Вирок № 102162640, 23.12.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2629/21

Провадження № 1-кп/191/163/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря Силкіної О.Г.

прокурора Нікіфорова Ю.Ю.

захисника Колінько С.М.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Іларіонове, Синельниківського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 23 червня 2021 року в період часу з 10 години 00 хвилин по 12 годин 00 хвилин знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивав спиртні напої разом з господарем будинку ОСОБА_3 та спільним знайомим ОСОБА_4 . В ході розлиття господар будинку ОСОБА_3 приблизно о 12 годин 00 хвилин пішов спати, а ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 продовжили вживати спиртне та між ними виникла словесна сварка.

В ході сварки ОСОБА_4 словесно принизив ОСОБА_1 та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне, протиправне позбавлення життя іншої людини - потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з поверхні кухонного стола, який стояв біля входу в літню кухню, правою рукою схопив кухонний ніж. Далі продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в той же день (тобто 23.06.2021) приблизно в 12.30 год, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання смерті потерпілого, тримаючи кухонний ніж у правій руці, наніс один тичковий колотий удар ножем в область передньої поверхні грудей справа, в проекції краю реберної дуги між середньоключною і кологрудинною лініями, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: одного проникаючого колото-різаного торако-абдомінального (грудної клітки в комбінації із черевною порожниною) поранення, з ураженням серця, печінки та діафрагми.

Смерть потерпілого ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 200 від 16.07.2021, настала від проникаючого колото-різаного поранення живота і грудної клітки з ураженням печінки, діафрагми, серця, травматичний перебіг якого призвів до масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, ускладненої розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, що і з`явилося безпосередньою причиною його смерті. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого, комбінованого поранення грудної клітки і живота, з ураженням внутрішніх органів (печінка, діафрагма, серце), що спричинило масивну гостру крововтрату, за своїм характером, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вину визнає частково, оскільки не мав умислу позбавляти життя потерпілого ОСОБА_4 . Пояснив, що точної дати не пам`ятає, приблизно о 10.00 – 11.00 години знаходився в дворі за адресою: АДРЕСА_3 в гостях у свого знайомого ОСОБА_5 , де також з ними був і ОСОБА_4 , разом вживали спиртні напої, під час чого він назвав ОСОБА_6 «ментом» та між ними виникла словесна перепалка, яка перейшла в бійку. Все це відбувалося в дворі, коли ОСОБА_5 пішов спати. Якось машинально йому попався ніж в руку, який лежав на столі, та як так трапилося, що він вдарив ОСОБА_6 ножом, не пам`ятає. Бійку почав перший ОСОБА_6 , при цьому вони стояли один навпроти одного, вдарив його у скроневу частину голови, а потім в ніс, та в той час, коли він намагався ухилитися від його ударів, схопив правою рукою ніж кухонний, який лежав на столі і один раз вдарив ОСОБА_6 в область печінки знизу вверх. ОСОБА_6 від цього впав назад на спину. Потім він намагався розбудити ОСОБА_5 , щоб викликати швидку допомогу та поліцію, оскільки не мав свого мобільного телефону. Потім він побіг до своєї доньки ОСОБА_7 , якій все розповів та попросив, щоб вона викликала швидку та поліцію. Біля будинку доньки він був затриманий поліцією. Раніше із ОСОБА_6 мав конфлікти, під час яких ображали один одного.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_4 являється його сином. Раніше між обвинуваченим та його сином виникали конфлікти, під час яких він ображав останнього, так як його син працював в правоохоронних органах, а обвинувачений раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі. Зі слів сусідів йому відомо, що обвинувачений не надавав ніякої допомоги сину, а саме, він не викликав швидку допомогу та сусідів, його син лежав в крові без свідомості. Про загибель сина дізнався від свого молодшого сина, трапилося це 23.06.2021 року в першій половині дня в дворі ОСОБА_5 . Обвинувачений не звертався до нього для надання допомоги та вибачення не просив. Міру покарання обвинуваченому просив суд обрати найсуворішу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим не має ніяких відносин. Працює в смт. Іларіонове в магазині «Їжа» продавцем. Точної дати не пам`ятає, до обіду в магазин приходили ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за продуктами. Потім від односельчан дізналася, що ОСОБА_9 зарізав ножом ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 23.06.2021 року зранку пішов в магазин за спиртним, де зустрів ОСОБА_10 , який купив спиртне і продукти і запропонував йому випити у нього в дворі по АДРЕСА_3 , на що він погодився. Вони сиділи за столом в дворі, порізали ножом продукти та вживали спиртні напої. Через деякий час прийшов ОСОБА_9 , якому він запропонував випити з ними, на що той погодився. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 почалася словесна перепалка, в ході якої останній назвав ОСОБА_11 «ментом», а ОСОБА_12 назвав «зеком». Він зробив їм зауваження і вони заспокоїлися та почали вибачатися один перед одним. Вони разом ще випили та він пішов спати у веранду будинку. Коли прокинувся, побачив, що на асфальті в його дворі біля столу на лівому боці лежить ОСОБА_13 в крові, на столі лежав кухонний ніж, а ОСОБА_9 не було. Тоді він викликав швидку та поліцію. ОСОБА_6 по пояс був роздягнений, на його тілі з правого боку в області ребер побачив ушкодження від ножового поранення та біля нього була калюжа крові. Потім до нього прийшла ОСОБА_14 – донька ОСОБА_9 та повідомила, що в цьому винен її батько, який сам їй у всьому зізнався. До того, як він пішов спати, ОСОБА_13 був одягнений у футболку. Коли прокинувся, то його футболка лежала зім`ята десь в стороні. Під час слідчого експерименту ОСОБА_9 пояснив, що коли ОСОБА_5 заснув, між ним та ОСОБА_15 знову почалася словесна перепалка. Коли він уходив спати, ніж лежав на столі, та коли прокинувся, ніж лежав на куту столу. Лезо ножа приблизно 25 см. Також йому відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_13 були однокласниками.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків, наданими ними в судовому засіданні, та письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:

рапортом поліцейського СРПП Синельниківського РУП, згідно якого 23.06.2021 року о 12 годині 44 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_3 повідомив, що 23.06.2021 року о 12.42 г за адресою: АДРЕСА_3 він прокинувся та виявив у дворі знайомого чоловіка ОСОБА_11 весь у крові без свідомості, обставини заявнику невідомі (т. 2 а. с. 6);

протоколом огляду місця події з фототаблицею, а саме, території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено труп чоловіка віком на вигляд 45 – 50 років, який знаходився в лежачому положенні на лівому боці, на передній поверхні грудної клітки справа в області ребер рана шкіри розміром приблизно 3 см х 1см (т. 2 а. с. 8 – 16);

лікарським свідоцтвом про смерть № 200 від 24.06.2021 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала по АДРЕСА_3 внаслідок нападу з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження, від травми органів грудної клітки в комбінації з травмами органів черевної порожнини, гостре недокрів`я внутрішніх органів (т. 2 а. с. 19);

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, а саме, вилученого в ході огляду місця події ножа з пластиковою рукояткою блакитного кольору зі слідами РБК (т. 2 а. с. 33);

висновком судово-медичної експертизи № 200 від 24.06.2021 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення живота і грудної клітки з ураженням печінки, діафрагми і серця, травматичний перебіг якого призвів до масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, ускладненої розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, що і з`явилося безпосередньою причиною його смерті. Це підтверджується наявністю зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень, встановленими під час експертизи трупу в морзі, характером патоморфологічних змін внутрішніх органів, властивими для даного роду смерті, результатами судово-гістологічного, рентген-флуоресцентного та медико-криміналістичного методів дослідження. Судово-медичні експертні дані щодо характеру та ступеню розвитку трупних явищ на момент огляду трупу на місці виявлення, дані щодо причини смерті (гостра крововтрата), можуть свідчити про те, що смерть його настала не більш як за 2-3 години до моменту проведення огляду місця події, тобто в проміжок часу між 12-ю і 13-ю годинами 23.06.2021 року. Судово-медичною експертизою трупу встановлено: одне проникаюче колото-різане торако-абдомінальне (грудної клітки в комбінації із черевною порожниною) поранення, з ураженням серця, печінки та діафрагми, яке починається шкіряною раною № 1 на передній поверхні грудної клітки справа та має прямолінійний рановий канал довжиною близько 22-23 см, спрямований спереду назад, знизу догори та дещо справа наліво; скупчення рідкої крові та кров`яних згортків у порожнині навколосерцевої сорочки та в черевній порожнині тіла трупу. Вогнищеві інфільтруючі крововиливи у товщі м`яких тканин та у товщі тканини внутрішніх органів по ходу ранового каналу. Судово-медичні експертні дані щодо характеру та локалізації, встановленого на трупі тілесного ушкодження (№1) грудної клітки і живота, результати медико-криміналістичного, рентген-флуоресцентного та судово-гістологічного методів дослідження, дають змогу висловитися про те, що воно прижиттєве, спричинене незадовго до настання смерті, однократним травматичним впливом твердого плаского предмету з колючо-ріжучими властивостями слідоутворюючої частини, по типу клинка ножа, шириною на протязі поринулої частини близько 13 мм, з гострим лезом та протилежною опуховою частиною, товщиною близько 1 – 1, 3 мм., до складу якого входили залізо і кремній. Вищевказане колото-різане, проникаюче, комбіноване поранення грудної клітки і живота, з ураженням внутрішніх органів (печінка, діафрагма, серце), що спричинило масивну гостру крововтрату, за своїм характером, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Характер, особливості та масивність, встановленого на трупі ОСОБА_4 тілесного ушкодження грудної клітки і живота, результати судово-гістологічного дослідження, можуть вказувати на те, що після заподіяння даного тілесного ушкодження та поки зростали загрозливі для життя явища (об`єм крововтрати), потерпілий міг жити і виконувати самостійні, активні дії на протязі нетривалого проміжку часу, обчислюваного хвилинами. Судово-медичні експертні дані про характер і локалізацію, встановленого на трупі проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки і живота, напрямок ранового каналу вказують на те, що найбільш ймовірним є те, що в момент заподіяння даного ушкодження потерпілий був звернений передньою (або правою передньо-боковою) поверхнею тіла до травмуючого предмету (нападника). Судово-токсикологічним дослідженням крові від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,41 %, що стосовно до живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. Судово-імунологічним дослідженням зразків крові трупу ОСОБА_4 встановлена група В з ізогемаглютинином анти – А за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а. с. 59 – 66);

протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив та показав обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які мали місце 23.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого він правою рукою схопив зі столу кухонний ніж та наніс ОСОБА_4 один удар лезом ножа в область черевної порожнини справа, від чого останній впав (т. 2 а. с. 95 – 97);

додатковим висновком судово-медичної експертизи № 200 від 16.07.2021 року, згідно якого судово-медичні експертні дані щодо характеру і локалізації тілесних ушкоджень, встановлених на трупі ОСОБА_4 , не виключають ймовірності механізму заподіяння, викладеному підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту (т. 2 а. с. 99 – 100);

висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 463 від 07.07.2021 року, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти – В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а. с. 120 – 121);

висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 460 від 13.07.2021 року, згідно якого на марлі зі змивом об. № 1 і на марлі з контрольним змивом об. № 2 знайдена кров при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. При серологічному дослідженні крові в об. № № 1,2 виявлений антиген В і ізогемаглютинін анти – А ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат дослідження вказує на приналежність крові у змивах до групи В з ізогемаглютиніном анти – А за ізосерологічною системою АВ0. На підставі отриманих результатів дослідження змиву крові в об. № 1, та крові в контрольному змиві – об. № 2 з урахуванням групової приналежності крові потерпілого ОСОБА_4 , не виключена можливість походження крові у вилученому змиві – об. № 1 і в контрольному змиві – об. № 2, від потерпілого ОСОБА_4 , оскільки групова приналежність крові у змивах співпадає з груповою приналежністю його крові за ізосерологічною системою АВ0. Походження крові у вказаних змивах від підозрюваного ОСОБА_1 виключається за груповою приналежністю його крові за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а. с. 125 – 127);

висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 460/1 від 13.07.2021 року, згідно якого в слідах на штанах – об. № № 4,5,6,7,8, в слідах на футболці – об. № № 13,14 знайдена кров при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. При серологічному дослідженні крові в об. № № 4,5,7,8,13,14 виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат дослідження не виключає приналежність крові в об. № № 4,5,7,8,13,14 до групи В з ізогемаглютиніном анти – А за ізосерологічною системою АВ0. На підставі отриманих результатів дослідження слідів крові в об. № № 4,5,7,8,13,14 з урахуванням групової приналежності крові потерпілого ОСОБА_4 не виключена можливість походження крові в об. № № 4,5,7,8,13,14 від потерпілого ОСОБА_4 , оскільки антиген В, виявлений у вказаних слідах, є групо специфічним для його крові. В сліді крові на штанах ОСОБА_1 – об. № 6 виявлений антиген А, який за результатами дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 властивий його крові і тому не виключається можливість походження крові в об. № 6 на штанах від ОСОБА_1 . Проведеним дослідженням не отримано даних, які б свідчили про присутність крові потерпілого ОСОБА_4 в сліді крові об. № 6 на штанах ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 129 – 132);

висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 494/2 від 12.07.2021 року, згідно якого отримані результати досліджень дають можливість висловитись, що кров в піднігтьовому вмісті правої руки (об. № 1) потерпілого ОСОБА_4 належить особі (особам) групи крові В з ізогемаглютиніном анти – А ізосерологічної системи АВ0, яким в даному випадку є сам потерпілий ОСОБА_4 . Кров в піднігтьовому вмісті лівої руки (об. № 2) ОСОБА_4 могла належати або однієї особі групи крові АВ ізосерологічної системи АВ0, або могла бути змішаною кров`ю двох і більше осіб з різним сполученням виявлених антигенів А і В ізосерологічної системи АВ0 і в цьому випадку не виключається можливість походження крові від потерпілого ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_1 , враховуючи групові належності їх крові (т. 2 а. с. 140а – 143);

висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 493 від 12.07.2021 року, згідно якого отримані результати цитологічного та серологічного досліджень не виключають можливості походження крові на клинку ножа від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти – А ізосерологічної системи АВ0, яким в даному випадку є потерпілий ОСОБА_4 , беручі до уваги групову належність його крові (т. 2 а. с. 152 – 156);

висновком судово-медичної експертизи № 663-МК від 29.07.2021 року, згідно якого ушкодження на представленому шматку шкіри має морфологічні ознаки наскрізної колото-різаної рани, заподіяної предметом, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка (по типу клинка ножа), із шириною клинка протягом поринулої частини близько 13,1 мм, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний незаточений край (обуховий), товщиною близько 1 – 1, 3 мм. Додатковий розріз шкіри міг утворитися при подальшому зануренні, або вилученні клинкового знаряддя з рани, з тисненням на його ріжучу крайку та зміною його положення. Ушкодження на представленому шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки справа від трупу ОСОБА_4 , могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т. 2 а. с. 160 – 166);

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання (т. 2 а. с. 167 – 168).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює зазначені докази як належні, допустимі, достовірні та взаємопов`язані.

