Вирок № 102161820, 23.12.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 213/3349/21

Провадження № 1-кп/210/693/21

"23" грудня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

прокурорів: Ільницького О.В., Чубенка Р.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого, - адвоката: Пізняка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12021041740000373 від 23 липня 2021 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, до взяття під варту не працюючого, розлученого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, проживаючого до взяття під варту без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 11 вересня 2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.213 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;

2) 11 грудня 2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, до покарання у вигляді 03 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.72, 70 ч.4 КК України, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2014 року, та призначено покарання у вигляді 03 років 05 днів позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 03 роки. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року, звільнення від відбування покарання скасовано, та направлено для відбування покарання у місця позбавлення волі за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2014 року;

3) 13 липня 2016 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.309 ч.2 КК України, до покарання у вигляді 03 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2014 року, остаточно призначено покарання у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі;

4) 07 листопада 2016 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, до покарання у вигляді 03 років 05 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнився 14 червня 2019 року з Криворізької виправної колонії Дніпропетровської області №80 по відбуттю строку покарання;

5) 27 квітня 2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.185 ч.2 КК України, до покарання у вигляді 02 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробувальним терміном 02 роки;

6) 16 листопада 2021 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України, до покарання у вигляді 02 років 02 місяців позбавлення волі,

за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2021 року, приблизно о 08:00 годині, ОСОБА_1 , проходячи повз магазину «Диво-2», що розташований по вул. Салтиківська, 36 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачив біля вказаного магазину раніше йому знайому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка тримала при собі мобільний телефон марки «Sony Ericsson Xperia МТ27і» s/nВХ9036WLHB, IМHI: НОМЕР_1 . В цей час, у ОСОБА_1 раптово виник корисливий умисел, направлений на протиправне повторне заволодіння зазначеним чужим майном шляхом зловживання довірою останньої, реалізуючи який останній попросив у ОСОБА_2 вказаний мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка, бажаючи таким чином протиправно заволодіти вказаним чужим майном за вигаданою обставиною.

В цей час, ОСОБА_2 , виходячи із почуття довіри до ОСОБА_1 і оманливої впевненості, що останній діє добросумлінно, передала ОСОБА_1 власний мобільний телефон марки «Sony Ericsson Xperia МТ27і» і повернулась на своє робоче місце в магазин, очікуючи повернення вказаного власного мобільного телефону через нетривалий час. В свою чергу, ОСОБА_1 отримавши зазначену чужу річ, здійснив імітацію дзвінку іншій особі і користуючись тимчасовою відсутністю контролю за власною річчю з боку потерпілої з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому вказаним чужим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 600,00 гривень відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №2328/21 від 28 липня 2021 року.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, як шахрайство, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому звинуваченні визнав у повному обсязі та розповів про фактичні обставини справи, зазначивши дату, час, спосіб та наслідки вчинення вказаного кримінального правопорушення, що відповідає викладеним в обвинувальному акті обставинам. Вказував на те, що крадіжку вчинив в силу тяжкого матеріального становища, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 при розгляді справи присутньою не була, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду. Цивільний позов по справі не заявлено, право потерпілій на його пред`явлення роз`яснено.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ст.349 ч.3 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, витрат на проведення експертиз, та які характеризують обвинуваченого.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.190 ч.2 КК України, як шахрайство, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії умисних нетяжких злочинів, від вчинення котрого є потерпіла, матеріальні збитки відносно котрої повністю відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, раніше неодноразово судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, в період дії іспитового строку, розлучений, до взяття під варту не працював, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб.

Згідно досудової доповіді, складеної Інгулецьким РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, орган пробації дійшов висновку, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, обвинувачений ОСОБА_1 не може бути виправлений без ізоляції від суспільства.

Пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст.190 ч.2 КК України, у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, суд вважає за доцільне врахувати вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.

Суд, керуючись ст.ст.50, 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню нових злочинів.

Потерпілій ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням завдано майнового збитку на загальну суму 600,00 гривень, котрий повністю відшкодовано шляхом повертання викраденого майна.

Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Строк покарання рахувати з 31 серпня 2021 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 02 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, частково, у вигляді 06 (шести) місяців позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року, та призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 02 (двох) років 06 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Строк покарання рахувати з 31 серпня 2021 року.

Речовий доказ перерахований на арк.крим.пров.№28, а саме мобільний телефон марки «Sony Ericsson Xperia МТ27і» s/nВХ9036WLHB, IМHI: НОМЕР_1 , котрий згідно розписки від 24 липня 2021 року повернуто потерпілій ОСОБА_2 , залишити у останньої за належністю.

Матеріали кримінального провадження за №12021041740000373 від 23 липня 2021 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №213/3349/21, провадження №1-кп/210/693/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому, його захиснику та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович