Вирок № 102166638, 23.12.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/893/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2021смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі Коломієць Н.Д.,

з участю прокурора Єрьоміна А.О.,

неповнолітнього обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого – Мордовенка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальне провадження № 12021226010000227 по обвинуваченню:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Качалівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, учня закладу професійної (професійно - технічної) освіти Богодухівського регіонального центру професійної освіти Харківської області, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 16.07.2021 року близько 13:30 повертався з річки «Мерло» до будинку де він проживає та який розташований по АДРЕСА_1 . Проходячи по пасовищу поблизу с. Павлюківка, Богодухівського району, Харківької області, помітив під деревом дорослу вівцю породи « Меринос» , яка належить ОСОБА_3 та в цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Так, ОСОБА_1 , 16.07.2021 року близько 14:00 перебуваючи на пасовищі поблизу с. Павлюківка, Богодухівського району, Харківської області, де реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки поруч нікого з сторонніх осіб не було, та він помічений ніким не буде, шляхом вільного доступу з пасовища викрав вівцю (самка) породи «Меринос» віком 3 роки вагою 39.1 кг.

Після цього, ОСОБА_1 обернув викрадене майно на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/16293-ТВ від 23.07.2021 року на суму 2019 гривень 90 копійок.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з`явився, але мається від нього заява про розгляд справи за його відсутності. Окрім цього в заяві потерпілий вказує, що матеріальна шкода йому відшкодована в поному обсязі, а тому будь – яких претензій до ОСОБА_1 він не має.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з`ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд без потерпілого.

Приймаючи до уваги той факт, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме:

- таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку та особу обвинуваченого, якийє учнем закладу професійної (професійно - технічної) освіти Богодухівського регіонального центру професійної освіти Харківаської області,за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря – нарколога КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» не перебуває, відсутність буль - яких претензій (моральних чи матеріальних) з боку потерпілого.

Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України, відповідно до якої органом з питань пробації зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган |пробації вважає, що виправлення неповнолітнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне відшкодування збитків, завданих кримінальним проступком.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність претензій з боку потерпілого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 є неповнолітнім, навчається в закладі професійної (професійно - технічної) освіти Богодухівського регіонального центру професійної освіти Харківської області, самостійного доходу не має, а тому приходить до висновку, що витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/16293-ТВ від 23.07.2021 в розмірі 514,86 грн. підлягають стягненню з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - його матері ОСОБА_2 .

Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

По справі цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/16293-ТВ від 23.07.2021 в розмірі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп. на користь держави, які зарахувати на п/р UA048999980313050115000020649, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, стягувач - Держава.

Речові докази по справі:

-залишки вівці вагою 33,3 кг та м`ясо вівці вагою 5,910 кг, які згідно зберігальної розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. А. Каліберда