Рішення № 102162633, 17.12.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1472/21

Провадження 2/206/729/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання факту проживання однією сім`єю,

за участю:

представника позивача – адвоката Одинцової І.М.,

представника відповідача – адвоката Чернецької О.А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд встановити факт його спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, будучи спадкоємцем 4-ї черги прийняв вказану спадщину, оскільки проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем. Спочатку ним було подано до суду заяву про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, однак під час розгляду вказаної справи було встановлено існування спору, а тому виникла необхідність звернутися з позовною заявою в порядку позовного провадження. Через хвороби, які спричинили неможливість ОСОБА_3 забезпечити власне існування, вона потребувала його допомоги, він єдина людина, яка допомагала їй кожен день, а також матеріальну допомогу надавала його донька, яка вважала їх з ОСОБА_3 однією сім`єю. Він взяв на себе відповідальність по догляду за ОСОБА_3 , забезпечував її усім необхідним, у тому числі ліками, які вона мала приймати для лікування та профілактики хвороб, здійснював комунальні платежі та брав на себе усі витрати, пов`язані з побутом, до самої її смерті. Проживаючи постійно зі спадкодавцем, вони вели спільний побут. Разом із ОСОБА_3 він проживав з 2006 року, робив капітальні та поточні ремонти в квартирі, сплачував комунальні послуги. Оскільки він є інвалідом ІІ групи, вони разом із ОСОБА_3 часто відвідували медичні заклади та отримували лікарняні виписки на їх адресу проживання, а також він разом із ОСОБА_3 ходив до комунальних служб та укладав договори про надання комунальних послуг. До теперішнього часу він зареєстрований та проживає в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення факту його спільного проживання зі спадкодавцем впливає на його спадкові права, оскільки для отримання спадщини йому необхідно рішення суду. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Не погодившись із вказаним позовом, представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_2 станом на теперішній час є спадкоємицею другої черги ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, станом на теперішній час ОСОБА_2 також є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана нею 03.02.2021 у спадок після смерті її рідної сестри ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що зареєстровано в реєстрі за № 43. 14 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб та складено актовий запис № 694, який 03.07.2020 був анульований у зв`язку з тим, що з 13.02.1988 року та до моменту своєї смерті ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою – ОСОБА_5 , про що свідчить актовий запис № 06 від 13.12.1988, який був складений виконавчим комітетом Чернявщинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області та з яким померла ОСОБА_3 на момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 та до моменту своєї смерті не розірвала шлюб. Встановлення факту спільного проживання може віднести позивача до четвертої черги спадкоємців, у той час як відповідач є спадкоємцем другої черги та усуває від спадкування усі наступні черги спадкоємців, отже встановлення цього факту не вплине на права та обов`язки позивача. На підставі викладеного, просила суд прийняти вказаний відзив під час розгляду справи по суті.

В свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він не доводить факт проживання у цивільному шлюбі, а навпаки доводить факт ведення спільного господарства, яке взагалі не пов`язане спорідненням, прийнятті участі у спільному веденні господарства, витратах та інше. Він постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, вів з нею спільне господарство. В іншій частині, навів обґрунтування, зазначені у позовній заяві та вважав заявлені вимоги достатньо обґрунтованими та необхідними для його подальшої реалізації права на спадкування.

Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочавши розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року витребувано докази.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року повернуто заяву позивача про забезпечення позову.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Зокрема, позивач суду пояснив, що він дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_3 з 2007 року та за її життя ніколи не цікавився про її інші шлюби, інших шлюбів після її смерті він не укладав. Представник позивача суду пояснила, що на теперішній час ОСОБА_1 не претендує на першу чергу спадкоємців, а має намір довести, що він довгий час проживав з померлою ОСОБА_3 однією сім`єю та мав спільні витрати. Померла дійсно була в іншому шлюбі та одночасно і у шлюбі з ОСОБА_1 , з яким фактично проживала більше 12 років та вони вели спільне господарство. Про існування іншого шлюбу ОСОБА_3 стало відомо вже після її смерті, коли позивач звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини. Встановлення факту спільного проживання з померлою матиме наслідком звернення позивача до нотаріальної контори, як спадкоємця четвертої черги. Щодо першого чоловіка ОСОБА_3 , наразі відомо, що він мешкає в Росії, уклав інший шлюб, строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 він пропустив, на спадщину взагалі не претендує та йому відомо про позивача, як чоловіка ОСОБА_3 . Відомості про перший шлюб ніхто не приховував, всі вважали, що його розірвано.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та просили суд відмовити у їх задоволенні. Зокрема, представник відповідача надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, а відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що померла ОСОБА_3 є її рідною сестрою. Позивач проживав разом з її померлою сестрою в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їхнім з ОСОБА_3 батькам. Проживали разом вони довго, близько 15 років. Позивач не надавав матеріальної допомоги ОСОБА_3 , вона працювала майже до останнього дня, до родичів не зверталась за допомогою. ОСОБА_1 відвіз сестру в лікарню за 10 днів до смерті, їй дзвонили з лікарні та казали забрати сестру, що їй буде краще вмирати вдома, а ОСОБА_1 не хотів забирати ОСОБА_6 з лікарні. Їй було відомо про попередній шлюб ОСОБА_3 . ОСОБА_6 їй казала, що зробила чистий паспорт та має намір одружитися. Про шлюб з ОСОБА_1 вона дізналася коли її запросили в кафе для святкування їхнього весілля. Вона була не проти стосунків сестри з позивачем, однак ОСОБА_1 сам створив неприязні стосунки між ними. З першим чоловіком ОСОБА_6 прожила близько 15 років та його було депортовано до Росії. Їй відомо, що сестра вживала заходів щодо розірвання шлюбу з першим чоловіком та їздила в Павлоградський район для вирішення цього питання, однак результат їй невідомий.

Також, в судовому засіданні за клопотанням позивача та його представника було допитано свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_11 зійшовся з ОСОБА_6 ще коли була жива її мати, яка померла в період їх спільного проживання та ОСОБА_11 разом із ОСОБА_6 її ховали. Проживали вони в квартирі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 близько 15 років, з яких років 8-10 перебували у зареєстрованому шлюбі, вели спільне життя. ОСОБА_6 вона знала ще до ОСОБА_11 . ОСОБА_12 спілкувалась з ОСОБА_6 тільки на свята. Останні роки життя, коли ОСОБА_6 захворіла, її сестра ОСОБА_13 ховала ОСОБА_6 ще при житті та вже тоді ділила квартиру. ОСОБА_13 приїздила до ОСОБА_6 за декілька днів до смерті та питала що будемо робити із квартирою. ОСОБА_6 ніхто не допомагав, вони з ОСОБА_11 крутилися за свої гроші, а ОСОБА_6 допомагала сестрам та племінникам. ОСОБА_6 працювала в торгівлі до хвороби, останнім місцем роботи був «Айсберг», потім пішла на пенсію, а ОСОБА_11 працював в «мост отряді» та отримував пенсію по інвалідності та підробляв в охороні. Про попередній шлюб ОСОБА_6 вона знала, однак розмова була, що він розірваний та її колишній чоловік помер.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_2 дуже давно, близько 32 років. ОСОБА_6 жила зі своєю мамою та батьком. Спочатку помер батько ОСОБА_6 , потім її мати. ОСОБА_6 познайомилась з ОСОБА_11 та почала жити з ним ще до смерті матері і жили разом вони років 15, робили ремонт в квартирі з нуля. Вона пам`ятає весілля ОСОБА_11 і ОСОБА_6 , про попередній шлюб ОСОБА_6 їй нічого не відомо. Вона була присутня коли ОСОБА_6 забирали до лікарні та супроводжувала її в кареті швидкої допомоги, а ОСОБА_11 їхав за ними на машині. У ОСОБА_6 власних дітей не було, а до онуків ОСОБА_11 вона ставилась, як до рідних. На свята у них завжди збиралась велика сім`я. Також їй відомо про конфлікти ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , вони спілкувались періодично, під час застіль на свята. Останні роки життя ОСОБА_6 , ОСОБА_13 вона взагалі не бачила. Про ОСОБА_6 піклувався ОСОБА_11 та його онуки, ОСОБА_6 казала, що пропише ОСОБА_11 в квартирі, що вона власниця цієї квартири. Вона питала у ОСОБА_6 про приватизацію квартири, на що остання сказала, що в приватизації приймали участь вона та її мати. ОСОБА_6 казала, що буде доживати життя з ОСОБА_11 . Перед смертю ОСОБА_6 , ОСОБА_13 участі в її житті не приймала, між ними було кілька сварок, ОСОБА_13 приїздила та влаштувала істерику з приводу квартири. Про інший шлюб ОСОБА_6 їй стало відомо вже після її смерті, ОСОБА_6 жила з іншим чоловіком до ОСОБА_11 . ОСОБА_11 виселяли з квартири, ОСОБА_13 визнала шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_11 недійсним.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_6 була її близькою подругою, вони разом працювали у ТОВ «Айсберг» 8 років. Коли вона прийшла туди працювати у 2008 році, ОСОБА_6 вже проживала разом із ОСОБА_11 та своєю матір`ю в квартирі, що належала матері ОСОБА_6 . Після смерті матері, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 її ховали, потім зареєстрували шлюб. ОСОБА_13 батьки допомогли купити квартиру та була домовленість, що квартира АДРЕСА_3 залишиться ОСОБА_6 . ОСОБА_6 та ОСОБА_11 робили ремонт у вказаній квартирі. Про інший шлюб їй було відомо від самої ОСОБА_6 , вона намагалася його припинити, робила запити. ОСОБА_6 реєструвала шлюб, потім розлучилася з чоловіком, розлучилися вони з нормальними стосунками. З сестрою ОСОБА_13 , ОСОБА_6 спілкувалась виключно на свята, ОСОБА_13 останні півроку життя ОСОБА_6 їй зовсім не допомагала. ОСОБА_6 допомагала донька ОСОБА_11 – ОСОБА_14 , а ОСОБА_13 навпаки тільки тягнула від ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона живе за адресою: АДРЕСА_4 , її квартира знаходиться на 3 поверсі, а квартира АДРЕСА_5 , де жила ОСОБА_6 знаходиться на 2 поверсі вказаного будинку. У вказаній квартирі ОСОБА_6 жила з батьками та їй нічого не було відомо про інші шлюби ОСОБА_6 до ОСОБА_11 . В неї був чоловік з Росії, вони жили разом, однак шлюбу між ними не було. Після смерті матері ОСОБА_6 , було укладено шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 та вона особисто була присутня на їх весіллі. ОСОБА_6 та ОСОБА_11 жили разом довго, рятували один одного від хвороб. До ОСОБА_11 в квартирі проживали ОСОБА_6 та її мати, потім ОСОБА_11 з ОСОБА_6 . Останні роки до смерті ОСОБА_6 , її сестра ОСОБА_13 приїздила лише тоді, коли їй потрібно було щось взяти, вона вносила тільки хаос. Також пояснила, що вона медсестра і коли ОСОБА_6 хворіла, то вона особисто допомагала їй, робила уколи, лікувала. ОСОБА_13 не приносила ні ліків ні продуктів ОСОБА_6 .

