Рішення № 102161730, 13.12.2021, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/411/21

п/с № 2/174/248/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді – Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря – Шарапової О.О.,

представника позивача – Григор`єва Д.В.,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово - комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання наймачем за договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово - комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання наймачем за договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в квартирі АДРЕСА_1 він був зареєстрований за місцем проживання (на той час прописаний) його матір`ю, ОСОБА_2 29.10.1991 року, після його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . З вказаного часу він постійно проживає у зазначеній квартирі до цього часу, крім періоду коли він проживав в м. Кам`янському Дніпропетровської області, під час коли навчався в коледжі (2009-2011 роки).

Вказана вище квартира складається з однієї житлової кімнати та підсобних приміщень| загальною площею 32,9 кв.м. і належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська, Дніпропетровської області.

07.12.2018 року, його матір ОСОБА_2 , уклала з відповідачем-2 договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 386 відносно отримання у безстрокове користування квартири АДРЕСА_1 , при цьому в договорі її прізвище зазначено як ОСОБА_3 , і це викликано наступним.

За народженням його матір мала прізвище ОСОБА_4 . 19.01.1991 року його матір уклала шлюб з його батьком, і їй було привласнено прізвище ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько ОСОБА_6 помер та ІНФОРМАЦІЯ_3 його матір уклала шлюб з ОСОБА_7 і їй було привласнено прізвище ОСОБА_3 .

24.10.2017 року шлюб між його матір`ю та ОСОБА_7 було розірвано і матері присвоєно прізвище ОСОБА_5 . Однак коли вона укладала вищевказаний договір найму житла, вона ще не змінила паспорт з прізвищем ОСОБА_3 на паспорт з прізвищем ОСОБА_5 , тому її прізвище в договорі найму відрізняється від її прізвища, яке було вказано в документах отриманих нею пізніше на прізвище ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матір ОСОБА_2 - померла.

Після смерті матері позивач звернувся до відповідачів стосовно визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за договором найма цього житла від 07.12.2018 року № 386 укладеного його покійною матір`ю. Однак відповідачі відмовили йому у визнанні його наймачем вищевказаного житлового приміщення, посилаючись на те, що він на час смерті його матері, не був в зазначеному житловому приміщенні зареєстрований за місцем свого проживання. Вважає, що він може бути за судовим рішенням визнаний наймачем за договором найму жилого приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1 , замість її померлого наймача ОСОБА_2 , приймаючі до уваги наступне.

Спільно з матір`ю він проживав у спірній квартирі до вересня 2009 року коли виїхав на навчання то знявся з реєстрації проживання зі спірної квартири на час свого навчання у Дніпродзержинському хімічно-технологічному коледжі.

Після закінчення навчання у 2011 році, він зі спільної згоди його матері та його дядька зареєструвався за місцем проживання в належному дядькові житловому будинку АДРЕСА_2 , однак з усної згоди матері вселився для проживання в спірне житло наймачем якого вона була.

Тобто, фактично з 2011 року він повернувся до спірного житла і проживав в ньому з матір`ю як член її сім`ї до її смерті, та проживає до цього часу, оскільки крім того, що він є її найближчим родичем, також він та матір вели спільне господарство, тобто у них був один сімейний бюджет, він та матір спільно сплачували за комунальні послуги за місцем їхнього проживання, комунальних послуги оплачувалися в тому числі за його рахунок від ім`я матері, на яку були відкрити особисті рахунки в підприємствах які надають комунальні послуги.

Він будь-якого нерухомого майна на прав в власності в Україні - не має, з 2011 року він постійно працює в м. Вільногірську, спочатку в ТОВ «Скляний Альянс», потім в філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК». Тобто, є логічним і розумним, що оскільки він на достатньої правової підставі володіє спірною квартирою, то після смерті її наймача, на нього повинні перейти її права та обов`язки пов`язані з утриманням спірної квартири та сплатою житлово-комунальних послуг, які випливають із договору найму спірної квартири укладеного її покійним наймачем.

У свою чергу відмовою відповідачів визнати за ним права користування житлом після смерті наймача, він позбавлений права бути визнаним наймачем спірного житла та оплачувати житлово-комунальні послуги за його користування на підставі відповідного договору, тому просить визначити його наймачем квартири.

Ухвалою від 05.07.2021 року, відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування. Копію ухвали та копію позовної заяви із додатками було надіслано відповідачу.

06.08. 2021 року на адресу Вільногірського міського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову та обставин викладених в ньому, вказала, що виконком є неналежним відповідачем у справі, оскільки, відповідно до Положення про управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (підрозділ 3.7 Розділу 3) на управління покладено наступні повноваження: - здійснення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також подання інформації для внесення до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов у порядку, визначеному законодавством; підготовка пропозицій на розгляд виконкому до надання громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, у користування жилих приміщень у будинках житлового фонду територіальної громади міста Вільногірська, а також щодо розподілу, надання, обміну та бронювання жилих приміщень, включення та виключення жилих приміщень з числа службових; організація роботи міської житлової комісії при виконкомі; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках комунальної власності, в тому числі у гуртожитках, ведення обліку ордерів; контроль стану квартирного обліку та додержання житлового законодавства на підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, розташованих на території міста Вільногірська; підготовка проектів рішень Вільногірської міської ради та виконкому, розпоряджень міського голови та наказів УАКБ та ЖКГ з питань обліку та розподілу житла та здійснення контролю за їх виконанням; здійснення розгляду звернень громадян, фізичних та юридичних осіб з приводу питань, що входять до компетенції відділу, відповідно до чинного законодавства. Отже, на їх думку, належним відповідачем у даній справі слід визнати УАКБ та ЖКГ. Крім того, відповідно до ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача. Позивач з цього приводу не звертався (а.с. 23-26). Ухвалою від 15.09.2021 року клопотання представник позивача про залучення співвідповідача задоволено, залучено в якості співвідповідача Управління архітектури, капітального будівництва та житлово - комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 року клопотання представник позивача задоволено та здійснено перехід від спрощеного провадження в загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом розглянуті усі заявлені клопотання про залучення доказів, поновлювався строк для їх подання.

В судове засідання позивач та його представник з`явилися, позов та обставини викладені в ньому підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі. Інші відповідачі до суду не з`явилися, причини неявки не відомі, клопотань про відкладення до суду не надходило. Відзиву на позов до суду не подали

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що згідно свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_1 від 13.12.1973 року, складеного російською мовою, його батьком є « ОСОБА_8 » , а матір`ю - « ОСОБА_9 » (а.с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про народження мати позивача мала прізвище ОСОБА_10 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_6 та їй привласнено прізвище ОСОБА_5 (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_7 та їй привласнено прізвище ОСОБА_3 (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_11 присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по П`ятихатському району та місту Вільногірську Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13).

Відповідно до копії договору № 386 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 07.12.2018 року ОСОБА_11 є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 262939911 від 24.06.202І року ОСОБА_1 будь-якого нерухомого майна на прав в власності не має (а.с. 15).

Факт того, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: в квартирі АДРЕСА_1 , підтверджується актом від 18.06.2021 року № 297, складеним депутатом Вільногірської міської ради Бойко І.М. в присутності свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с. 16).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 1880-81/V1 від 28 квітня 2020 року «Про внесення змін до положення про Управління архітектури, капітального будівництва та житлово - комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та затвердження її у новій редакції: п. 3.7 розділу. 3 визначено основні повноваження Управління архітектури, капітального будівництва та житлово - комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з питань обліку та розподілу житла (а.с. 27-36).

До матеріалів справи долучена копія трудової книжки ОСОБА_1 відповідно до якої він навчався в ліцеї у м. Вільногірську, працював у м. Вільногірську (а.с. 86, 87).

