Рішення № 102161190, 22.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Київ № 826/13929/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (далі також - позивач, ТОВ «ДПБ», Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2017 за №0008291401, №0008301401 і від 18.10.2017 №0008311401.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта Головного управління ДФС у м. Києві від 02.10.2017 №417/26-15-14-01-03/31923768, оформленого за результатом проведеної документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ДПБ» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017. Позивач вважає, що контролюючий орган дійшов хибних висновків про відсутність у ТОВ «ДПБ» правових підстав для формування показників валових витрат і податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «Стиль Медіа», ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс». Позивач стверджував, що перевіряємі господарські операції є реальними (товарними), оформлені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами. Окрім того, позивач зазначив, що подана ТОВ «ДПБ» податкова декларація з податку на прибуток за 2015 рік мала від`ємне значення податку (- 2 588 грн.), обчислене з урахуванням вимог п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України. При цьому, упродовж 2015 року (тобто, ще до проведення документальної перевірки) Товариство сплати до бюджету нараховану органом ДФС за результатами такої перевірки суми податку на прибуток у розмірі 140 940 грн. у вигляді авансових внесків з названого податку, а також податок на нерухоме майно у розмірі 143 527,92 грн. (на яку відповідно до п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України було зменшено значення ряд. 06 декларації з податку на прибуток за 2015 рік).

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. відкрито провадження у справі №826/13929/17 за вказаним позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №826/13929/17 позовні вимоги Товариства були задоволені повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2019 вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову повністю.

В подальшому, Верховний Суд своєю постановою від 15.04.2020 у справі №826/13929/17 (адміністративне провадження №К/9901/1342/20) касаційну скаргу ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» задовольнив частково, вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, а матеріали справи направив на новий розгляд по суті до суду першої інстанції.

Зокрема, в тексті постанови від 15.04.2020 Касаційний суд зазначив, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки окремим документам, що були подані сторонами до матеріалів справи, та доводам сторін, якими останні обгрунтовують протиправність/правомірність оспорюваних нарахувань за спірними господарськими операціями. Так, апеляційний суд залишив поза увагою та не надав оцінки наступному: документам, наданим позивачем на підтвердження факту самовивозу товару, поставленого ТОВ «Стиль Медіа» (а саме: копії договору на транспортне обслуговування укладеного 03.01.2014 з ТОВ «Маркаб» та доказам оплати за таким договором; наданим позивачем копіям договору на закупівлю за державні кошти «плоди й горіхи, оброблені та законсервовані» №22 від 07.03.2014, договору на закупівлю «плоди зерняткових і кісточкових культур та інші» №41 від 24.07.2014, договір на закупівлю «культури овочеві плодоносні, інші» від 24.07.2014, що були укладені між ТОВ «ДПБ» і Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; наданим позивачем актам приймання-передачі виконаних робіт за договором від 05.03.2015 з ТОВ «Арбор Союз» про надання послуг; не врахований зміст звіту, складеного на виконання договору №25 від 15.04.2014 про надання юридичних послуг з ТОВ «Еколайн-СТ», та не надано оцінку за яких обставин такий документ відхилено в якості доказу надання обумовлених вказаним вище договором послуг; під час розгляду справи поза увагою судів залишені обставини щодо наданих директором контрагента - ТОВ «Будконсалт плюс» ОСОБА_1 пояснень щодо непричетності до діяльності названого товариства.

Крім того, Касаційний суд звернув увагу на відсутність у рішенні суду апеляційної інстанції опису обставин та обґрунтувань в частині правомірності прийнятого Головним управлінням податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0008291401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 478 440 грн., а саме за неподання декларації з податку на прибуток за 2015 рік, що позбавило суд касаційної інстанції можливості перевірити правильність висновків суду першої інстанції в цій частині позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/13929/17 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та цю справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

28.09.2020 ухвалами суду замінено відповідача у справі на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, та ухвалено про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову і письмових пояснень.

У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував.

Крім того, в ході судового розгляду справи представник відповідача подав до суду відзив на позов (з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 15.04.2020), а представник позивача - відповідь на відзив, письмові пояснення щодо стану проведених розрахунків з контрагентами за спірними договорами.

В подальшому суд, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України та судом ухвалено про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вже було встановлено судами під час попереднього розгляду цієї справи, працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.

За результатами проведення такої перевірки складено акт від 02.10.2017 №417/26-15-14-01-03/31923768, яким встановлено наступні порушення:

- п.п. 49.1, 49.2 ст. 49, п. 54.3 ст. 54, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, п. 6, пп. 9.4 п. 9, п.п. 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318, п.п. 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 772 121 грн., у т.ч.: за 2014 рік - 293 681 грн., за 2015 рік - 478 440 грн.;

- п. 198.5 ст. 198, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 287 477 грн., у т. ч. за: квітень 2015 року - 43 338 грн., травень 2015 року - 6 106 грн., червень 2015 року - 67 349 грн., липень 2015 року - 43 287 грн., серпень 2015 року - 127 397 грн., а також завищено залишок суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму - 93 629 грн., в тому числі за: січень 2016 року - 11 967 грн., квітень 2016 року - 81 662 грн.

При формуванні таких висновків в акті перевіряючі виходили з наступного:

- перевіркою встановлено, що ТОВ «ДПБ» задекларувало за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 показники валових витрат у загальному розмірі 1 277 617 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість загалом на суму 255 523,34 грн. по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Еколайн-СТ» (код ЄДРПОУ 37882209), а саме - на підставі договору про надання юридичних послуг від 15.04.2014 №25, договору від 30.07.2014 №25. Поряд з цим, за результатами аналізу даних з інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС (Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ПДВ, Єдиний реєстрі податкових накладних) встановлено, що ТОВ «Еколайн-СТ» у перевіряємому періоді здійснювало діяльністю із придбання певних товарів, та при цьому не мало власних фахівців, які б мали можливість надавати ТОВ «ДПБ» юридичні та бухгалтерські послуги. Також подібних послуг ТОВ «Еколайн-СТ» у інших суб`єктів господарювання не придбавало. З огляду на це, а також здійснений аналіз змісту наданих до перевірки актів прийому-передачі наданих послуг, обставину не подання ТОВ «ДПБ» до перевірки звітів за наслідками наданих послуг перевіряючі дійшли висновків про нереальність проведення господарських операцій між названими товариствами, та як наслідок, - про завищення позивачем витрат (на суму 1 277 617 грн.), що враховуються при обчислення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році, - у сумі 1 277 617 грн.;

- перевіркою встановлено, що ТОВ «ДПБ» задекларувало за період з 01.08.2014 по 29.04.2014 показники валових витрат у розмірі 353 946 грн. та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 70 789,11 грн. по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Стиль Медіа» (код ЄДРПОУ 36858290), а саме - на підставі договору поставки плодоовочів від 30.12.2012 №40, договору про надання послуг від 10.01.2014 №9. Поряд з цим, за результатами аналізу даних з інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС (Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ПДВ, Єдиний реєстрі податкових накладних) встановлено, що ТОВ «Стиль Медіа» у перевіряємому періоді здійснювало діяльність із придбання певних товарів, та при цьому не мало власних фахівців, які б мали можливість надавати консультаційні послуги з питань вивчення кон`юнктури ринку та пошуку покупців на продукцію. Також подібних послуг ТОВ «Стиль Медіа» у інших суб`єктів господарювання не придбавало. Аналізуючи звітність з ПДВ перевіряючі дійшли висновків про: маніпулювання ТОВ «Стиль Медіа» податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10 тис. грн., з метою ухилення від реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; штучне формування цим товариством податкового кредиту для суб`єктів господарювання-покупців по товарах (роботах і послуг), походження і рух, кількість та якість яких не можливо відслідкувати. Також перевіряючі припустили, що ТОВ «Стиль Медіа» не мало змоги одночасно здійснювати операції з поставки овочів і фруктів та надання консультаційних послуг. З огляду на це, аналіз змісту наданих до перевірки актів прийому-передачі наданих послуг та обставину не подання ТОВ «ДПБ» звітів за наслідками наданих послуг з пошуку нових покупців, перевіряючі дійшли висновку про нереальність проведення господарських операцій між названими товариствами та, як наслідок, - про завищення позивачем витрат (на суму 353 946 грн.), що враховуються при обчислення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році, - у сумі 353 946 грн.;

- перевіркою встановлено, що ТОВ «ДПБ» за даними бухгалтерського обліку віднесло до складу показника «собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2015 року суму витрат (625 000 грн.), а до складу податкового кредиту за березень 2015 року - суму ПДВ 125 000 грн. по операціях з контрагентом ТОВ «Арбор Союз» (код ЄДРПОУ 38902718), а саме: по договору про надання послуг від 05.03.2015 №05/03-15, предметом якого було виконання робіт з монтажу внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, гідродинамічного очищення каналізаційної мережі. Поряд з цим, за результатами аналізу даних з інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС (АІС «СФП», АІС «Податковий блок», Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ПДВ, Єдиний реєстрі податкових накладних) встановлено, що ТОВ «Арбор Союз» визначене як суб`єкт фіктивного підприємництва. Зокрема, було опитано директора ОСОБА_2 , який повідомив про свою непричетність до реєстрації товариства, та крім того, наявний вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 11.06.2014, яким названа фізична особа визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення. Також перевіряючими встановлено, що ТОВ «Арбор Союз»: не має складських приміщень, транспортних засобів, наймані працівники відсутні; у перевіряємому періоді ТОВ «Арбор Союз» здійснювало операції продажу товарів та не придбавала у інших суб`єктів господарювання послуг (робіт), аналогічним тим, що були надані (виконані) на користь ТОВ «ДПБ». З огляду на це та аналіз змісту наданих до перевірки актів виконаних будівельних робіт, перевіряючі дійшли висновків про нереальність проведення господарських операцій між названими товариствами, та як наслідок, - про завищення позивачем показника витрат «собівартість реалізованої продукції» на суму 625 000 грн., заниження ним показника витрат «Інші витрати» на суму 750 000 грн. (з огляду на обставину не врахування Товариством суми коштів перерахованої ТОВ «Арбор Союз» як безповоротної фінансової допомоги), що враховуються при обчислені об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 року, та водночас про заниження позивачем податкового зобов`язання за звітний період березень 2015 року на суму 125 000 грн.;

- перевіркою встановлено, що ТОВ «ДПБ» за даними бухгалтерського обліку віднесло до складу показника «собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2015 року суму витрат (1 250 000 грн.), а до складу податкового кредиту за червень 2015 року - суму ПДВ 250 000 грн. по операціях з контрагентом ТОВ «Будконсалт плюс» (код ЄДРПОУ 39315010), а саме: на підставі договору підряду від 27.04.2015 №17, предметом якого було виконання робіт з ремонту приміщення будівлі літ. «С», асфальтобетонного покриття та інженерних мереж на території ТОВ «ДПБ» по вул. Каховська, 64. Поряд із цим, в результаті аналізу даних з інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС (АІС «СФП», АІС «Податковий блок», Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ПДВ, Єдиний реєстрі податкових накладних) встановлено, що ТОВ «Будконсалт плюс» визначене як суб`єкт фіктивного підприємництва. Зокрема, було опитано директора ОСОБА_1 , який пояснив, що ним за грошову винагороду та без мети ведення фінансово-господарської діяльності на своє ім`я було зареєстровано ТОВ «Будконсалт плюс». У контексті з такими поясненнями фізичної особи перевіряючі дійшли висновку про неможливість ідентифікації особи, яка приймала участь у перевіряємих господарських операціях як директор ТОВ «Будконсалт плюс». З огляду на це та аналіз змісту наданих до перевірки актів виконаних будівельних робіт, перевіряючі дійшли висновків про нереальність проведення господарських операцій між названими товариствами, та як наслідок, - про завищення позивачем показника витрат «собівартість реалізованої продукції» на суму 1 250 000 грн., заниження ним показника витрат «Інші витрати» на суму 1 500 000 грн. (з огляду на обставину не врахування Товариством суми коштів перерахованої ТОВ «Будконсалт плюс» як безповоротної фінансової допомоги), що враховуються при обчислені об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік, та водночас про заниження позивачем податкового зобов`язання за звітний період червень 2015 року на суму 250 000 грн.

Крім того, на стор. 20 - 23 акта перевірки зафіксовано, що ТОВ «ДПБ» всупереч вимог п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України не подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік та додатків до фінансової звітності. З посиланням на дані поданої Товариством до органу статистики 29.02.2016фінансової звітності за 2015 рік, а саме на структуру доходів, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, та керуючись нормами пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України перевіряючі встановили об`єкт оподаткування податком на прибуток за 2015 рік (в частині, що не пов`язана з епізодами взаємовідносин ТОВ «ДБП» з контрагентами ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс»), у розмірі 783 000 грн.

Таким чином, перевіряючі за фактом не подання платником податкової декларації за 2015 рік визначили позивачу до сплати за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 загальну суму податку на прибуток 478 440 грн. (з них: у зв`язку із заниженням фінансового результату до оподаткування по операціях, що не пов`язані з взаємовідносинами з контрагентами ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс», - 140 940 грн., а решта суми податку - по епізодам, пов`язаним із взаємовідносинами платника з ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс»).

Окрім того, на стор. 41 акта перевірки зафіксовано наступне: перевіркою відображених у ряд. 16 декларації «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» показників за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 у загальній сумі 2 945 819 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив відображення від`ємного значення попереднього податкового періоду. Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 у загальній сумі 2 945 819 грн. на підставі таких документів: договори поставки, акти виконаних робіт, наданих послуг, банківські виписки, прибуткові накладні, податкові накладні, журнали-ордери та відомості по бухгалтерським рахункам 63, 31, 64, 20, 28 та інших документів, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у ряд. 16 декларації на загальну суму ПДВ 93 629 грн.

Водночас на стор. 40 - 41 акта перевірки зафіксовано, що згідно даних підсистеми «Аналітична система/перегляд результатів співставлення» ІС «Податковий блок» перевіряючими встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту з ПДВ, задекларованого ТОВ «ДПБ» за період травень 2015 року, та податковими зобов`язаннями з ПДВ, що були задекларовані контрагентами платника за той самий звітний період, всього на загальну суму 6 105,60 грн. А саме ТОВ «ДПБ» двічі врахувало у складі податкового кредиту за травень 2015 року суми ПДВ за наступними податковими накладними: №1221 від 06.05.2015, постачальник - Чернишенко О., сума ПДВ за податковою накладною - 3 075,37 грн.; №26 від 25.05.2015, постачальник ТОВ «Тендер Пак», сума ПДВ за податковою накладною - 2 196,97 грн.; №25 від 22.05.2015, постачальник - ТОВ «Тендер Пак», сума ПДВ за податковою накладною - 833,33 грн. Отже, ТОВ «ДПБ» в порушення п.п. 198.3, 198.6, 201.4, 201.6 Податкового кодексу України завищило податковий кредит за травень 2015 року на загальну суму 6 105,60 грн.

У підсумку до наведеного вище, перевіряючими у пп. 3.1.2.3 п. 3.1.2 розд. ІІІ акта перевірки сформований висновок про те, що за період з 01.04.2014 по 30.06.2017 встановлено заниження позивачем ПДВ на загальну суму 287 477 грн. в т.ч.: за квітень 2015 року - 43 338 грн., за травень 2015 року - 6 106 грн., за червень 2015 року - 67 349 грн., за липень 2015 року - 43 287 грн., за серпень 2015 року - 127 397 грн. В результаті чого завищено залишок суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 93 629 грн. (в т.ч. за січень 2016 року - 11 967 грн., за квітень 2016 року - 81 662 грн.).

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 17.10.2017:

- за №0008291401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 772 121 грн. (з них 293 681 грн. - по взаємовідносинах платника з ТОВ «Еколайн-СТ» і ТОВ «Стиль Медіа») та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 73 420 грн.;

- №0008301401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 287 477 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 143 740 грн.,

а також податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 №0008311401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2016 року на суму 11 967 грн., за квітень 2016 року на суму 81 662 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, що діяла до 01.01.2015, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств було визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу (у редакції чинній до 01.01.2015) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Термін «витрати» для цілей Податкового кодексу України був закріплений у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та означав суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат і порядок їх визначення були закріплені в ст. 138 ПК України. Зокрема, відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом першим п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачалося, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У силу припису пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Починаючи з 1 січня 2015 року розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII викладено у новій редакції. Зокрема, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати», що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

За змістом п. 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Згідно з п. 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Положеннями п.п. 11, 12 і 15 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

До складу загальновиробничих витрат включаються, в т.ч. інші витрати.

Поряд з цим, за змістом норм п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакціях чинних у періоди виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг (тобто, в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 №К/9901/5042/17, від 31.07.2020 у справі №826/17673/15 Верховний Суд також відзначив наступне:

«недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди»;

«…за певних інших обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.».

Оглянувши наявні у справі матеріали та зі змісту позовної заяви суд встановив, що 15.04.2014 між ТОВ «ДПБ» (як замовником), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «Еколайн-СТ» (як виконавцем), в особі директора ОСОБА_11, був укладений договір №25 про надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 1.1 і 1.2 цього договору, виконавець зобов`язувався надати замовнику послуги у сфері права (юридичні послуги) господарської діяльності замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. А саме: послуги, пов`язані з наданням юридичних консультацій та роз`яснень з юридичних питань за напрямком податкового та господарського права; складання процесуальних документів; правова допомога при оформленні договорів, заяв, скарг, та інших документів, які необхідні замовнику для здійснення його господарської діяльності; представництво інтересів замовника перед державними органами; представництво та захист інтересів замовника в судах; участь в договірній та переддоговірній роботі; контроль складання кадрових документів та контроль кадрової роботи; участь у контролі за проведенням інвентаризацій; контроль якості формування господарської документації для обліку господарської діяльності; аналіз дотримання інформаційної безпеки, збереження комерційної та конфіденційної інформації; контроль управлінського діловодства та дотримання законодавства, що регулює порядок надання інформації, відповіді на звернення; контроль за забезпеченням організації безпеки збереження персональних даних.

Згідно з п. 3.1, п. 4.1 даного договору вартість послуг визначена у розмірі 850 000 грн. за період обслуговування. Замовник сплачує виконавцю суму, розмір якої визначений в п. 3.1 цього договору, шляхом банківського переказу на поточний рахунок або в касу виконавця.

Строк дії цього договору визначений сторонами до 31.12.2014.

Проаналізувавши зміст договору від 15.04.2014 №25 суд встановив відсутність у тексті такого посилань на узгодження сторонами ряду умов, що мають значення для виконання договору, як то: порядок, форму та спосіб надання тих чи інших послуг; конкретного періоду обслуговування (хоча згідно п. 3.1 договору тверда вартість послуг визначена саме за період обслуговування); включення до вартості послуг ПДВ; подію з настанням якої у замовника виникає обов`язок оплатити вартість послуг, графік оплати; порядок і спосіб обміну сторонами інформацією та документами, необхідними для надання послуг за договором; порядок та форму надання виконавцем звіту про результати наданих послуг, та безпосередньо форму такого звіту.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії таких документів:

- актів про прийняття-передачу наданих послуг від 30.04.2014 на суму 313 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 52 166,67 грн.), - за період надання послуг з 15 по 30 квітня 2014 року; від 07.05.2014 на суму 59 980 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 996,67 грн.), - за період з 1 по 7 травня 2014 року, від 12.05.2014 на суму 59 970 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 995 грн.), - за період з 8 по 12 травня 2014 року; від 16.05.2014 на суму 59 900 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 983,33 грн.), - за період з 13 по 16 травня 2014 року; від 22.05.2014 на суму 59 900 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 983,33 грн.), - за період з 17 по 22 травня 2014 року; від 27.05.2014 на суму 43 960 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 326,67 грн.), - за період з 23 пор 27 травня 2014 року; від 29.05.2014 на суму 58 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 800 грн.), - за період з 28 по 29 травня 2014 року; від 30.06.2014 на суму 184 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 666,67 грн.), - за період з 1 по 30 червня 2014 року; від 30.07.2014 на суму 270 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 000 грн.), - за період 1 по 30 липня 2014 року, - всього на загальну суму 1 109 510 грн. (в т.ч. ПДВ - 184 738,34 грн.);

- податкових накладних від 30.04.2014 №782 на суму 313 000 грн. (разом з ПДВ), від 07.05.2014 №1090 на суму 59 980 грн., від 12.05.2014 №1091 на суму 59 970 грн., від 16.05.2014 №1092 на суму 59 900 грн., від 22.05.2014 №1093 на суму 59 900 грн., від 27.05.2014 №1095 на суму 43 960 грн., від 29.05.2014 №1094 на суму 58 800 грн., від 30.06.2014 №749 на суму 184 000 грн., від 30.07.2014 року №860 на суму 270 000 грн., від 29 серпня 2014 року №777 на суму 297 690 грн. (в т.ч. ПДВ 49 615 грн.), - з номенклатурою «юридичні послуги», всього на загальну суму 1 407 290 грн. (разом з ПДВ);

- звіту про виконану роботу згідно договору про надання юридичних послуг №25 від 15.04.2014, датованого 29.08.2014 та підписаного директором Топазом О.В. Так, за змістом цього Звіту ТОВ «Еколайн-СТ» надало позивачу наступні послуги: « 1. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції Замовника у справі №910/5222/14 за позовом ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» до ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АКРО-ІНКАМ СВО» про стягнення 55700,00 грн. Роз`яснення законодавства щодо порядку та строків виконання судових рішень, а також складання заяви про примусове виконання рішення господарського суду від 03.06.2014 року в даній справі. 2. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції Замовника у справі №2а-14853/11/2670 за позовом ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011 №0000682302. 3. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції замовника у справі №826/10388/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2013 №0001172260 та №0001162260. 4. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції Замовника у справі №2а-15181/12/2670 за позовом ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2012 №000592260 та№ 000602260. 5. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції замовника у справі № 826/10015/14 за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві до ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» про застосування заходів реагування. 6. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій щодо житлового законодавства та порядку виселення мешканців гуртожитку, у яких виникла заборгованість по оплаті за проживання у гуртожитку. Підготовка повідомлень мешканцям гуртожитку про звільнення кімнати та виселення з гуртожитку. Підготовка позовних заяв про виселення без надання іншого жилого приміщення мешканців гуртожитку, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . 7. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій, підготовка проекту договору найму приміщення гуртожитку. 8. Правовий аналіз документів, надання юридичних консультацій та відпрацювання правової позиції замовника у справі щодо передачі Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації будівлі гуртожитку, що розташована за адресою м. Київ, вул. Каховська, 71. Підготовка позовної заяви до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії. 9 Складання, правовий аналіз та погодження договорів купівлі-продажу та поставки сільськогосподарської продукції. 10. Правовий аналіз та погодження договорів оренди. 11. Надання усних юридичних консультацій з питань господарської діяльності замовника.»;

- картку рахунку бухгалтерського обліку 6852 («Розрахунки з іншими кредиторами») по контрагенту ТОВ «Еколайн-СТ» та письмові пояснення від 28.09.2020, відповідно до яких у ТОВ «ДПБ» станом на 24.09.2020 обліковується кредиторська заборгованість перед названим контрагентом на суму 1 407 290 грн. (тобто, на повну вартість послуг).

Крім того, суд встановив, що 30.07.2014 між названими сторонами був укладений ще інший договір за №25, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ «Еколайн-СТ») бере на себе обов`язки по наданню консультацій у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, консультувань з питань оподаткування.

Згідно п.п. 1.2, 2.1, 2.3 цього договору сторони визначили, що роботи здійснюються у період з 1 по 29 серпня 2014 року.

За виконання послуг за погодженням сторін замовник сплачує виконавцю 125 850 грн. (в т.ч. ПДВ 20 975 грн.), шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок виконавця.

За підсумками наданих консультаційних послуг сторони підписують акт прийому-здачі наданих послуг.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії наступних документів:

- акта прийому-передачі наданих послуг від 29.08.2014 на суму 125 850 грн. (з ПДВ); податкової накладної від 29.08.2014 №778 на суму 125 850 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 975 грн.);

- звіту ТОВ «Еколайн-СТ» про виконану роботу згідно договору №25 від 30.07.2014 про надання консультаційних послуг, датованого 29.08.2014. За змістом цього звіту ТОВ «Еколайн-СТ» протягом строку дії договору надало ТОВ «ДПБ» наступні послуги: «надання консультацій у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, оподаткування; надання роз`яснень щодо податкових наслідків проведених господарських контрагентами ТОВ «Дніпровська плодоовочева база»; перевірка правильності застосування положено Податкового кодексу, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у бухгалтерському та податковому обліку за 2011 - 2014 роки»;

- картку рахунку бухгалтерського обліку 6852 («Розрахунки з іншими кредиторами») по контрагенту ТОВ «Еколайн-СТ» та письмові пояснення від 28.09.2020, відповідно до яких у ТОВ «ДПБ» станом на 24.09.2020 обліковується кредиторська заборгованість перед названим контрагентом на суму 125 850 грн. (тобто, на повну вартість послуг).

Додатково позивач подач до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, разом з доповненням до нього (у вигляді листа Головного управління регіональної статистики від 26.05.2014 вих. №23-07/1068) станом на травень 2014 року, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію витягу з реєстру платників ПДВ, - зі змісту яких вбачається, що ТОВ «Еколайн-СТ» було зареєстроване як юридична особа та платник ПДВ, та що серед видів економічної діяльності товариства значилися також: діяльність у сфері права (69.10), діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування (69.20).

30.12.2012 між ТОВ «ДПБ» (як покупцем), в особі директора ОСОБА_7, та ТОВ «Стиль Медіа» (як продавцем), в особі директора ОСОБА_8, був укладений договір №40 на поставку плодоовочів. За умовами цього договору продавець зобов`язувся поставити та передати у власність покупця овочі, а покупець зобов`язується прийняти овочі і своєчасно оплатити їх вартість згідно умов даного договору за стандартну частину.

Згідно п. 2.2 - 2.4 даного договору сторонами визначено, що транспортування продукції здійснюється на умовах домовленості, шляхом самовивозу або транспортом продавця.

Періодичність поставки товару за цим договором узгоджується представником продавця при завантаженні чергової партії.

Завантаження продукції проводиться продавцем за його рахунок, при цьому вартість продукції та її завантаження включені до ціни товари.

Крім того, п.п. 3.2 і 3.4 договору передбачено, що товар повинен супроводжуватися оригіналом видаткової накладної. Датою відвантаження вважається дата оформлення видаткової накладної продавцем.

Продавець надає покупцю карантинні сертифікати, а також сертифікати якості, в яких вказується наявність нітратів, пестицидів, радіонуклідів та солі тяжких металів. При цьому, у разі відсутності таких сертифікатів продавець звертається в лабораторію покупця для проведення аналізу та оплати згідно калькуляцій за кожний вид продукції.

За змістом п. 4.1 і 4.2 договору розрахунки за овочі здійснюються покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок покупця. Кінцевий розрахунок за одержані овочі покупець сплачує продавцю рівними частинами по мірі реалізації.

Відповідно до п. 6.2 даного договору, останній набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 30.11.2015.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії таких документів:

- видаткових накладних №РН-0000290 від 01.08.2014, №РН-0000291 від 04.08.2014, №РН-0000292 від 04.08.2014, №РН-0000293 від 05.08.2014, №РН-0000294 від 06.08.2014, №РН-0000295 від 08.08.2014, №РН-0000296 від 11.08.2014, №РН-0000297 від 26.08.2014, №РН-0000298 від 28.08.2014, №РН-0000299 від 28.08.2014, №РН-0000300 від 29.08.2014, №РН-0000326 від 01.09.2014, №РН-0000328 від 05.09.2014, №РН-0000329 від 08.09.2014, №РН-0000330 від 09.09.2014, №РН-0000331 від 10.09.2014, №РН-0000332 від 22.09.2014, №РН-0000333 від 22.09.2014, №РН-0000334 від 15.09.2014, №РН-0000335 від 25.09.2014, №РН-0000336 від 26.09.2014, №РН-0000337 від 29.09.2014, №РН-0000338 від 17.09.2014,- у текстах яких відсутні посилання на реквізити договору, на підставі якого вони були складені, посади та П.І.П. осіб, відповідальних за виконання господарських операцій та оформлення видаткових накладних. За змістом цих накладних предметами поставок були партії овочів (буряк, морква, цибуля, кабачки, огірки, гарбузи, томати), сухофруктів, ізюму, кавунів, винограду, фруктів (слива);

- податкових накладних за №299 від 28.08.2014, №326 від 01.09.2014, від 02.09.2014 №327, від 29.08.2014 №300, від 09.09.2014 №330, від 05.09.2014 №328, від 08.09.2014 №329, від 22.09.2014 №332, від 10.09.2014 року №331, від 22.09.2014 №333, від 26.09.2014 №336, від 29.09.2014 №337, від 25.09.2014 №335, від 17.09.2014 №338;

- карток рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», разом із письмовими поясненнями від 28.09.2020. У тексті своїх пояснень представник позивача повідомив суд, що ТОВ «ДПБ» розрахувалось із контрагентом (ТОВ «Стиль Медіа») за товари повністю. В картці рахунку 631 здійснені відповідні проводки на рахунок бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» на дати видаткових накладних.

Крім того, у тексті позовної заяви представник позивача зазначив, що транспортування товару здійснювалося ТОВ «ДПБ» за власний рахунок, із залученням на договірних засадах транспортних засобів. На підтвердження чого позивач подав до суду копію договору №1 на транспортне обслуговування від 03.01.2014, що був укладений між ТОВ «ДПБ» (як замовником) і ТОВ «Маркаб» (як виконавцем). За умовами цього договору виконавець забезпечує транспортне обслуговування замовника, шляхом надання останньому 4-х автомобілів певних марок ГАЗ 3302, Mercedes-benz 416 CDI, ISUZU NQR 71P. Автомобілі надаються замовнику з водієм у робочі дні тижні, в робочий час (цілодобово за попереднім замовленням), для пересування територією України. Виконавець надає автомобілі в повністю справному технічному стані, заправленими паливно-мастильними матеріалами, а також несе експлуатаційні витрати, проводить технічне обслуговування та оплату праці водія. Крім того, виконавець зобов`язаний забезпечити збереження вантажу, що належить замовнику. У свою чергу замовник проводить оплату за транспортне обслуговування протягом 7-ми банківських днів з моменту надання виконавцем рахунку-фактури з розрахунку 16,96 грн. за 1 км. пробігу.

Також позивач надав копії платіжних доручень на оплату послуг ТОВ «Маркаб» з оренди автомобілів за періоди січень - березень 2014 року.

10.01.2014 між ТОВ «ДПБ» (як замовником), в особі директора ОСОБА_7 , та ТОВ «Стиль Медіа» (як продавцем), в особі директора ОСОБА_8 , було укладено договір про надання послуг №9, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Стиль Медіа») зобов`язується відповідно до завдання замовника (ТОВ «Дніпровська плодоовочева база») надавати йому консультаційні та рекламні послуги, а замовник зобов`язується оплачувати надані консультаційні та рекламні послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Строк надання послуг визначено з 1 січня по 31 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору виконавець зобов`язується надавати замовникові за його окремими письмовими або усними дорученнями протягом строку дії цього Договору такі послуги: вивчення ринку овочевої продукції; вивчення попиту та пропозиції на різні види овочевої продукції; послуги вивчення кон`юнктури ринку та знаходження покупців на продукцію, що зберігається на складах ТОВ «Дніпровська плодоовочева база». Результатом повинно бути представлення договорів, підписаних покупцями продукції.

Згідно п. 5.1, 5.2 даного договору вартість наданих послуг замовником складає згідно складених актів виконаних робіт на фактично надані послуги. Оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Проаналізувавши зміст договору від 10.01.2014 №9 суд встановив відсутність у тексті такого посилань на узгодження сторонами ряду умов, що мають значення для виконання договору, як то: порядку проведення розрахунку (калькуляції) вартості консультаційних послуг; порядок та форму звітування виконавцем перед замовником про обсяг та результати наданих послуг.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії таких документів:

- актів консультаційних послуг від 05.08.2014 на суму 59 960 грн. (в т.ч. ПДВ 9 993,33 грн.), від 11.08.2014 на суму 59 810 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 968,33 грн.), від 15.08.2014 на суму 58 780 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 796,67 грн.), від 20.08.2014 на суму 59 920 грн. (в т.ч. ПДВ 9 986,67 грн.), від 22.08.2014 на суму 37 740 грн. (в т.ч. ПДВ 6 290 грн.), від 26.08.2014 на суму 59 990 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 998,33 грн.), від 29.08.2014 на суму 38 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 466,67 грн.), всього на загальну суму 375 000 грн. (в т.ч. ПДВ). За змістом цих актів ТОВ «Стиль Медіа» у серпні місяці 2014 року надало позивачу наступні послуги «вивчення ринку овочевої продукції», «вивчення попиту та пропозиції на різні види овочевої продукції», «проведені початкові переговори на поставку овочевої продукції»;

- податкових накладних від 22.08.2014 №761, від 26.08.2014 №762, від 29.08.2014 №763, від 11.08.2014 №758, від 05.08.2014 №695, від 20.08.2014 №760, від 15.08.2014 №759, всього на загальну суму 375 000 грн. (в т.ч. ПДВ 62 500 грн.);

- звіту ТОВ «Стиль Медіа» про надані послуги щодо знаходження нових покупців згідно договору №9 від 10.01.2014 про надання послуг, датованого 29.08.2014. За змістом цього Звіту ТОВ «Стиль Медіа» протягом дії договору надало ТОВ «ДПБ» наступні послуги: «надання консультацій; вивчення ринку овочевої продукції; вивчення попиту та пропозиції на різні види овочевої продукції; за сприяння ТОВ «Стиль Медіа» проведено переговори та ТОВ «ДПБ» налагоджено ділові стосунки та досягнуто домовленості про довгострокове співробітництво протягом 2014 - 2016 років, укладено наступні договори з постачальником продукції Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації: №42 від 24.07.2014, №22 від 07.03.2014;

- банківських виписок та платіжних доручень з відомостями про перерахування ТОВ «ДПБ» у періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-квітень 2015 року на користь ТОВ «Стиль Медіа» коштів за консультативні та рекламні послуги згідно договору №9 від 10.01.2014, всього на загальну суму 1 647 564,15 грн. (з ПДВ).

Стосовно наведених господарських операцій представник позивача зазначив, що в результаті надання послуг ТОВ «Стиль Медіа» ТОВ «ДПБ» уклало в подальшому наступні договори: договір на закупівлю за державні кошти «Плоди й горіхи, оброблені та законсервовані» від 07.03.2014 №22 з контрагентом-покупцем Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації; договір на закупівлю за державні кошти «Плоди зерняткових і кісточкових культур та інші» від 24.07.2014 №41 з контрагентом-покупцем Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації договір на закупівлю за державні кошти «Культури овочеві плодоносні, інші» від 24.07.2014 з контрагентом-покупцем Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, та інші.

На підтвердження своїх пояснень позивач подав до суду копії договорів на закупівлю продуктів харчування, укладених між ТОВ «ДПБ» (як постачальником) і Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (як покупцем), а саме: договір від 07.03.2014 №22 на закупівлю за державні кошти «Плоди й горіхи, оброблені та законсервовані», код 10.39.2 за ДКПП ДК 016-2010 (сухофрукти), договір від 24.07.2014 №42 на закупівлю «Культури овочеві плодоносні, інші» (огірки, кабачки), код 01.13.3 за ДКПП ДК 016-2010, договір від 13.05.2015 №41 на закупівлю «Чай і кава оброблені» (чай, кавовий напій) код 10.83.1 за ДКПП ДК 016-2010.

Також 05.03.2015 між ТОВ «ДПБ» (як замовником), в особі директора ОСОБА_7 , та ТОВ «Арбор Союз» (як виконавцем), в особі директора ОСОБА_9, укладено договір №05/03-15 щодо надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає таке доручення та зобов`язується виконувати роботи у відповідності до умов цього договору, при цьому замовник зобов`язується такі роботи своєчасно приймати та оплачувати в строки та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 5.2 вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати наступні роботи: монтаж внутрішніх інженерних мереж водопроводу та каналізації; монтаж зовнішніх інженерних мереж.

Виконавець зобов`язаний виконувати роботи, що є предметом договору, по мірі виникнення необхідності в них. Окремий об`єм робіт, їх вартість та строк виконання узгоджуються сторонами у додаткових угодах.

Протягом перших 5-ти днів після виконання робіт сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт із зазначенням виду та об`єму робіт.

За виконанні робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 750 000 грн. (в т.ч. ПДВ 125 000 грн.). Оплата здійснюється згідно актів виконаних робіт.

Проаналізувавши зміст договору від 05.03.2015 №05/03-15 суд встановив відсутність у тексті такого посилань на узгодження сторонами ряду умов, що мають значення для виконання договору, як то: порядок виконання робіт (а саме з чиїх матеріалів та з використанням чиїх засобів, обладнання мають бути виконані роботи), можливість залучення до виконання договірних робіт третіх осіб (фізичних осіб-працівників, інших суб`єктів підприємницької діяльності як субпідрядників). Крім того, умовами договору не встановлено, яким чином замовник має повідомляти виконавця щодо виникнення необхідності у виконанні тих чи інших робіт.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії таких документів:

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за березень 2015 року, - на суми 368 000 грн. (в т.ч. ПДВ 61 333 грн.) та 382 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 667 грн.) за примірною формою КБ-2а;

- договірної ціни на монтаж внутрішніх інженерних мереж та гідродинамічне очищення каналізаційної мережі по вул. Каховська, 64, що здійснюється в 2015 році;

- договірної ціни на монтаж зовнішніх мереж та прокладку кабелів по території ТОВ «ДПБ» по вул. Каховська, 64, що здійснюється в 2015 році;

- локального кошторису №2-1-1 на виконання робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж та гідродинамічне очищення мережі каналізації ТОВ «ДПБ» по вул. Каховська, 64;

- акта приймання виконаних будівельних робіт «Монтаж внутрішніх інженерних мереж та гідродинамічне очищення каналізаційної мережі за березень 2015 року», датованого 26.03.2015, на суму 368 000 грн. (з ПДВ);

- акта №2-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року, датованого 26.03.2015, на суму 382 000 грн. (з ПДВ);

- податкових накладних від 26.03.2015 №9 на суму 368 000 грн. (в т.ч. 61 333,33 грн.) та від 26.03.2015 №10 на суму 382 000 грн. (в т.ч. ПДВ 63 666,67 грн.), підписаних ОСОБА_9, разом із квитанціями про прийняття таких до реєстрації в ЄРПН;

- банківських виписок з відомостями про перерахування ТОВ «ДПБ» у квітні-травні 2015 року на користь ТОВ «Арбор Союз» коштів за монтажні роботи згідно відповідного договору, всього на загальну суму 410 000 грн. (в т.ч. ПДВ).

Також представник позивача зазначив, що підставою для укладення вказаного договору підряду була необхідність підтримання у належному стані належних позивачу з 2006 року об`єктів нерухомого майна. Згідно письмових пояснень позивача від 28.09.2020 станом на 24.09.2020 за ТОВ «ДПБ» обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Арбор Союз» на суму 340 000 грн.

Також судом встановлено, що 27.04.2015 між ТОВ «ДПБ» (як замовником) і ТОВ «Будконсалт плюс» (як підрядником), в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір підряду №17, відповідно до якого підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту приміщення будівлі літера «С», асфальтованого покриття та інженерних мереж за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строк та на умовах, що визначаються цим договором.

Об`єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, встановлюються згідно з договірними цінами та кошторисами до них, та актів виконаних робіт форми №КБ-2В.

Вартість підрядних робіт визначається кошторисною документацією та становить 1 500 000 грн. (з ПДВ). Розрахунки за виконанні роботи проводяться у безготівковій формі.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за таким договором позивач подав до суду копії таких документів:

- договірної ціни на ремонт приміщень будівлі літ. «С» асфальтобетонного покриття, що здійснюється в 2015 році та інженерних мереж по вул. Каховська, 64;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за червень 2015 року;

- локального кошторису №2-1-1 на ремонтні роботи ТОВ «ДПБ» по вул. Каховська, 64;

- акта №2-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року, датованого 30.06.2015 на суму 1 500 000 грн. (в т.ч. ПДВ 250 000 грн.);

- податкової накладної від 30.06.2015 №1 на суму 1 500 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 250 000 грн.), підписаної від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» ОСОБА_1 ;

- банківських виписок з відомостями про перерахування ТОВ «ДПБ» в липні-серпні 2015 року на користь ТОВ «Будконсалт плюс» коштів за ремонтні роботи згідно договору (без визначення реквізитів такого), всього на загальну суму 150 000 грн. Згідно письмових пояснень позивача від 28.09.2020 станом на 24.09.2020 за ТОВ «ДПБ» обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Будконсалт плюс» на суму 1 350 000 грн.,

а також незасвідчені уповноваженим представником контрагента ксерокопії наказу ТОВ «Будконсалт плюс» з питання призначення ОСОБА_1 директором названого товариства, ліцензії серії АЕ №526065, виданої ТОВ «Будконсалт плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на право провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, довідки з органу статистики стосовно ТОВ «Будконсалт плюс» станом на 08.12.2014, витягу з Реєстру платників податку на додану вартість стосовно ТОВ «Будконсалт плюс».

Крім того, в тексті акта перевірки (стор. 25, 28) контролюючий орган посилався на наступні обставини: проведення опитування ОСОБА_2 (який значився директором ТОВ «Арбор Союз» у період до 22.0.2015), ухвалення Соломянським районним судом м. Києва вироку від 11.06.2014 стосовно названої фізичної особи, проведення опитування ТОВ «Будконсалт плюс» директора Ноженко-ОСОБА_10 Оскільки в ході судового розгляду даної судової справи відповідач не подав до суду жодні документальні докази на підтвердження існування таких обставин, то суд не вбачає підстав для надання оцінки таким доводам контролюючого органу в рамках цього спору.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем первинні та інші документи по взаємовідносинам з контрагентами суд встановив, що:

- в текстах актів про прийняття-передачі наданих послуг, що складені на виконання договору від 15.04.2014 №25, не ідентифіковані види юридичних послуг у відповідності до наведеного у п. 1.2 договору переліку таких послуг та/або звіту від 29.08.2014, що були надані виконавцем за відповідні періоди згідно таких актів, порядок і спосіб надання виконавцем тих чи інших послуг, їх обсяг. Також у цих актах, як і в тексті договору, не визначений порядок розрахунку (калькуляції) вартості наданих послуг (з огляду на їх специфіку), відсутні посилання на звіти виконавця про результати наданих послуг. Відсутні посилання на обставини передачі виконавцем замовнику готових проектів юридичних документів;

- відомості про здійснення господарської операції, що зафіксовані у податковій накладній ТОВ «Еколайн-СТ» від 29.08.2014 №777 (а саме за номенклатурою «Юридичні послуги») на суму 297 690 грн. (в т.ч. ПДВ - 49 615 грн.) не підтверджені жодним первинним документом у матеріалах справи (в т.ч. актом про прийняття-передачу наданих послуг на відповідну суму коштів);

- в тексті акта прийому-передачі наданих послуг, що складений на виконання договору від 30.07.2014 №25, не ідентифіковані види послуг у відповідності до переліку послуг, наведеного у звіті виконавця від 29.08.2014, а також не зазначені відомості про порядок і спосіб надання виконавцем тих чи інших послуг, їх обсяг. Також у цьому акті, як і в тексті договору, не визначений порядок розрахунку (калькуляції) вартості наданих послуг (з огляду на їх специфіку), відсутні посилання на звіти виконавця про результати наданих послуг;

- за умовами договорів від 15.04.2014 №25 та від 30.07.2014 №25 передбачено, що на виконавця (ТОВ «Еколайн-СТ») покладено обов`язки з надання правової допомоги при оформленні документів які необхідні в діяльності позивача, представництво інтересів в усіх державних органах, участь у інвентаризації підприємства та ін. Також, умовами договорів про надання юридичних послуг та про надання консультацій у сфері бухгалтерського обліку передбачено, що виконавець зобов`язуються надавати послуги відповідно до наданої позивачем інформації, тоді як позивача зобов`язаний надавати виконавцю достовірні дані, необхідні документи, в тому числі довіреності на виконання повноважень. У взаємозв`язку із наведеним суд зазначає, що встановив відсутність у матеріалах справи документальних доказів, як б підтверджували обставини обміну між сторонами договорів необхідною інформацією, документами і матеріалами;

- звіти про виконану роботу ТОВ «Еколайн-СТ» за підписом директора ОСОБА_11 не містять відомостей про конкретні дати та періоди надання ти чи інших послуг, кількість та спеціалізацію працівників, які були задіяні під час надання послуг, кількість витраченого часу на надання тих чи інших послуг, обсяг та види використаних інформаційних матеріалів. Поряд з цим, суд за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що в судових засіданнях по судових справах, перелік яких наведено у звіті від 29.08.2014, від імені ТОВ «ДПБ» приймали участь певні представники (фізичні особи). Водночас документальні докази того, що ці особи були штатними або найманими працівниками ТОВ «Еколайн-СТ» у матеріалах справи відсутні. Таким чином, подані звіти не розкривають спектр наданих послуг (які дії включали в себе послуги), як і не визначають відповідальних осіб щодо їх надання та отримання. Також за змістом звіту від 29.08.2014 ТОВ «Еколайн-СТ» мало скласти для позивача проекти певних юридичних (процесуальних) документів. Жодні документальні докази на підтвердження наведених обставин у матеріалах справи також відсутні. Окрім того, в тексті акта перевірки зафіксовано, що такі звіти під час документальної перевірки працівникам контролюючого органу для дослідження не надавалися. Наведене свідчить про те, що ці звіти були відсутні на час проведення документальної планової виїзної перевірки позивача;

- відсутність у поданих позивачем до суду документів копій відповідних довіреностей, виданих працівникам ТОВ «Еколайн-СТ» на представництво інтересів ТОВ «ДПБ» в судах чи інших державних органах і установах;

- відсутність платіжних документів, що могли підтвердити обставини проведення розрахунку ТОВ «ДПБ» із контрагентом ТОВ «Еколайн-СТ» за надані послуги. Поряд з цим позивач не подав до суду доказів обліку в бухгалтерському обліку в порядку, визначену чинним законодавством, відповідних сум заборгованості як кредиторської заборгованості та/або списання такої заборгованості в дохід позивача як безнадійної кредиторської заборгованості;

- за змістом видаткових накладних, складених ТОВ «Стиль Медіа» на адресу ТОВ «ДПБ» неможливо ідентифікувати особу, яка приймала товар. Також за змістом зазначених видаткових накладних не вбачається за можливе встановити включення до вартості товарів витрат на їх транспортування на склад позивача (інший пункт призначення);

- суд встановив відсутність у матеріалах справи жодних первинних та інших документів, які б могли підтвердити транспортування придбаної ТОВ «ДПБ» у ТОВ «Стиль Медіа» продукції;

- зі змісту поданих позивачем до матеріалів справи документів по взаємовідносинам з ТОВ «Маркаб» не вбачається за можливо встановити обставини наявності у період серпень-вересень 2014 року фінансово-господарських відносин між ТОВ «ДПБ» і ТОВ «Маркаб», та відповідно здійснення позивачем перевезень партій товарів за періоди серпень-вересень 2014 року з використанням транспортних засобів ТОВ «Маркаб». Водночас позивач не надав документи, які мали бути оформлені ним за наслідками здійснених перевезень товарів від ТОВ «Стиль Медіа» до місця призначення (а саме товарно-транспортні накладні). Оскільки в даному випадку згідно умов договору №1 на транспортне обслуговування від 03.01.2014 зобов`язання ТОВ «Маркаб» обмежувалися лише обов`язками щодо надання позивачу справного та заправленого пальним транспортного засобу, разом із водієм;

- позивач не подав до суду докази того, що продукти харчування поставлялися разом із документами, що посвідчують їх якість (як копій карантинних сертифікатів, сертифікатів якості продуктів харчування), або докази того, що оформлення таких сертифікатів здійснювалося постачальником - ТОВ «Стиль Медіа» у лабораторії ТОВ «ДПБ» (як то передбачено умовами п. 3.4 договору на поставку від 30.12.2012 №40). При цьому, виходячи зі змісту договору поставки від 30.12.2012 №40 суд дійшов висновку, що умова наявності таких сертифікатів була визнана сторонами обов`язковою для поставки партій продуктів харчування;

- позивач не подав до суду докази узгодження сторонами (ТОВ «ДПБ» і ТОВ «Стиль Медіа») додатково питань щодо періодичності поставок товару, його асортименту та обсягів поставки;

- суд встановив відсутність у матеріалах справи банківських виписок та платіжних документів з відомостями про перерахування ТОВ «ДПБ» коштів на адресу ТОВ «Стиль медіа» в якості оплати за поставлені продукти харчування. Натомість позивачем були подані до суду копії банківських виписок та платіжних документів, що містять відомості про проведення взаєморозрахунків між ТОВ «ДПБ» і ТОВ «Стиль Медіа» за надані консультативні та рекламні послуги, та за договором реквізити якого не ідентифіковані;

- суд встановив, що в тексті акта перевірки зафіксовано про не надання позивачем до перевірки оборотно-сальдової відомості та картки рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари», з відомостями про оприбуткування отриманих від ТОВ «Стиль Медіа» продуктів харчування на складі Товариства. В ході судового розгляду даної справи позивач також не подав до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість та картку рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» з відомостями про оприбуткування спірних партій товарів;

- суд встановив відсутність у матеріалах справи докази того, що придбані ТОВ «ДПБ» у ТОВ «Стиль Медіа» продукти харчування були реалізовані іншим суб`єктам господарської діяльності (в т.ч. Управлінню освіту Дніпровської РДА) або використані позивачем у власній господарській діяльності в інший спосіб;

- зі змісту актів консультаційних послуг, складених ТОВ «Стиль Медіа» на виконання договору №9 від 10.01.2014, не вбачається за можливе встановити дійсний обсяг наданих послуг, порядок та форму документування виконавцем результатів наданих послуг, переліку суб`єктів господарської діяльності, з якими виконавець провів перемовини на предмет укладення угод з позивачем;

- звіт ТОВ «Стиль Медіа» про надані послуги щодо знаходження нових покупців містить відомості про укладені між позивачем та Управлінням освіти договори, що мали місце у попередніх періодах, ніж тй, за який складений звіт (серпень 2014 року) та акти консультаційних послуг. Окрім того, в тексті акта перевірки зафіксовано, що такий звіт про знаходження нових покупців під час документальної перевірки працівникам контролюючого органу для дослідження не надавався. Наведене свідчить про те, що цей звіт був відсутній на час проведення документальної планової виїзної перевірки позивача;

- суд встановив, що розміри сум коштів перерахованих ТОВ «ДПБ» на користь ТОВ «Стиль Медіа» у 2014 - 2015 роках за надані консультативні та рекламні послуги не відповідають обсягам господарських операцій, що задокументовані в актах про надання таких послуг за період серпень 2014 року;

- відсутність у матеріалах справи доказів узгодження сторонами (ТОВ «ДПБ» і ТОВ «Арбор Союз») письмово у додаткових угодах до договору №05/03-15 від 05.03.2015 питань щодо окремого обсягу робіт, їх вартість та строк виконання;

- відсутність локального кошторису на весь обсяг та види робіт, що зафіксовані в актах приймання виконаних будівельних робіт від 26.03.2015;

- відсутність доказів проведення остаточних розрахунків з ТОВ «Будконсалт плюс» та ТОВ «Арбор Союз» або доказів обліку позивачем вказаної кредиторської заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку;

- відсутність у матеріалах справи організаційно-розпорядчих рішень директора ТОВ «ДПБ» з питань необхідності проведення певних ремонтних робіт на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, та відповідно щодо порядку оприбуткування в бухгалтерському обліку Товариства (тобто, як капітальний чи поточний ремонт основних засобів) витрат на такі ремонтні роботи;

- відсутність у матеріалах справи доказів того, що укладення договорів з контрагентами ТОВ «Екостайл-СТ» і ТО «Стиль Медіа» щодо надання юридичних послуг та послуг з консультування у сфері бухгалтерського обліку на значні суми коштів було економічно доцільним та вигідними для ТОВ «ДПБ».

Наведене вище у свої сукупності дає суду підстави для висновку, що подані позивачем до матеріалів цієї справи первинні документи не є такими, що доводять фактичне (реальне) здійснення господарських операцій між ТОВ «ДПБ» і переліченими вище контрагентами-постачальниками товарів (робіт, послуг), зокрема у тих обсягах, що зафіксовані в актах наданих послуг, актах виконаних робіт, видаткових і податкових накладних.

Також зі змісту поданих позивачем до суду документів та письмових пояснення не вбачається за можливе достеменно встановити наявність у позивача розумної економічної причини (ділової мети) щодо укладення договорів про надання послуг, договорів підряду, та водночас встановити настання для ТОВ «ДПБ» реальних правових наслідків (як то рух активів, зміну грошових зобов`язань), обумовлених економічним змістом укладених з контрагентами договорів.

У зв?язку з цим суд погоджується із висновками акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України у випадку включення ним до складу витрат, що враховуються при обрахунку суми податку на прибуток за 2014 рік (фінансового результату, що враховується при обчислення суми названого податку за 2015 рік), податкового кредиту за відповідні звітні періоди 2014 - 2015 років сум витрат і ПДВ по операціях з ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «Стиль Медіа», ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс», та вважає такі висновки нормативно та документально обґрунтованими.

Перевіривши правильність здійснених контролюючим органом розрахунків сум податку на прибуток, що підлягають сплаті ТОВ «ДПБ» за наслідками відображення ним у поданих податкових деклараціях з названого податку за 2014 - 2015 роки взаємовідносин із ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «Стиль Медіа», ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс», та увійшли до складу суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 17.10.2017 №0008291401 суд дійшов висновків про:

- правомірність визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання у сумі 293 681 грн. та відповідно застосованої суми штрафної санкції у розмірі 73 420 грн. за наслідком епізодів правопорушень, пов`язаних з ТОВ «Еколайн-СТ» і ТОВ «Стиль Медіа»;

- допущення контролюючим органом помилки при обрахунку структури витрат по операціях ТОВ «ДПБ» з ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс», що враховуються при визначенні фінансового результату за 2015 рік (а саме показник «інші витрати» був обчислений перевіряючими без урахування дійсного розміру перерахованих ТОВ «ДПБ» на користь ТОВ «Арбор Союз» і ТОВ «Будконсалт плюс» коштів за даними банківських виписок і платіжних документів). Як наслідок визначена за актом перевірки в результаті зазначених порушень сума податку на прибуток 337 500 грн. є недостовірною, а податкове повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0008291401 в частині визначеної позивачу аналогічної суми податкового зобов`язання - протиправним.

Надаючи оцінку правомірності та обґрунтованості висновків акта перевірки в частині донарахування ТОВ «ДПБ» до сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 140 490 грн. у зв`язку із неподанням товариством податкової декларації за вказаний звітний період, суд встановив наступне.

В тексті акта перевірки (стор. 20, зафіксовано, що в порушення вимог п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПК України ТО «ДПБ» не подало до ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік та додатків до фінансової звітності. Натомість до перевірки була надана фінансова звітність за 2015 рік, за даними якої фінансовий результат до оподаткування був визначений у розмірі 783 000 грн. Керуючись нормами пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 134.1 ст. 134 ПК України контролюючий орган визначив позивачу до сплати податок на прибуток у сумі 140 940 грн. виходячи із розміру задекларованого товариством у поданій фінансовій звітності показника фінансового результату (прибутку) 783 000 грн.

Відповідно до норм пп. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Поряд з цим, нормами абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Також за змістом норм ст. 137 ПК України (яка визначає порядок обчислення податку на прибуток підприємств) передбачено, що податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII цього Кодексу щодо об`єктів нежитлової нерухомості.

Представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення від 24.01.2018, де зазначив, що ТОВ «ДПБ» відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України сплачувало до бюджету упродовж 2015 року авансові внески з податку на прибуток, всього на загальну суму 140 940 грн., задекларувало та сплатило у 2015 році податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, всього на загальну суму 143 527,92 грн., та крім того, подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, де відобразило наведені обставини.

Дослідивши зміст поданих позивачем письмових пояснень та додані до них копії документів, суд встановив, що після проведення описаної вище документальної перевірки ТОВ «ДПБ» подало у 2017 році податкову декларацію податку на прибуток підприємств за 2015 рік. За змістом такої декларації, Товариство серед іншого задекларувало об`єкт оподаткування податком у розмірі 783 000 грн. (ряд. 04), податок на прибуток (позитивне значення) (ряд. 06), обчислений за ставкою 18% від зазначеної вище суми об`єкта оподаткування, - 140 940 грн., а також зменшення нарахованої суми податку (ряд. 16 ЗП) на суму 143 528 грн. Відповідно податок на прибуток, нарахований за результатами звітного податкового періоду 215 року за даними платника становив числове значення зі знаком мінус (тобто, «-2 588 грн.»).

При цьому, які свідчать подані позивачем до суду копії виписок банку з розрахункового рахунку ТОВ «ДПБ» за періоди 2015 року, станом на кінець грудня 2015 року Товариство перерахувало до бюджету авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 149 546 грн. Крім того, ТОВ «ДПБ» у період з 27.04.2015 по 28.01.2016 перерахувало до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, всього на загальну суму 143 527,92 грн. (в т.ч. безпосередньо у період 2015 року - 107 645,94 грн.).

З огляду на те, що дані обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду цієї справи судом, та водночас перевіряючі в ході проведення документальної перевірки ТОВ «ДПБ» не надали таким обставинам жодної правової оцінки (що вбачається безпосередньо з тексту акта перевірки), суд дійшов висновку про необгрунтованість висновку акта перевірки в частині необхідності визначення позивачу до сплати суми податку на прибуток за 2015 рік у сумі 140 490 грн. У зв`язку з цим суд також визнає протиправним податкове повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0008291401 в частині визначеної позивачу суми податкового зобов`язання у розмірі 140 490 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 17.10.2017 №0008301401 і від 18.10.2017 №0008311401 суд виходив з наступного.

Відповідно до норм п.п. 86.1, 86.10 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Згідно з п. 86.8 ст 86 податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Поряд з цим, порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового законодавства платниками податків - юридичними особами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727. Так, за змістом положень зазначеного Порядку (у редакції чинній на момент складання акта перевірки), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Зокрема, описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, що: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Ознайомившись з текстом акта перевірки (стор. 35 - 43) суд дійшов висновку, що манера викладу перевіряючими змісту порушень платником норм ПК України в частині правомірності визначення сум податкових зобов`язань і податкового кредиту за перевіряємий період, та опис обставин, за наявності яких такі порушення були допущені платником, не дають можливості встановити, за епізодами яких саме порушень перевірюючі встановили заниження позивачем сум ПДВ на загальну суму 281 371 грн. (а саме, за періоди квітень, червень, липень і серпень 2015 року) та завищення ним від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 93 629 грн.

З огляду на незрозумілість тексту акта перевірки (окрім епізоду порушення, що стосується випадків подвійного зарахування ТОВ «ДПБ» до складу податкового кредиту за звітний період травень 2015 року сум ПДВ по податкових накладних постачальників Чернишенка О. і ТОВ Тендер Пак»), висновки якого покладені в основу прийнятих оспорюваних рішень, суд не вбачає достатніх підстав для визнання правомірними і обгрунтованими податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.2017 №0008311401 та від 17.10.2017 №0008301401 в частині визначених сум податкового зобов`язання з ПДВ 281 371 грн. та штрафних санкцій у розмірі 140 687 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 цієї ж статті Кодексу).

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 27.10.2017 №4453 підтверджено, що ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 20 555 ,81 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 14 911,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (код ЄДРПОУ 31923768, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 64) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141367, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.10.2017 №0008291401 в частині нарахованого податкового зобов`язання у сумі 478 440 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.10.2017 №0008301401 в частині нарахованих податкового зобов`язання у сумі 281 371 грн. та штрафних санкцій у розмірі 140 687 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.10.2017 №0008311401.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (код ЄДРПОУ 31923768, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 64) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 14 911,91 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 91 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141367, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок