Постанова № 102163351, 17.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2021 р. м. Лисичанськ

Судця Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч .2 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

05 листопада 2021 року о 15 годині 53 хвилин, ОСОБА_1 , який протягом року, а саме: 16.03.2021 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП повторно керував транспортним засобом - мопедом іноземний, без державного номерного знаку, в районі будинку 64 вулиці Сєвєрова міста Лисичанська, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання, призначене на 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 , не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, Лисичанським міським судом була винесена постанова про здійснення приводу на 17 грудня 2021 року, яку Національною поліцією виконано не було. З пояснень наданих на виконання приводу інспектора УПП у Луганській області ДПП Сергія Петряєва, вбачається, що прибувши за адресою, зазначеною в протоколі, а саме: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив. Опитали сусідку яка, шляхом усної розмови повідомила, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою, але на даний час його немає вдома, де він може знаходитися вона не знає.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також у ріщенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами...Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді, з моменту складання протоколу (05.11.2021) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорущення проти безпеки дорожнього руху.

Справа № 415/9070/21

Провадження № 3/415/2040/21

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порущенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та щвидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, шо стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порущника до адміністративної відповідальності.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором УПП в Луганській області ДПП Горбачовим О.Ю., ОСОБА_1 від надання письмових пояснень по суті правопорушення відмовився. Зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка співробітників поліції від 05.11.2021, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 05.11.2021 співробітниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки мопедом іноземний, без державного номерного знаку. З наступного відео файлу вбачається, як, ОСОБА_1 , у зв`язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, співробітниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що останній відмовився.

Факт вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 23.04.2021, згідно якої ОСОБА_1 був визнаний винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорущення, за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, повторно протягом року, вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не

було.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорущення, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, оскільки дана обставина являється кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, суд не вбачає, оскільки згідно довідки, наданої УПП в Луганській області ДПП, вбачається, шо згідно бази даних ІПНП України гр. ОСОБА_1 , посвідчення водія не отримував, а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Підстав для призначення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП України, суд не вбачає, оскільки, інформація про належність за ОСОБА_1 транспортних засобів в матеріалах справи відсутня.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, ч. 2 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір - у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 1ІА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя:

М.М. Старікова