Заслухавши доводи сторін та їх представників, вислухавши свідків, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1760 від 11 березня 2020 року, що за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім`ї/зареєстрованих входять: власник ОСОБА_3 з 09.05.1963 (знято з реєстрації 21.01.2020 у зв`язку зі смертю) та чоловік власника – позивач ОСОБА_1 з 19.01.2015 (а.с. 20)

Факт реєстрації позивача за вказаною адресою з 19.01.2015 також підтверджується відміткою у паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Самарським РВ ДМУ УМВС України в дніпропетровській області 17 червня 1997 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 10)

Згідно договору про надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення № 272601 від 30.12.2014, укладеному між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ОСОБА_3 , за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 , станом на момент укладення договору зареєстровані та мешкають дві особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 13-14)

З копій медичної документації на ім`я ОСОБА_1 , а саме рішень ЛКК та виписного епікризу, вбачається, що адресу позивача зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 15-19)

В матеріалах справи також наявні копії фотокарток, на яких зображені позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 під час сумісного дозвілля (а.с. 12)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 1189, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11)

Судом також встановлено та підтверджено копією запису акта про укладення шлюбу № 6 від 13 лютого 1988 року, складеного виконавчим комітетом Чернявщинської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області, що 13 лютого 1988 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_16 » та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_3 (а.с. 95)

Відповідно до листа Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 3543-20.10-25 від 12.11.2021, відомості про розірвання чи анулювання вказаного актового запису про шлюб відсутні (а.с. 95)

Також, з копії актового запису про шлюб № 694 від 14 грудня 2007 року, складеного Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, вбачається що ОСОБА_1 з 14.12.2007 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 . В графі сімейний стан нареченої зазначено «у шлюбі не перебувала», сімейний стан нареченого – «розлучений», в графі відмітки актовий запис про розірвання шлюбу № 212 від 10.08.2005. Після реєстрації шлюбу видано свідоцтво серії НОМЕР_4 (а.с. 94)

З копії листа Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України № 2098/05.1-41 від 12.06.2020 вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено наступні актові записи: про шлюб № 06 від 13.02.1988 по виконавчому комітету Чернявщинської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області на ОСОБА_5 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відмітка про розірвання шлюбу в І та ІІ примірниках актових записів про шлюб, відсутня. Проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання вказаного шлюбу станом на 05.06.2020 не виявлено. Також виявлено актовий запис про шлюб № 694 від 14.12.2007 по Самарському районному у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ОСОБА_1 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно вказаного актового запису про шлюб в графі щодо сімейного стану нареченої зазначено «у шлюбі не перебувала». Стосовно питання перевірки органами державної реєстрації актів цивільного стану інформації під час реєстрації вказаного шлюбу, повідомлено, що така перевірка наявності перешкод до державної реєстрації шлюбу проводиться у разі надходження до державного органу реєстрації актів цивільного стану письмової інформації про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, передбачених законодавством (а.с. 39)

Згідно листа Самарського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 1137/20.18-96 від 03.07.2020 на підставі висновку Самарського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.07.2020, анульовано актовий запис про шлюб № 694 від 14.11.2007, що складений на ОСОБА_1 та ОСОБА_20 Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Актовий запис анульовано 03.07.2020 (а.с. 40)

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Черговість права на спадкування та перелік осіб, що входять до кожної з визначеної законом черги спадкоємців передбачено нормами ЦК України, зокрема, відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Крім того, у пункті 21 Постанови роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Необхідною умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

До членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Згідно ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 СК України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Так, в судовому засіданні було достовірно встановлено, підтверджено матеріалами справи та показами свідків, а також не заперечувалось відповідачем та її представником, що позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , проте актовий запис про вказаний шлюб було анульовано вже після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що на момент реєстрації цього шлюбу ОСОБА_3 перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі, який не було розірвано чи припинено.

Попри це, судом встановлено, що весь час перебування у шлюбі та деякий час до його реєстрації, а загалом близько 15 років, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут, здійснювали витрати по сплаті комунальних послуг та витрати на лікування один одного, робили ремонт у вказаній квартирі, тощо.

Судом також встановлено, що позивач об`єктивно не був обізнаний на момент укладання шлюбу з ОСОБА_3 про те, що її попередній шлюб з іншим чоловіком не розірвано, а сама ОСОБА_3 під час реєстрації їхнього шлюбу надала до відділу РАЦС відомості про те, що в іншому шлюбі вона не перебувала, та будь-яких письмових повідомлень про наявність перешкод для реєстрації вказаного шлюбу до органу реєстрації актів цивільного стану подано не було.

Про те, що попередній шлюб ОСОБА_3 не розірвано ОСОБА_1 стало відомо вже після її смерті, під час оформлення спадкових прав.

За умови перебування у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем, позивач ОСОБА_21 мав би право у першу чергу на спадкування після смерті ОСОБА_3 , як її чоловік, однак, оскільки актовий запис про їх шлюб анульовано, вказаний шлюб є недійсним, та за умови що фактично позивач проживав з померлою ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, на теперішній час позивача може бути віднесено до четвертої черги спадкоємців та для реалізації його спадкових прав необхідне встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини у судовому порядку та від доведення вказаного факту взагалі залежить виникнення його права на спадкування.

За таких обставин, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, беручи до уваги покази свідків, суд вважає доведеним факт постійного проживання позивача разом із померлим спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

При цьому правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 522/1252/14-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц та від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18, судом враховуються, однак зважаючи на те, що обставини у вказаних справах не є тотожними з обставинами даної справи, а також враховуючи, що позивач не просить суд встановити саме факт проживання його зі спадкодавцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та не заявляє позовних вимог щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, у даному випадку суд не вбачає підстав для застосування вказаних правових висновків.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач вже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 як спадкоємець другої черги та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, суд не може прийняти до уваги, оскільки у будь-якому випадку від встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю залежить виникнення його права на спадкування, як спадкоємця четвертої черги, що у подальшому також може мати наслідком вирішення питання щодо усунення від спадкування інших спадкоємців, оскарження отриманих свідоцтв про право на спадщину чи у будь-який інший спосіб надасть позивачу право захищати свої права, як спадкоємця.

Доводи відповідача про те, що позивач не приймав участі у спільному господарстві та ніколи не допомагав ОСОБА_3 не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та показами свідків, які, зокрема в судовому засіданні підтвердили факт того, що позивач та померла ОСОБА_3 мали спільний бюджет, вели спільний побут, робили ремонти, допомагали один-одному із лікуванням, тощо.

Неможливо залишити поза увагою і той факт, що відповідач фактично знала про перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, ще на момент реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та її сестри, однак про цей факт не повідомляла аж до смерті ОСОБА_3 та виникнення питання щодо спадкування, коли з метою усунення позивача від спадкування, саме за її повідомленням було ініційовано перевірку та складено висновок, яким анульовано актовий запис про шлюб позивача та ОСОБА_3 .

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , (проживаючої за адресою АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 гривень.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 грудня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук