Рішення № 102161184, 21.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року м. Київ № 640/18534/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), з урахуванням заяви про зміну позову, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР»

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі також - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2), з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №2718948/41950541 від 01.06.2021 року, про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 16.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 202 933 грн. 07 коп.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №2718947/41950541 від 01.06.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 20.01.2021 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 166 081 грн. 69 коп.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 16.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 202 933 грн. 07 коп.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 11 від 20.01.2021 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 166 081 грн. 69 коп.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 01.12.2020 року №142674 про відповідність платника податку на додану вартість (ТОВ «ДІСКАУНТЕР», ідентифікаційний код юридичної особи 41950541) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР», ідентифікаційний код юридичної особи 41950541, з переліку ризикових платників податків.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем 1 протиправно віднесено Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» до переліку ризикових платників податків, оскільки підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. На переконання позивача, рішення про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» до переліку ризикових платників прийняті з порушенням встановленого порядку, суперечать приписам чинного законодавства, отже підлягають скасуванню.

Крім того, оскаржувані рішення спричиняють негативні наслідки для позивача у виді прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 30.07.2021 року представником ДПС України подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві в своїй роботі керується вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набула чинності з 01.02.2020 року та наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Так, приймаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних відповідачем 1 встановлено, що ТОВ «ДІСКАУНЕР» не надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), завірені БВ.

Відсутність вказаних документів позбавила можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ДІСКАУНТЕР», згідно з яких виписано податкові накладні, які останнє просить у позові зобов`язати ДПС України зареєструвати.

Щодо підстав прийняття оскаржених рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем 2 зазначено лише положення порядку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Через канцелярію суду 30.07.2021 року представником ГУ ДПС у м. Києві подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 року клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві Максима Прокошина про поновлення строку на подання відзиву повернуто без розгляду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позовні матеріали отримані уповноваженим представником ГУ ДПС у місті Києві 08.07.2021 року, тобто через два робочих дні після прийняття судом ухвали від 06.07.2021 року про відкриття провадження у справі, пунктом 5 резолютивної частини якої встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Отже, граничним терміном подання відзиву для відповідача 1 є 23.07.2021 року.

Проте, відзив відповідачем 1 подано 30.07.2021 року, тобто з пропуском строку його подання.

Суд зауважує, що заяв та клопотань в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про продовження строку подання відзиву від відповідача 1 до суду не надходили, з огляду на що, судом не приймається до розгляду поданий відповідачем 1 відзив від 30.07.2021 року.

Через канцелярію суду 15.09.2021 року позивачем подано клопотання про виправлення помилки у прохальній частині позовних вимог, у зв`язку із тим, що позивачем у позовній заяві допущено технічну помилку, а саме, позивачем зазначено дату податкової накладної №5 від 16.12.2021 року, в той час, як правильною датою складання податкової накладної №5 є 16.12.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 року клопотання про виправлення помилки повернуто заявнику без розгляду.

Через канцелярію суду 29.09.2021 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову шляхом зазначення в прохальній частині дати складання податкової накладної №5 - 16.12.2020 року.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги частини восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, заява про зміну предмета позову прийнято судом до розгляду.

Зокрема, ураховуючи те, що під зміною предмету позову в даному випадку позивачем розуміється виправлення технічної помилки, допущеної у позовній заяві, та з огляду на те, що у відзиві ДПС України заперечується проти реєстрації податкових накладних, зазначених позивачем в редакції заяви про зміну предмета позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності встановлення нового строку для подання відповідачами відзиву на позовну заяву в редакції заяви про зміну предмета позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.06.2019 року між ТОВ «ДДС+» (код ЄДРПОУ 40334224) та ТОВ «ДІСКАУНТЕР» (код ЄДРПОУ 41950541) (Виконавець) укладено Договір №КМ51 (Н) про надання послуг, предметом якого є послуги з стимулювання продажу та проведення необхідних заходів щодо активного продажу товару (маркетингові послуги), що постачається ТОВ «ДДС+» за Договором поставки. Під послугами із стимулювання продажу товару розуміється: викладка товару відповідно до вимог (корпоративного стилю) ТОВ «ДДС+», забезпечення наявності повного асортименту товару ТОВ «ДДС+».

За датою виникнення податкових зобов`язань за Договором від 01.06.2019 року №КМ51 (Н) ТОВ «ДІСКАУНТЕР» виписано та направлено на реєстрацію, зокрема, податкові накладні №5 від 16.12.2020 року на загальну суму 202 933, 07 грн. та №11 від 20.01.2021 року на загальну суму 166 081, 69 грн.

Відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.12.2020 року № 142674, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податків».

Згідно з Квитанцією від 11.01.2021 року зупинено реєстрацію податкової накладної №5 від 16.12.2020 року з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критерію ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з Квитанцією від 10.02.2021 року зупинено реєстрацію податкової накладної №11 від 20.01.2021 року з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критерію ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.05.2021 року ТОВ «ДІСКАУНЕР» до ГУ ДПС у м Києві, ДПІ у Голосіївському районі, направлено Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 16.12.2020 року № та від 20.01.2021 року №11, реєстрацію яких зупинено.

Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві №2718948/41950541 від 01.06.2021 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 16.12.2020 року, та рішенням №2718947/41950541 від 01.06.2021 року, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 20.01.2021 року, у зв`язку з неподанням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі: рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вищезазначене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному порядку позивачем не оскаржувалось.

Вважаючи оскаржувані позивачем рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України (далі також - ПК України в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, що набрав чинності з 01.02.2020 року (далі також - Порядок №1165).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядком № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, передбачено право платника податків на оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року по справі № 640/10988/20.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Надаючи оцінку підставам прийнятого рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.12.2020 року №142674 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Із змісту оскаржуваного рішення від 01.12.2020 року №142674 встановлено, що використовуючи бази даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що підприємство реалізує послуги: «юридичні послуги», «маркетингові послуги», «надання інформаційно-консультаційних послуг при проведенні експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва», придбання яких відсутнє. Податковий кредит для реєстрації сформовано придбанням продуктів, напоїв, оренди площі.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В той же час, у спірних рішеннях відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В свою чергу, посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію про те, податковий кредит сформовано за рахунок придбання «придбання продуктів, напоїв та оренди площі» як доказ не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

Всупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у м. Києві в ході розгляду даної справи у суді не подало до суду жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 01.12.2020 року №142674 не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення контролюючим органом документально обставин наявності у нього податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій таким платником.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.12.2020 року №142674 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, на переконання суду, ефективним способом захисту прав позивача та їх відновлення є задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу ДПС України) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41950541) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових

накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктами 6, 7, 10 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій наклади і й/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що з метою підтвердження інформації, зазначеної ним під час здійснення відповідних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДДС+», зокрема, на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних від 16.12.2020 року №5, від 20.01.2021 року №1, позивачем надані пояснення та копії документів.

Так, платником податків надано копії наступних документів: Договору оренди № 41 від 01.12.2018 року; Договору оренди № 44 від 01.12.2018 року; Додаткової угоди до Договору оренди № 44 від 01.12.2018 року; Додаткової угоди до Договору оренди № 41 від 01.12.2018 року; Додаткової угоди до Договору оренди № 44 від 01.12.2018 року; Додаткової угоди до Договору оренди № 41 від 01.12.2018 року; Рішення про державну реєстрацію потужності виробництва суб`єкта господарювання позивача; Ліцензії на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями; Ліцензії на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами Договір про надання послуг № KM 51 (Н) від 01.06.2019 року; Договору поставки 2019 року; Акта надання послуг № 88 від 16.12.2020 року; Акта надання послуг № 1 від 20.01.2021 року; платіжного доручення № 544 від 20.01.2021 року на суму 100 000,00 грн.; платіжного доручення № 634 від 22.01.2021 року на суму 102 933,07 грн.; платіжного доручення № 698 від 25.01.2021 року на суму 66 081,69 грн.; Податкової накладної № 5 від 16.12.2020 року та квитанції; Податкової накладної № 11 від 20.01.2021 року та квитанції.

Після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів контролюючого органу щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надіслано, що відповідачем 1 не спростовано.

Водночас, рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві №2718948/41950541 від 01.06.2021 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 16.12.2020 року, та рішенням №2718947/41950541 від 01.06.2021 року, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 20.01.2021 року, у зв`язку з неподанням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі: рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В той же час, оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Проте, оскаржувані позивачем рішення не містять переліку документів (зокрема, не підкреслені), а саме «первинних документів, щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Крім того, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Так, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її фактичного надходження.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 року, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №5 від 16.12.2020 року та №11 від 20.01.2021 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР», датою їх фактичного надходження, є належним способом захисту позивача та відновлення його порушеного права.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до дубліката квитанції №0.0.2160572165.1 від 14.06.2021 року позивачем сплачено 6 810, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Отже, з огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення, прийняті Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в той час, як позовні вимоги, заявлені до Державної податкової служби України в частині реєстрації податкових накладних, мають характер зобов`язальних за наслідками скасованих рішень, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в повному обсязі, а саме в сумі 6 810, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №2718948/41950541 від 01.06.2021 року, про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 16.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 202 933 грн. 07 коп..

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №2718947/41950541 від 01.06.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 20.01.2021 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 166 081 грн. 69 коп..

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 16.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 202 933 грн. 07 коп., датою її фактичного надходження.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 11 від 20.01.2021 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» на загальну суму з ПДВ 166 081 грн. 69 коп., датою її фактичного надходження.

6. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 01.12.2020 року №142674 про відповідність платника податку на додану вартість (ТОВ «ДІСКАУНТЕР», ідентифікаційний код юридичної особи 41950541) критеріям ризиковості платника податку.

7. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР», ідентифікаційний код юридичної особи 41950541, з переліку ризикових платників податків.

8. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» (код ЄДРПОУ 41950541) суму сплаченого судового збору у розмірі 6 810, 00 грн. (шість тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСКАУНТЕР» (код ЄДРПОУ 41950541, адреса: 03150, вул. Велика Васильківська, 72);

Відповідач 1: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Повне судове рішення складено 21.12.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна