Рішення № 102163446, 23.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10475/21

Провадження №2/428/1992/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово – цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військово – цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що з 2010 року позивач стала мешкати однією родиною з ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Потім вони разом переїхали та стали мешкати за адресою: АДРЕСА_2 . Офіційно шлюб з ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 не реєстрували, а жили у цивільному шлюбі. Не дивлячись на це у них була повноцінна родина, у них було спільне господарство, вони піклувалися один про одного та мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 цивільний чоловік позивача, ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 займалася організацією похорон чоловіка. На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована його мати ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 та 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 . Спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є його мати ОСОБА_3 , яка з моменту відкриття спадщини вступила в управління спадковим майном. ОСОБА_3 з 14.03.2020р. була зареєстрована за однією адресою з ОСОБА_2 на час смерті останнього, а тому є такою, що прийняла спадщину. Після смерті чоловіка позивач залишилася мешкати однією родиною зі своєю свекрухою ОСОБА_3 , турбувалась про неї. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Організацією похорон свекрухи займалася позивач. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали разом з 2010 року по 14.04.2021 року (день смерті останньої). Вони спільно вели господарство, піклувалися один про одного, мали спільний бюджет, підтримували одна одну, вони були однією сім`єю. Позивач прийняла спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з нею на час відкриття спадщини. У зв`язку з цим, позивач звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свекрухи. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та видав їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Причиною відмови є відсутність доказів родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , факту прийняття спадщини або доказів їхнього проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Тому, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить суд встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 2010 року по 14.04.2021 року (день смерті ОСОБА_3 ) проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сєвєродонецьку Луганської області, право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,0кв.м., житловою площею 19,3кв.м. та квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 35,3кв.м., житловою площею 19,1кв.м.

Позивач ОСОБА_1 у вступному слові обставини, викладені в обґрунтування позову підтримала, додатково пояснила, що в 2010 році вона познайомилася з ОСОБА_4 , у них склалися добрі стосунки та вони вирішили мешкати разом. Разом з ними мешкала і мати її чоловіка – ОСОБА_3 . Спочатку вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , потім переїхали мешкати за адресою: АДРЕСА_2 . Вона разом з Ізмаілом мешкали як дружина та чоловік, але офіційно шлюб з ним не реєстрували. Не дивлячись на це у них була повноцінна родина, було спільне господарство, вони піклувалися один про одного, мали спільний бюджет та все інше, як у родини. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер, організацією похорон чоловіка займалася саме вона. Після похорон чоловіка вона разом зі свекрухою ОСОБА_5 зверталися до нотаріуса у першу державну нотаріальну контору з приводу вступу у спадщину та їх повідомили, що так як мати з сином були зареєстровані за однією адресою, тому для отримання документів по спадщині необхідно приходити після спливу шести місяців. Після смерті чоловіка вона залишилася мешкати однією родиною зі своєю свекрухою ОСОБА_3 , турбувалась про неї, так як вона важко перенесла смерть сина. Інших родичів вона не мала, тому вони продовжували мешкати однією родиною. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її свекруха ОСОБА_3 , організацією похорон якої займалася також вона, у неї є документи про це, інших родичів у померлої не було. Так як вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мешкали тривалий час разом однією родиною, тому вона вважає, що має право на четверту чергу на спадкування за законом майна померлих. ОСОБА_3 прийняла спадщину після свого сина ОСОБА_2 шляхом спільної реєстрації на момент його смерті, а вона прийняла спадщину після ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з нею більше п`яти років. Вона зверталася до нотаріуса задля отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свекрухи та нотаріус видав їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та запропонував звернутися до суду для вирішення цього питання.

Представник відповідача ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона знайома з ОСОБА_10 . Їх матері спілкувалися з дитинства та вони продовжили спілкування та дружбу. Їй відомо, що у 2010 році ОСОБА_11 познайомилася з Ізмаілом та практично відразу вони почали разом з ним жити у нього в квартирі, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Потім вони переїхали та стали проживати по АДРЕСА_2 . Вона іноді приходила до них у гості та вони постійно спілкувалися по телефону, бачилися у місті. Разом з ОСОБА_11 та Ізмаілом постійно мешкала мати ОСОБА_12 . ОСОБА_11 та ОСОБА_6 мешкали разом сім`єю, називали один одного подружжям, хоча офіційно шлюб не реєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, його поховала ОСОБА_11 , вона їй допомагала у цьому питанні. ОСОБА_13 та ОСОБА_7 після похорон продовжили жити однією сім`єю. ОСОБА_14 турбувалась про неї, лікувала її. У квітні цього року ОСОБА_7 померла, її поховала ОСОБА_11 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2010 року по день смерті останньої (квітень 2021 року) проживали однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_10 приблизно з 2010-2011 років, коли вона стала мешкати разом з ОСОБА_4 . З Ізмаілом він був знайомий раніше, оскільки вони разом працювали на маршрутних транспортних засобах. Іноді вони підвозили один одного після змін до дому, або забирали один одного з ранку. Спочатку ОСОБА_11 та ОСОБА_6 мешкали по АДРЕСА_5 , а потім переїхали мешкати до нього у квартал до сусіднього будинку по АДРЕСА_6 . Тоді вони стали бачитись частіше, відпочивали разом сім`ями у дворі. Йому відомо, що ОСОБА_6 мешкав разом з дружиною ОСОБА_11 . Він вважав, що вони одружені, так як вони називали один одного чоловіком та дружиною. Разом з ними постійно мешкала мати ОСОБА_6 – тітка ОСОБА_16 . Десь навесні 2020 року помер ОСОБА_6 , його поховала ОСОБА_11 , він приходив на похорони. ОСОБА_11 та тітка ОСОБА_16 після похорон продовжили жити сім`єю. Він неодноразово бачив їх у дворі, вони спілкувалися. Через рік померла тітка ОСОБА_16 . Підтвердив той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2010р. по 2011р. мешкали однією сім`єю.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 березня 2020 року ВДРАЦС по Лутугінському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно копії довідки №17564 від 28.10.2021р., виданої Управлінням адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 12.05.2016р. та знятий з реєстраційного обліку 14.04.2020р., у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №22173 від 28.10.2021р., виданої Управлінням адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.04.1978р. видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Урюпинськ Волгоградської області, матір`ю записана ОСОБА_3 . Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.05.2021р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що складено відповідний актовий запис №991. Згідно копії довідки Управління адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку №16449 від 11.10.2021р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 11.05.2016 року та знята з реєстраційного обліку 11.10.2021 року, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки №20901 від 11.10.2021р., виданої Управлінням адміністративних послуг ЦНАП у м. Сєвєродонецьку. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.09.1999р., виданого КДП Жилищно – коммунальной конторой «Строитель» ОАО трест «СХС» (мовою оригіналу) згідно з розпорядженням (наказом) від 13.09.1999р. №331, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_5 від 18.07.2017р., виданого Управлінням житлово – комунального господарства Сєвєродонецької міської ради встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 – 1/2 частки та ОСОБА_2 – 1/2 частки. Встановлено, що 09.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на майно, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №497/02-31 від 26.10.2021р., винесеної приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Малаховим С.О., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю доказів родинних зв`язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В п.21 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року зазначено, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю більше п`яти років, що встановлено в судовому засіданні, зокрема, з пояснень позивача, а також свідків.

Виходячи з цього, суд вважає можливим встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 2010 року по 14.04.2021 року (день смерті ОСОБА_3 ) проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З копії спадкової справи №254/2021, що була заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено, що з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Малахова С.О. зверталася ОСОБА_1 . Постановою приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Малахова С.О. №497/02-31 від 26.10.2021р., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Інших спадкоємців, передбачених законодавством України, зокрема малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця та непрацездатних батьків, судом не встановлено.

Таким чином, з матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги.

Враховуючи відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово – цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 ) до Сєвєродонецької міської військово – цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б. Дружби Народів, буд.32, код ЄДРПОУ 44083662) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_13 та ОСОБА_3 в період з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 (день смерті ОСОБА_3 ) проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 ) як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Сєвєродонецьку Луганської області, право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 37,0 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м. та квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 19,1 кв.м.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович