора ПП «Моноліт» ОСОБА_6 від 04.02.2009 року дане підприємство займається будівництвом житлових будинків та ніколи не будувало об`єктів нерухомості в Київському районі міста Одеси, в тому числі не займалось будівництвом житлового будинку АДРЕСА_4 .

Також, 07.02.2009 року Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області проведений огляд місця події у вищевказаній кримінальній справі та в результаті складений протокол. В цьому протоколі зазначається, що при обстеженні приміщення технічного поверху десятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_4 , виявлено, що вхід в приміщення здійснюється через металеві двері з навісним замком, а його площа займає приблизно 55 кв.м., висота 3,5 м., прямо навпроти входу розміщенні чотири дерев`яних вікна з видом на проспект Маршала Жукова. Посередині вищевказаного приміщення розташований стіл для тенісу, навколо якого розміщенні будівельні дерев`яні козли та дерев`яні дошки. По всьому периметру вздовж стін знаходяться опалювальні труби. Біля входу в приміщення розміщений санвузол, який займає 1 кв.м., інших перегородок, які розділяють на окремі кімнати немає. Відсутні спальна кімната і кухня, також меблі. Ознаки проживання будь-яких осіб в приміщенні, а також прояву благоустрою та ремонту - відсутні.

У той же час, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.02.2009 року накладено арешт на приміщення технічного поверху будинку АДРЕСА_4 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.04.2009 року у справі № 2-3526/09 відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою заступника прокурора Київського району, діючого в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А., зареєстрованого в реєстрі за № 5256.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2009 року у справі № 2-2825/2009 об`єднано справи № 2-3526/09 та № 2-2825/2009.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2009 року у справі № 2-2825/2009 за клопотанням ОСОБА_2 було зупинено провадження до розгляду кримінальної справи, порушеної прокуратурою Київського району м. Одеси за фактом заволодіння квартирою АДРЕСА_1 .

Вироком Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2010 року у справі № 1-655/10 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, по кваліфікуючим ознакам - використання завідомо підроблених документів. Вирішуючи справу судом встановлено, що після смерті батька ОСОБА_3 знайшов підроблені документи, за допомогою яких його покійний батько планував оформити право власності на квартиру АДРЕСА_1 , і вирішив зробити це самостійно.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2010 року у справі №2-2160/2010 відновлено провадження по справі.

29.04.2011 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси у справі № 1512/2-2240/2011 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання права власності у порядку спадкування залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2011 року у справі № 1512/2-2240/2011 задоволені позовні вимоги заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А., зареєстрований в реєстрі за № 5256, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Приймаючи рішення суд виходив з того, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.02.2009 року у справі № 8-5/2009 скасовано рішення від 28.08.2008 року у справі № 2-4879/2008, так як ОСОБА_3 надав до суду завідомо підроблені документи на вищевказану квартиру, що підтверджується вироком Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2010 року, у справі № 1-655/10, яким ОСОБА_3 притягнутий до кримінальної відповідальності по ч. 3 ст. 358 КК України. Також враховано, що згідно зі свідоцтвом про право власності на жилий будинок від 26.01.2004 року, в 10-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_4 та належить територіальній громаді АДРЕСА_5 , взагалі відсутня.

06.07.2011 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2011 року у справі № 1512/2-2240/2011 набрало законної сили.

Проте, 28.05.2021 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з заявою, в якій просила суд скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою від 09.02.2009 року у справі № 8-5/2009, а саме: зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2021 року у справі №947/16341/21 заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 1512/2-2240/2011 залишено без розгляду за заявою позивача.

Проте, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 12.07.2021 року за № 265462495, запис про обтяження майна, а саме: арешт квартири АДРЕСА_1 , знято 09.06.2021 року. Того ж дня ОСОБА_2 відчужила вищевказану квартиру на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровой Т.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2081, та цього ж дня, 09.06.2021 року за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна: 2381337751101).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 12.07.2021 року за № 265462495, право власності на зазначену квартиру вперше зареєстровано на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2008 року справа № 2-4879/2008 року, яке в подальшому скасоване Київським районним судом ухвалою від 09.02.2009 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101), без обмеження права володіння та користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача під час розгляду справи судом.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет розгляду даної справи, суд вважає вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101), та шляхом заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101), співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви представника позивача.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101).

Заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії, в тому числі будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності: 42417269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2381337751101).

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцятиднів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: Одеська міська рада, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Петренко В. С.