Ухвала суду № 102162381, 23.12.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7939/21

Провадження № 1-кп/205/1109/21

У Х В А Л А

23 грудня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12021041030000699 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження

прокурора Чередник-Шевченко І.О.,

захисника – адвоката Швидкого Є.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України.

Під час розгляду в судовому засіданні питання про доцільність продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою прокуроромЧередник-Шевченко І.О. було заявлено клопотання про продовження ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначила про наявність ризиків, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, прокурор зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і таким чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене останній може ухилятися від суду. Також, прокурор наголосила на тому, що обвинувачений ОСОБА_1 відоме місце роботи потерпілих у вказаному кримінальному провадженні і таким чином, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене може незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства. Крім того, прокурор вказала, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у обвинувачується, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 не маючи офіційного працевлаштування, відповідно – офіційного доходу, міцних соціальних зв`язків, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою матеріального збагачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник адвокат Швидкий Є.П., підтримав думку підзахисного, просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що зазначені прокурором ризики незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на потерпілих у кримінальному провадженні доведені, оскільки на теперішній час потерпілі у кримінальному провадженні не допитані у судовому засіданні, обвинуваченому відоме їх місце роботи.

Також суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, оскільки останній раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів аналогічного складу, має не зняті та непогашені у встановленому порядку судимості, відбував покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , не має сталих соціальних зв`язків, неодружений, дітей та родини не має. У сукупності з вищенаведеними обставинами, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання до дванадцяти років позбавлення волі, відсутність сталих соціальних зв`язків додатково обумовлює ризик переховування останнього від суду.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинувачених, стан їх здоров`я, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_1 хронічними захворюваннями не страждає, інвалідності не має, відсутність у обвинуваченого соціальних зв`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей, тощо.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вищенаведені обставини унеможливлюють застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання нимипроцесуальних обов`язків обвинувачених у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 18 лютого 2022 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя М.М. Таус