Частина 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, тобто за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання. Встановлені судом спосіб, знаряддя злочину, характер і локалізація поранення життєво важливих органів потерпілого, унаслідок чого сталася смерть, поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4 , що передувала події, їх стосунки, які були негативними, свідчать про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 був прямий умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 , а тому кваліфікує його дії як умисне вбивство.

Доводи сторони захисту щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_1 перевищення меж необхідної оборони, оскільки він наніс удар ножом потерпілому, захищаючись від його удару, є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду, оскільки жодного належного та допустимого цьому доказу суду надано не було. Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 118 КК України, характеризується: 1) діями, спрямованими на позбавлення життя іншої людини; 2) наслідками у вигляді смерті людини; 3) причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком; 4) певною обстановкою вчинення злочину. Умисне вбивство, передбачене ст. 118 КК України, може бути вчинене за умови наявності: необхідної оборони, уявної оборони, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, або затримання особи, що вчинила злочин. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Висновок судово-медичної експертизи № 173, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено садно шкіри ділянки спинки носу посередині, не є належним та допустимим доказом доводів обвинуваченого з приводу того, що ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в область носу та він захищався від його ударів, оскільки даним висновком встановлено, що характер та локалізація встановленого у ОСОБА_1 тілесного ушкодження не виключає ймовірності механізму його утворення, тобто від дії кисті руки людини, стуленої в кулак, а також не можуть повністю виключити ймовірності механізму його утворення при падінні з висоти власного зросту і наступному ударі обличчям о тверді оточуючи предмети. Крім того, доводи обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу позбавити життя потерпілого також є необгрунтованими та такими, що не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду, оскільки в розумінні ч. 1 ст. 115 КК України вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство. Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і в тих випадках, коли винний умисно завдаючи шкоди потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, у тому числі й смерті, яка фактично настає. Також з показань обвинуваченого в ході слідчого експерименту та в ході судового розгляду встановлено, що він не мав жодних перешкод для того, щоб не завдавати удар ножом потерпілому та взагалі покинути двір ОСОБА_3 , а також для обвинуваченого потерпілий не представляв жодної загрози. Крім того, згідно висновку судово-медичної психіатричної експертизи № 101 ОСОБА_1 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, та й у теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює критично, дана позиція обвинуваченого є одним із способів захисту від пред`явленого йому обвинувачення та його бажання зменшити ступінь своєї вини або ж взагалі уникнути відповідальності за вчинене.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі (умисне вбивство).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, особу винного, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, але притягався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за амбулаторною допомогою не звертався, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав частково, але як встановлено в ході судового розгляду одразу зізнався в скоєному своїй доньці та не намагався сховатися від правоохоронних органів, в судовому засіданні просив вибачення у потерпілого.

Пом`якшуючих покарання обставин згідно положень ст.. 66 КК України судом не встановлено.

В якості обтяжуючих покарання обставин згідно положень ст. 67 КК України суд враховує вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без його ізолювання від суспільства, а покарання йому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України.

Крім того, в підтвердження даної позиції Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 9.06.2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 – 371, 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 23.06.2021 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/21347-Д від 09.07.2021 року, код бюджетної класифікації: 24060300, в розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 коп.

Речові докази, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження (т. 2 а. с. 33), залишити при матеріалах кримінального провадження; що знаходяться в камері схову речових доказів Синельниківського РУП згідно квитанції № 111422 (т. 2 а. с. 116) знищити; що знаходяться в камері схову речових доказів Синельниківського РУП згідно квитанції № 111432 (т. 2 а. с. 168) знищити.

Накладений ухвалою суду від 24.06.2021 року арешт на кухонний ніж з пластиковою рукояткою блакитного кольору зі слідами РБК, гранені скляні стакани у кількості 2 штуки та порожню скляну пляшку ТМ «Пшенична» об`ємом 0, 5 л, футболку червоного кольору зі слідами РБК, спортивні штани бірюзового кольору з білими вставками зі слідами РБК, скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення йому копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т. В. Прижигалінська