До матеріалів справи долучені квитанції на підтвердження оплати комунальних послуг від імені ОСОБА_14 (а.с. 54-56).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що знає ОСОБА_1 та є його сусідом. ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 проживав з часу народження разом із матір`ю. Після того, як померла його мати, він продовжує проживати у цій квартирі, більше ніхто в цій квартирі не проживав. Ремонт вони робили з матір`ю спільно.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що була знайома з матір`ю ОСОБА_1 , з якою разом працювала, також вона сусідка, позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1 з часу народження разом із матір`ю. Коли він почав працювати, то у них з матір`ю був спільний бюджет, вони робили ремонт.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 з 2015 року. Він замовляв встановлення металопластикових вікон та рам в квартирі та балконний блок по АДРЕСА_3 , заявка була двічі. ОСОБА_1 проживав в квартирі разом із матір`ю. Передоплату він давав, а остаточно розраховувалась матір.

Від допиту інших свідків позивач та його представник відмовились і ця відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму укладається в письмовій формі з наймодавцем - житлово експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

За приписами ст. 63 ЖК України предметом договору найму є окрема квартира або інше ізольоване житлове приміщення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно ст. 78 ЖК України, члени сім`ї наймача мають право користуватися вказаною квартирою та реалізовувати своє право на житло, що прямо передбачено ст. 47 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї") від 03 червня 1999 року, справа № 1-8/99, визначено, що Житловий кодекс Української PCP, визнаючи гарантії права громадян на житло, встановлює права і обов`язки наймача жилого приміщення та членів його сім`ї, які проживають разом з ним, за договором найму, обов`язковим елементом якого є плата за користування житлом та за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ч. 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі кровного споріднення.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Постановою Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі 6-60цс12 додатково звернуто увагу на те, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права і обов`язки, за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР).

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано про те, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. При розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання.

Відповідно до ст. 106 ЖК УРСР, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно ст. 310 ЦКУ фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Позивач не зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , але, як підтверджується матеріалами справи, показами свідків, актом депутата, копією трудової книжки, проживав у м. Вільногірську та за вказаною вище адресою. Таким чином, ОСОБА_1 не проживав за місцем реєстрації в с. Андріївка, а мав лише "місце реєстрації" за даною адресою, а проживав та вів спільне господарство разом зі своєю матірью ОСОБА_2 , яка була наймачем квартири та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суд враховує відсутність у позивача іншого житла на праві власності. Вказане в сукупності свідчить про те, що позивач, який був членом сім`ї наймача і який вселився у спірне приміщення, набув права користування ним, адже, за наведених вище обставин це житло слід вважати постійним місцем проживання останнього.

Вирішуючи спір, суд з`ясував порядок вселення ОСОБА_1 у спірну квартиру, встановив, що це приміщення є його постійним місцем проживання, він з наймачем ОСОБА_2 вів спільне господарство, врахував тривалість часу його проживання у цьому жилому приміщенні. Відповідачі не надали належні та допустимі докази на спростування тверджень позивача, що він був членом сім`ї наймача ОСОБА_2 , а він такі обставини на переконання суду довів, а тому відповідно до положень статті 106 ЖК Української РСР вправі вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. З ним на теперішній час договір не укладено, з матеріалів справи випливає, що наймодавцем у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму відмовлено. Посилання на недотримання позивачем процедури, не звернення із заявою про надання у найм житлового приміщення не має правового значення для розгляду цієї справи, оскільки в даному випадку не йде мова про укладення нового договору найму. Суд не може погодитись з висновками викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки правових підстав для визнання позивача наймачем спірної квартири, з огляду на вищезазначені норми Закону, достатньо і достатньо підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Інші доводи відповідача висновків судів не спростовуються, на судове рішення не впливають.

При цьому суд враховую правову позицію, викладену у постанові ВС від 04.04.2019 року у справі № 642/2100/18-ц

Виходячи з викладеного, з`ясувавши характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, давши правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до переконання про обґрунтованість та підставність позовних вимог, тому задовольняє позов повністю та вважає можливим визнати позивача наймачем квартири АДРЕСА_1 замість попереднього наймача ОСОБА_16 .

Судові витрати за клопотанням ОСОБА_1 покласти на нього.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання наймачем за договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 , замість її попереднього наймача ОСОБА_16 , відповідно до укладеного нею договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 386 від 07.12.2018 року.

Судові витрати за клопотанням ОСОБА_1 покласти на нього.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.12.2021 року.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області І.А.Ілюшик