Рішення № 102162623, 20.12.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5059/21

Провадження 2/206/1494/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 16 листопада 2011 року. 14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком відповідно до виявленого бажання ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримала кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено Банком до 20000,00 грн. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 зобов`язувалась здійснювати погашення кредиту та відсотків внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. ОСОБА_1 не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 16 листопада 2011 року, яка виникла станом на 17 жовтня 2021 року, у розмірі 16090,48 гривень, яка складається з 15495,40 гривень – заборгованості за тілом кредиту, 595,08 гривень – заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 20 грудня 2021 року звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив зменшити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у зв`язку з частковим виконанням зобов`язань та сплатою нею коштів в розмірі 1500,00 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, 20 грудня 2021 року звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності в якій зазначила, що визнає позовні вимоги в зменшеному розмірі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 листопада 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої остання підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а. с. 18).

Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 16 листопада 2011 року.

За договором укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 № б/н ОСОБА_1 надавались кредитні картки № НОМЕР_1 від 26 лютого 2011 року, терміном дії до серпня 2014 року, № НОМЕР_2 від 07 квітня 2009 року, терміном дії до березня 2015 року, № 5211537320974558 від 28 березня 2013 року, терміном дії до квітня 2016 року, № 5168742348992342 від 25 вересня 2014 року, терміном дії до квітня 2018 року, № 4149625810641447 від 28 травня 2016 року, терміном дії до травня 2019 року, № 4149629399865856 від 07 вересня 2018 року, терміном дії до серпня 2022 року (а. с. 17).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 встановлено, що 07 квітня 2009 року було розпочато картковий рахунок, 25 вересня 2014 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 5300,00 гривень, який неодноразово змінювався та 28 січня 2019 року його було збільшено до 20000,00 гривень, після чого він неодноразово зменшувався та 07 жовтня 2020 року його було зменшено до 17713,78 гривень, після чого 19 жовтня 2020 року останній зменшено до 0 гривень (а. с. 16).

Фактичне використання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів в межах встановленого кредитного ліміту підтверджується випискою за договором № б/н станом на 19 жовтня 2021 року (а. с. 54-70).

Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У встановлені договором строки, відповідач зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 17 жовтня 2021 року має заборгованість в сумі 16090,48 гривень, яка складається з 15495,40 гривень – заборгованості за тілом кредиту, 595,08 гривень – заборгованості за простроченими відсотками (а. с. 13-15).

Згідно з п. 2.1.1.12.3 Договору відповідач зобов`язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору, відповідач ОСОБА_2 зобов`язувалась погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.7 Договору, відповідач ОСОБА_2 зобов`язувалась слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 Договору, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

Згідно з п. 2.1.1.2.12 Договору, сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також відсотки від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у відсотках від простроченої суми заборгованості.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковим виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, сама ОСОБА_1 визнає позовні вимоги в зменшеному розмірі, проте дійсно дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманого нею ліміту кредитування, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ – 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 16 листопада 2011 року, яка виникла станом на 17 жовтня 2021 року, у розмірі 14590,48 гривень, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі – 2 270,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук