Ухвала суду № 102161551, 07.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/15730/19

Провадження № 2/932/1901/21

07 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із заявою позивачів про зміну підстав позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_5 , треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Дніпрі про усунення перешкод у користування майном, шляхом вселення, поновлення на реєстраційному обліку, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», ОСОБА_5 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом вселення та поновлення осіб на реєстраційному обліку, яка ухвалою суду від 23.10.2019 року залишена без руху.

Внаслідок звільнення судді ОСОБА_6 з займаної посади, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021 року передано у провадження цього складу суду.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року справу прийнято до провадження.

14.07.2021 року до суду надійшла заява представника позивачів про усунення недоліків позовної заяви, що визначені в ухвалі суду від 23.10.2019 року.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_5 , треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Дніпрі про усунення перешкод у користування майном, шляхом вселення, поновлення на реєстраційному обліку.

Провадження відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі триває.

06.12.2021 року до суду надійшла заява представника позивачів про зміну підстав позову та уточнена позовна заява ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 , третя особа – Управління-служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користування майном, шляхом вселення до житла, визнання рішення і дій по зняттю з реєстрації місця проживання незаконними, поновлення на реєстраційному обліку.

До заяви про зміну підстав позову долучено докази її направлення іншим учасникам процесу, а до заяви про зміну предмету позову (найменованої уточненою позовною заявою) таких доказів не долучено. Вбачається з опису вкладень, що учасникам процесу надсилались виключно заяви про зміну підстав позову.

Позовна заява у новій редакції містить раніше не заявлену вимогу про визнання рішення і дій Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради по зняттю з реєстрації місця проживання позивачів незаконними. В цій частині позовні вимоги обґрунтовані порушенням Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради процедури вчинення реєстраційних дій, визначеної Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання, що затверджені Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 826/8687/16, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. На думку Великої Палати Верховного Суду, спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою АДРЕСА_2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були зняті з реєстрації місця проживання у зв`язку з набуттям ОСОБА_10 права власності на спірну квартиру в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до Департаменту Державної міграційної служби України в м. Києві є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова ВеликоїПалати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/17. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що спір у цій справі (за позовом ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, до Солом`янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10, апелянт - ОСОБА_11, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії) не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

А згідно із постановою КАС ВС від 16.07.2019 року по справі № 280/1752/14а, позивач звернувся з позовом щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 , що належить позивачу. Так, предметом спірних правовідносин є майнові права на будинок АДРЕСА_1 . Вимоги ж до Харитонівської сільської ради Коростишівського району, Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України. Суд зазначає, що у даній справі спір пов`язаний з реалізацією житлових прав особи, зокрема, права позивача на користування будинком, тобто з цивільним правом. Відповідачі у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснюють, а є органами, які виконують свої обов`язки щодо реєстрації місця проживання у відношеннях з власником майна. У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2139цс15, від 02.03.2016 у справі № 6-14цс16. Дані правові позиції кореспондуються з правовими висновками у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 826/13571/17 та від 16.05.2018 у справі № 337/2535/17.

Відповідно до постанови КГС Верховного Суду від 23.01.2020 року по справі № 925/186/19, відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з цим, слід брати до уваги те, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У пунктах 36, 37 постанови від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, яка ухвалена за участі сторін у подібних правовідносин, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, що доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог, і залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заявнику ПАТ "Азот" заяву про збільшення розміру позовних вимог. Верховний Суд при розгляді справи № 911/786/18 не вбачає підстав для відступу від правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, тому підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність повернення заяви про збільшення позовних вимог заявникові, але з інших підстав.

Положеннями ч. 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

З наведеного вище вбачається наступне. Вимоги позивачів про визнання рішення і дій Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради по зняттю з реєстрації місця проживання позивачів незаконними раніше не заявлялись, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. В цей же час, така вимога є немайновою, не є збільшенням розміру позовних вимог і заявлена позивачами одночасно із поданням заяви про зміну підстав позову. Таким чином, позивачами одночасно змінено і предмет, і підстави позову, шляхом пред`явлення нової позовної вимоги немайнового характеру, що є недопустимим. Позивачами вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України про надіслання заяви про зміну предмету позову іншим учасникам процесу не дотримано.

Враховуючи те, що позивачами змінено і предмет, і підстави позову, про що свідчить пред`явлення нової вимоги немайнового характеру та подання заяви про зміну підстав позову, а також те, що вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України щодо надіслання заяви про зміну предмету позову іншим учасникам процесу не дотримано, суд приходить до висновку про повернення обох заяв позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 49, 174-177, 187, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяви позивачів про зміну підстав позову та предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_5 , треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Дніпрі про усунення перешкод у користування майном, шляхом вселення, поновлення на реєстраційному обліку – повернути позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол