Рішення № 102173056, 13.12.2021, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1069/21

2/689/363/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2021 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий - суддя Баськов М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Грановської Д.А.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача -

Ярмолинецької селищної ради Стасюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами,

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами. Позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним як членом колгоспного двору та як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять визнати за ними як членами колгоспного двору за кожним право власності на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що вказане домоволодіння належало колгоспному двору, головою якого станом на 15 квітня 1991 року була ОСОБА_6 . Крім неї членами колгоспного двору були позивачі. ОСОБА_4 і її неповнолітній син ОСОБА_5 вибули із вказаного домоволодіння 04.02.1986 та 29.01.1987 відповідно. Попри це Ярмолинецька селищна рада надала довідку про те, що станом на 15.04.1991 вони проживали у вказаному домоволодінні. У відповідності до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної сумісної власності і частка кожного з них становила 1/4. З набранням чинності Закону України "Про власність" ці частки залишилися незмінними. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_1 , а тому розмір його частки, з урахуванням частки успадкованої після смерті матері, становить 1/2. В той же час, оскільки в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок не визначено розмір часток кожного із членів колгоспного двору, позивачі не можуть реалізувати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним їм нерухомим майном.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві.

Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що спірний житловий будинок побудували його батьки. Батько помер у 1981 році. Сестра позивача - ОСОБА_4 вийшла заміж, у 1989 році побудувала будинок на земельній ділянці, яку позивач отримав працюючи шофером у колгоспі ім. Мічуріна і віддав їй, і того ж року переїхала туди жити. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 пояснила, що у 1986 році вона одружилася з ОСОБА_1 . З 1987 року вона була зареєстрована по АДРЕСА_1 , однак два роки вони з чоловіком проживали у його баби по АДРЕСА_2 . У спірному будинку вони проживають з 1989 року разом з матір"ю ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . На той час ОСОБА_4 вже проживала у іншому господарстві.

ОСОБА_3 , який у встановленому порядку був оповіщений про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проосив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача – Ярмолинецької селищної ради в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, під час вирішення справи поклався на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які у встановленому порядку були оповіщені про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_6 .

Крім неї, станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були її син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_2 та онук - ОСОБА_3 .

Дочка голови двору - ОСОБА_4 та онук - ОСОБА_5 станом на 15 квітня 1991 року вибули з членів даного колгоспного двору.

Дані обставини підтверджуються: свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим 23.06.1982 на підставі рішення виконкому Ярмолинецької селищної ради №41 від 08.04.1982, згідно якого житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_6 (а.с. 23); довідкою Ярмолинецької селищної ради №1189 від 19.05.2021, виданої на підставі погосподарської книги №19 за 1986-1994 р.р., ст. 31, про склад зареєстрованих осіб станом на 15.04.1991 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30); даними домової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_3 (а.с. 17-19); даними погосподарської книги Ярмолинецької селищної ради №19 за 1986-1993 роки, згідно якої за особовим рахунком НОМЕР_1 в будинку по АДРЕСА_1 , головою двору була ОСОБА_6 , крім неї зареєстровані: син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 , онук ОСОБА_3 ; дочка голови двору ОСОБА_7 і онук ОСОБА_5 вибули в будинок по АДРЕСА_4 (а.с. 20-22); за особовим рахунком № НОМЕР_2 в будинку по АДРЕСА_4 головою двору був ОСОБА_8 , крім нього зареєстровані: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 (а.с. 89-90), а також поясненнями позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , допитаних як свідків.

Згідно ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частиною 2 ст. 123 ЦК УРСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Отже, станом на 15.04.1991 до колгоспного двору, головою якого на той час була ОСОБА_6 , входило чотири члени і частки кожного з них складали по 1/4.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.02.2020 (а.с. 29).

Після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_1 , проте через відсутність у правовстановлюючому документі (свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок) вказівки про розмір часток у праві власності кожного із співвласників не може реалізувати свої спадкові права щодо вказаного нерухомово майна.

Дані обставини підтверджуються: даними спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 (а.с. 50-60); відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії №68/02-14 від 28.05.2021 (а.с. 31).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За наведених обставин суд вважає, що право власності сторін підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на частину домоволодіння. При цьому частка ОСОБА_1 у домоволодінні по АДРЕСА_1 становить 1/2 (1/4 як частка члена колгоспного двору + 1/4 - частка успадкована після смерті матері ОСОБА_6 ), частки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як членів колгоспного двору становлять по 1/4.

За наведених обставин суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати на користь позивачів з відповідачів не стягуються за клопотанням позивачів.

На підставі ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. 16, 328, 1218, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) як членом колгоспного двору право власності на 1/4 домоволодіння та в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 домоволодіння, а всього на 1/2 житлового будинку загальною площею 95,4 кв.м. (літ. А-1), а також на 1/2 господарських будівель та надвірних споруд: сараю (літ. Б), сараю (літ. В), погрібу (літ. Д), сараю з літньою кухнею (літ. Е), що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) як членом колгоспного двору право власності на 1/4 житлового будинку загальною площею 95,4 кв.м. (літ. А-1), а також на 1/4 господарських будівель та надвірних споруд: сараю (літ. Б), сараю (літ. В), погрібу (літ. Д), сараю з літньою кухнею (літ. Е), що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) як членом колгоспного двору право власності на 1/4 житлового будинку загальною площею 95,4 кв.м. (літ. А-1), а також на 1/4 господарських будівель та надвірних споруд: сараю (літ. Б), сараю (літ. В), погрібу (літ. Д), сараю з літньою кухнею (літ. Е), що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М.М. Баськов