Рішення № 102164154, 22.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Київ № 640/2442/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доДержавного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж» про застосування заходів реагування.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж» (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Державного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж», розташованого за адресою: вул. Сергієнка 7, у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електропостачання та накладення печаток на головні розподільчі електрощити.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті від 27.12.2019р. №981, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

05 березня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, оскільки заявлений у позові захід реагування є непропорційний наслідкам для прав, свобод та інтересів до цілей на досягнення яких спрямований такий захід.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року судом повернуто Державному вищому навчальному закладу «Київський енергетичний коледж» зустрічну заяву в адміністративній справі без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі Наказу від 13 грудня 2019 року №1075 Головного управління ДСНС України у м. Києві та посвідчення від 13 грудня 2019 року №7752 останнім проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (Київський енергетичний коледж) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт №981 від 27 грудня 2019 року, яким встановлено наступні порушення:

- п.1.6 розділ 4 «Правил пожежної безпеки в Україні» - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (в порушення п. 1.6 Розділу 4 «Правил пожежної безпеки в Україні», далі - «ППБУ»);

- п. 1.15. Розділ 4 ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з пожежонебезпечними зонами, встановлені апарати відключення (вимикачі) в межах вказаних приміщень (порушення п.1.15. Розділу 4 ППБУ);

- п. 1.18 Розділ 4 ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування;

- п. 2.26 Розділ 4 ППБУ - лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії (порушення п. 2.2 6 Розділ 4 ППБУ);

- розділ IV п. 1.21. ППБУ - не проведено ревізію існуючих пристроїв захисту від блискавок із складанням відповідних актів;

- п. 2.3 Розділ 3, п. 1.24 Розділ 4 ППБУ - двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання матеріальних цінностей) не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості ЕІ-30 хвилин. (в порушення п. 2.3 Розділ 3, п. 1.24 Розділ 4 ППБУ);

- п. 1.2 Розділ 5 ППБУ - приміщення, не обладнані системою пожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Розділу 5 ППБУ);

- п.1.2 Розділ 5 ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (порушення п. 1.2. Розділ 5 ППБУ);

- п. 2.4 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

- п. 2.37 Розділ III, п. 22 Розділ II - допускається фіксування самозакривних дверей сходових клітин у відкритому положенні;

- п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - двері з приміщень, що відчиняються у загальний коридор на першому поверсі зменшують нормативну ширину евакуаційного проходу (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ п. 7.3.7 ДБН В. 1.1-7-2016);

- п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ);

- п.2.37 Розділ 3 ППБУ - двері запасних евакуаційних виходів закриті на замки, що важко відкриваються (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ);

- п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - допускається закладання віконних отворів у зовнішніх стінах сходової клітини (порушення п.2.23, 2.37 Розділ 3 ППБУ);

- розділ 3 п.2.32 ППБУ - не всі евакуаційні виходи з приміщень позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні та підключені до резервного живлення.

- п.1.8. глава 1. розділ IV ППБУ - в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- п. 1.17 Розділ 4 ППБУ - допускається встановлення електровимикачів та розеток на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м. з кожного боку приладу (порушення п. 1.17 Розділ 4 ППБУ);

- р. ІІІ п.2.37 ППБУ - під сходовими маршами загальних сходових клітин влаштовані приміщення;

- п. 2.37 Розділ 3 - не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

- п. 22 Розділ II ППБУ п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - висота проходу коридору першого поверху менше 2-ох метрів (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ, п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016);

- п. 2.16 Розділ 3 ППБУ - грати на вікнах де перебувають люди не в повному обсязі виконані розпашними або легкоз`ємними (порушення п. 2.16 Розділ 3 ППБУ);

- п. 2.2 (10) Розділ 5 ППБУ - не проводиться перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки пожежних кран-комплектів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, не рідше одного разу на шість місяців перевірка (порушення п. 2.2 (10) Розділ 5 ППБУ);

- п. Підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран - комплекти, які розміщені у вбудованих або навісних шафках, які не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для опломбовування та візуального огляду їх без розкривання (порушення п. підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

- п.22 Розділ 2 п.2.23 Розділ 3 - коридори довжиною більше 60 метрів не розділені перегородками 2-го типу, та не обладнані спеціальною системою димовидалення (в порушення п. 2.23. Розділ 3 ППБУ п. 8.3.3 ДБН В.2.2-9- 2009, п. 7.3.5 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

- п. 2.23 Розділ 3 ППБУ - допускається зменшення нормативної ширини коридору першого поверху, шляхом розташування тимчасового приміщення біля евакуаційного виходу (порушення п. 2.23 Розділ 3 ППБУ);

- п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - навчальні приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники) (порушення п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ);

- п.3,6,9,10 п.4.3 ПКМУ №1200 - не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

- п.4.2.3, 4.2.4, п.4 ПКМУ №775 - не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в період з 28 вересня 2020 року по 09 жовтня 2020 року проведено позаплановий захід, за результатами якого складено акт перевірки №438 від 09.10.2020 року.

Так, актом №438 від 09 жовтня 2020 року виявлені наступні порушення, які не були усунуті відповідачем.

- п. 1.2 Розділ 5 ППБУ - приміщення, не обладнані системою пожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Розділу 5 ППБУ);

- п.1.2 Розділ 5 ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу

та управління евакуацією людей (порушення п. 1.2. Розділ 5 ППБУ);

- Розділ 3 п.2.32 ППБУ - не всі евакуаційні виходи з приміщень позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні та підключені до резервного живлення.

- п. 22 Розділ II ППБУ п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - висота проходу коридору першого поверху менше 2-ох метрів (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ, п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016);

- п. 2.2 (10) Розділ 5 ППБУ - не проводиться перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки пожежних кран-комплектів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, не рідше одного разу на шість місяців перевірка (порушення п. 2.2 (10) Розділ 5 ППБУ);

- п.22 Розділ 2 п.2.23 Розділ 3 - коридори довжиною більше 60 метрів не розділені перегородками 2-го типу, та не обладнані спеціальною системою димовидалення (в порушення п. 2.23. Розділ 3 ППБУ п. 8.3.3 ДБН В.2.2-9- 2009, п. 7.3.5 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

Крім того, в період з 06 квітня 2021 року по 07 квітня 2021 року була проведено ще один позаплановий захід, за результатами якого складено акт перевірки №274 від 07 квітня 2021 року, яким встановлено наступні порушення.

- п. 1.2 Розділ 5 ППБУ - приміщення, не обладнані системою пожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Розділу 5 ППБУ);

- п. 22 Розділ II ППБУ п. 2.37 Розділ 3 ППБУ - висота проходу коридору першого поверху менше 2-ох метрів (порушення п. 2.37 Розділ 3 ППБУ, п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016);

Таким чином на момент розгляду справи, усі виявленні у ході перевірки 27.12.2019р. порушення, про які зазначено в акті №981, відповідачем усунуті не були.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на те, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей. Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Встановлена під час перевірки відповідача невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей.

Таким чином, відповідачем не усунуто усі встановлені контролюючим органом порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`я людей в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 640/2366/20.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі навчання. Такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

2.Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Державного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж» (02105, вул. Івана Сергієнка буд.7, місто Київ, 04627049) розташованого за адресою: вул. Сергієнка 7, у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електропостачання та накладення печаток на головні розподільчі електрощити.

3.Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін