Ухвала суду № 102162758, 15.10.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/738/19

Провадження 6/216/160/21

УХВАЛА

іменем України

15 жовтня 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, спричиненої смертю чоловіка, –

встановив:

11 жовтня 2021 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення суду, обґрунтовуючи її скрутним фінансовим станом юридичної особи, господарська діяльність якого фактично зупинена.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка в силу ст. 435 ЦПК України не перешкоджає цьому.

Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові матеріали цивільної справи, надавши оцінку наведеним в заяві обставинам, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, спричиненої смертю чоловіка – задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в сумі 1700,00 грн щомісячно, починаючи з 01 липня 2018 року довічно.Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка в сумі 200000,00 грн (двісті тисяч гривень), без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень і платежів.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в сумі 1700,00 грн щомісячно, починаючи з 01 липня 2018 року довічно, скасовано та відмовлено в задоволенні цих вимог.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба або приватні виконавці як органи примусового виконання зобов`язані прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

За змістом ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення,суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї,її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зазначена процесуальна норма кореспондується з приписами ст.ст.33, 36 Закону України «Про виконавче провадження» та пов`язує можливість відстрочення виконання рішення у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять це неможливим у певний строк. Вказаний інститут призначений для захисту інтересів боржника. При цьому, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У п.10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 передбачено, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому Верховний Суд не дає роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці цих обставин.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, за умови надання достатніх доказів існування таких обставин стороною, яка звернулася до суду із відповідною заявою.

Представлені заявником докази самі по собі та в сукупності не підтверджують підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України та не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Виходячи з вимог ст.129-1 Конституції України у взаємозв`язку із нормами ст.18 ЦПК України, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.05.2021 набрало законної сили і є обов`язковим до виконання для відповідача.

Таким чином судом не встановлено наявності виняткових обставин, передбачених ст.435 ЦПК України, які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, пов`язаного із стягненням з боржника сум в рахунок відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.18, 260, 261, 351-354, 435, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж» про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Строймонтаж», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, спричиненої смертю чоловіка – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О.Кузнецов