Рішення № 102161887, 13.12.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2145/21

Провадження № 2/175/680/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Сайгак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми франшизи, який 26 липня 2021 року уточнив та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 13878 грн. 19 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1220 грн. 00 коп.

08 червня 2021 року протоколом автоматичного розподілу судових справ між суддями вищевказану позовну заяву було розподілено на суддю Озерянську Ж.М. (а.с.13).

Ухвалою суду від 25 червня 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання по даній справі на 30 серпня 2021 року (а.с.16).

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року судом прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог (а.с.33).

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив прийняти рішення за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.38).

Відповідачка ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що визнає первісні позовні вимоги про стягнення франшизи, в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити (а.с.54).Подала заперечення (а.с.46-48).

Представник третьої особі Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням, згідно з яким повідомлення вручено (а.с.31) та трекінгом №52005070355339, згідно з яким відправлення вручено за довіреністю (а.с.41), однак до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що 27 листопада 2020 року на перехресті площі Успенської та вулиці Якова Самарського в місті Дніпро відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ Sens», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортних засобів вони отримали механічні пошкодження. Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_2 , яка визнала свою вину, у зв`язку з чим дорожньо-транспортна пригода оформлювалася без участі поліції шляхом заповнення повідомлення про настання страхового випадку та було повідомлено ТДВ «Міжнародна страхова компанія».

Згідно із полісом №201017795, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «Міжнародна страхова компанія», куди позивачем ОСОБА_1 було направлено заяву про страхове відшкодування. Листом про погодження розміру страхового відшкодування в порядку передбаченому п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу «ЗАЗ Sens», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,ТДВ «Міжнародна страхова компанія» повідомила ОСОБА_1 про суму страхового відшкодування яка становить 9040 грн. 34 коп.

Станом на час постановлення рішення у даній справі матеріальну шкоду позивачу не відшкодовано. Будь-яких доказів на спростування вказаної вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, відповідач суду не надав.

Страховиком відповідача є ТДВ «Міжнародна страхова компанія », яка не виконала своїх зобов`язань згідно укладеного з відповідачем договору страхування. З вказаного приводу позивач звертався до МТСБУ.

Згідно відповіді МТСБУ на звернення позивача щодо невиконання ТДВ «Міжнародна страхова компанія» своїх зобов`язань за обов`язковим договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ЕР/201017795, слідує, що МТСБУ не може застосувати до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» заходів впливу, оскільки членство останнього в МТСБУ було припинено.

Як вбачається з інформації розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною ТДВ «Міжнародна страхова компанія » перебуває в стані припинення, 22.05.2021, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з інформації розміщеної на сайті МТСБУ, ТДВ «Міжнародна страхова компанія» 02.07.2021 року позбавлена членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання є первісним, основним зобов`язанням, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором, оскільки на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на вiдповiднiй правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України № 1961-VI від 01.07.2004 року) визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України № 1961-VI від 01.07.2004 року страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Згідно п.36.2. ст. 36 Закону України № 1961-VI від 01.07.2004 року Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-VI від 01.07.2004 року при настанні страхового випадку страхових відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України № 1961-VI від 01.07.2004 року у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, в результаті аналізу правових норм з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступного висновку.

Наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27 листопада 2020 року, встановлена, відповідно до вимог ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦК України, не підлягає доказуванню, однак відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 754/1108/15-ц).

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

На підставі викладеного , суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки майнової шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 13878 грн. 19 коп.

З огляду на відмову у задоволенні позову суд згідно зі ст. 141 ЦПК України залишає судові витрати позивача за ним.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95,259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, ст.ст.1167, 1187 ЦК України,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення майнової шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.