Рішення № 102169419, 22.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.12.2021

ЄУН 337/337/6248/21

Провадження № 2/3372939/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Сидорової М.В.

за участю секретаря Сабліної А.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води),

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021р. позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою у якій вказав, що Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії призначеної для централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб. Відповідачка ОСОБА_2 є споживачем цих послуг, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. За період з 01.10.2014р. по 31.08.2021р. позивач надавав відповідачці послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, проте відповідачка неналежним чином виконувала свій обов`язок по оплаті вказаних житлово-комунальних послуг, у зв`язку з виникла заборгованість на суму 38988,35 грн.

Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 коп.

Ухвалою від 02.11.2021р. по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.

22.11.2021р. від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнала частково та вказала, що квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_3 , як спадкоємцю першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті, вона як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину у вигляді вказаної квартири. Право власності на спадкове майно зареєстровано 26.11.2020р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Набувши право власності на вказану квартиру, вона почала виконувати обов`язки споживача комунальних послуг, оплачувати надані послуги. Взагалі з листопада 2020р. по травень 2021р. нею на рахунок позивача сплачено 8788,32 грн. З урахуванням здійснених нею платежів, а також з урахуванням того, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого відповідачка вказує у даному відзиві, вважає, що позовні вимоги Конценрну «Міські теплові мережі» підлягають задоволенню частково в сумі 10516,67 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

13.12.2021р. від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких вказано, що за період з 01.10.2014р. по 31.08.2021р. на особовий рахунок № НОМЕР_1 було нараховано до сплати 45214,95грн. Сплачено за вказаний період загалом 14120,97грн., в тому числі: 4620,94грн. надійшли на рахунок позивача у березні 2017р.на виконання судового наказу №2-н/337/2877/2014 від 17.12.2014р., 3273,43грн. – у листопаді 2020р. на виконання судового наказу №2н/2029/2010 від 03.12.2010р. Таким чином добровільно сплачено споживачем 6226,60грн., а заборгованість за вказаний період складає 38988,35грн. Щодо застосування строків позовної давності зазначає, що відповідач на протязі спірного періоду здійснювала оплати (остання в травні 2021р.), що свідчить про визнання нею боргу, тобто перебіг позовної давності в даному випадку переривається на підставі ч.1 ст.264 ЦК України. Позивач звернувся даним позовом в жовтні 2021р., тобто в межах строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та у письмових поясненнях, просила позов задовольнити повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить врахувати, що позивач пропустив строк позовної давності.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 317, ч. 4 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна; власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України установлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ст.610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019р., а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII від 09.11.2017р., який введено в дію з 01.05.2019р., правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 вказаного Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п.5 ч.2 ст.7, ч.1, ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017р. (введений в дію з 01.05.2019р.), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі – Правила №630) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п.20, 21 Правил №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно з п.30 Правил №630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Суд встановив, що Концерн «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458) зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Розрахунок за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються у вказану квартиру, між споживачем та обслуговуючою компанією – Концерном «МТМ» обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Власником вказаної квартири є ОСОБА_2 , яка набула її у власність в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності за відповідачкою на вказану квартиру зареєстровано 26.11.2020р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до даних особового рахунку № НОМЕР_1 , за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, які надавалися у вказану квартиру, за період з 01.10.2014р. по 31.08.2021р. нараховано до сплати 45214,95 грн., сплачено за вказаний період 14120,97 грн.

Водночас, суд встановив, що 03.12.2010р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя було видано судовий наказ №2н/2029/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Концерну «МТМ» заборгованості за надані послуги в сумі 3273,43грн., витрат на ІТЗ в сумі 30,00грн. та державне мито в сумі 20,00грн., який перебував на примусовому виконанні в Хортицькому ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), на рахунок якого 04.11.2020р. перераховано від імені ОСОБА_3 3833,77грн., які в подальшому 17.11.2020р. надійшли в сумі, визначеній у судовому наказі, на рахунок позивача. 09.12.2020р. Концерн «МТМ» звернувся до Хортицького ВДВС в м.Запоріжжі з заявою про закінчення виконавчого провадження за вказаним судовим наказом у зв`язку з повним виконанням.

Також встановлено, що 17.12.2014р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя було видано судовий наказ №2-н/337/2877/2014 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Концерну «МТМ» заборгованості за надані послуги в сумі 4620,94грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 121,80 грн., який перебував на примусовому виконанні в Хортицькому ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). 07.12.2021р. Концерн «МТМ» звернувся до Хортицького ВДВС в м.Запоріжжі з заявою про закінчення виконавчого провадження за вказаним судовим наказом у зв`язку з повним виконанням, оскільки вказані кошти надійшли на рахунок позивача 20.03.2017р.

Таким чином, добровільно сплачено споживачем за вказаний період за надані позивачем послуги 6226,60грн., а заборгованість за вказаний період складає 38988,35грн.

Оцінивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як власник квартири АДРЕСА_2 , яку вона набула у власність в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вищенаведених норм діючого законодавства, неналежним чином виконувала свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період, зазначений у позовній заяві, наявна заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) в сумі 38988,35грн.

При цьому судом враховується, що відповідачем за даним позовом, як спадкоємцем, не надано суду доказів повідомлення кредитора, а саме Концерну «МТМ» про відкриття спадщини на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд виходить з того, що вказана квартира була підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, ці послуги у зазначений період надавались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності споживач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг не спростовано, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак споживач за них оплату не здійснював.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум, окремо по кожному виду послуг, суми заборгованості за кожен місяць. Вказаний розрахунок проведений у відповідності до вищевикладених вимог діючого законодавства. Доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачкою не надано, тому суд приймає його за основу при винесенні судового рішення.

Разом з тим, відповідачка заявила про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Так, суд виходить з того, що згідно з ст.257 та ч.3 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.252-255 ЦК України.

Відповідно дост.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Розглядаючи дану справу, суд встановив, що плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідно до п.18 Правил №630 вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Тобто діюче законодавство передбачає щомісячне погашення, у зв`язку з чим позовна давність за вимогами про стягнення плати за послуги повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Отже, у зв`язку з порушенням споживачем свого обов`язку по сплаті щомісячних платежів, позивач мав право заявити вимоги про їх стягнення в межах 3-річного строку позовної давності, перебіг якого повинен починатися з моменту настання строку сплати чергового щомісячного платежу, тобто в даному випадку з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, щодо кожного чергового щомісячного платежу.

Так, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.10.2014 року.

Плата за жовтень 2014 року повинна була внесена до 20.11.2014 року, через несплату 3-річний строк позовної давності почався з 21.11.2014 року і скінчився відповідно 21.11.2017 року. Аналогічно за іншими подальшими щомісячними платежами.

Оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 01.11.2021 року, то він має право вимагати стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.10.2018 року.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період з 01.10.2018р. по 31.08.2021р. нарахована плата за надані позивачем послуги в загальному розмірі 19510,07 грн., сплачено 6220,60 грн. (не враховується 3272,43грн. сплачені в порядку примусового виконання судового наказу №2н-2029/2010), заборгованість становить 13283,47 грн. Саме вказану суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Доводи представника позивача щодо переривання строку позовної давності, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до даних особового рахунку № НОМЕР_1 та з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що добровільно відповідачкою з грудня 2020р. по травень 2021р. дійсно сплачувались платежі, проте позивачем не надано суду доказів, які б дозволили встановити наявність підстав для зараховування сплачених коштів на погашення заборгованості минулих періодів та переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) періодичних платежів, зокрема за період з 01.10.2014р. по 30.09.2018р.

Так, переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями боржника, які свідчать про визнання нею свого боргу, однак як встановлено судом, у березні 2017 року та у листопаді 2020 року суми боргу за послуги позивача, які він надавав у квартиру відповідачки, були сплачені під час примусового виконання судових наказів, а у період з грудня 2020р. по травень 2021р. відповідачка оплачувала послуги позивача в сумах поточних платежів. Докази про те, що вказані суми сплачувались на погашення заборгованості за минулі періоди, позивачем не надані.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.10.2014р. по 30.09.2018р. заявлені поза 3-річним строком позовної давності. Поважних причин пропуску цього строку позивачем не зазначено і судом не встановлено, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 773,39 грн. (з розрахунку: 13283,47грн. х 100% : 38988,35 грн. = 34,07 %; 34,07% х 2270 грн. : 100 % = 773,39 грн.)

Керуючись ст.509, 526, 610, 611, 1216-1221 ЦК України, ст.2,4,5,76-82,89,141, 259,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, адреса: м.Запоріжжя, вул. Гвардійська, буд.137) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2018 року по 31.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 13283 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, адреса: м.Запоріжжя, вул. Гвардійська, буд.137) судові витрати по сплаті судового збору 773 (сімсот сімдесят три) гривні 39 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складено 23.12.2021 року.

Суддя М.В.Сидорова