Рішення № 102160993, 23.12.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/15375/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступного дня після досягнення позивачем віку 60 років – з 26.12.2020 та виплатити позивачу призначену пенсію за період з 26.12.2020 по 18.07.2021;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступного дня після досягнення позивачем віку 60 років – з 26.12.2020 та виплатити позивачу призначену пенсію за період з 26.12.2020 по 18.07.2021.

Позов мотивовано тим, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21 було зобов`язано відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Втім, на виконання вказано рішення суду відповідач призначив пенсію з дня набрання законної сили рішенням суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21, а не з моменту виникнення права на неї.

Суд ухвалою від 18.11.2021 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Протягом встановленого судом строку, відповідачем відзив на позов не подано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

З 1982 року позивач розпочав свою трудову діяльність. 02.08.1982 був прийнятий на роботу на Хімзавод ім. Петровського, де 10.08.1982 йому вперше заповнили трудову книжку НОМЕР_1 .

25.12.2020 позивачу виповнилось 60 років, і він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. До заяви, на підтвердження страхового стажу позивач надав відповідні документи, у тому числі і трудову книжку НОМЕР_1 .

Спеціалісти відповідача запропонували позивачу, для підтвердження страхового стажу, надати додаткові документи, які підтверджують його роботу на підприємствах за період з 10.08.1982 по 31.12.2020.

З огляду на те, що підприємства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, позивач не зміг їх представити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало позивачу листа 2500-1502-8/49024 від 14.12.2020, у якому було зазначено, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; в наданій мною трудовій книжці НОМЕР_1 не читається печатка на титульному аркуші, виходячи з вищезазначеного до загального стажу не враховано періоди роботи згідно даних трудової книжки, оскільки вона є недійсною; при цьому відповідач нарахував мені загальний страховий стаж всього 14 років 3 місяці 25 днів. Також вказано, що позивач не має права на пенсію відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Чернігівського Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу навчання, військову службу та роботу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 за період з 01.09.1978 по 08.06.1999, а саме: навчання в ГПТУ №64 м.Красний Луч з 01.09.1978-16.07.1979; військову службу з 06.05.1979-23.05.1982; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 02.08.1982-01.04.1983; роботу на Хімзавод ім.Г.І.Петровського з 23.06.1983-20.08.1986; роботу на Ворошиловградському заводі з 29.09.1986-21.11.1990; роботу на Луганському заводі великопанельного житлового будівництва з 13.12.1990-24.01.1997; роботу на АТВТ “Завод металовиробів “Динамо” з 26.01.1997-30.06.1998; роботу на Колективному підприємстві виробничо-торгової фірми “Шарм” з 29.09.1998-08.06.1999; та зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

На виконання вказано вище судового рішення відповідачем зараховано до страхового стажу періоди служби, навчання та роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з дня набрання законної сили Рішенням Чернігівського Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21 (з 19.07.2021).

У жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату пенсії з часу виникнення права на неї, тобто з 26.12.2020. Проте, листом від 11.10.2021 відповідач відмовив йому, посилаючись на те, що рішенням суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21 зобов`язання щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію відсутні.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).

Статтею 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014, визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За змістом ч.ч.1,2ст.4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених CT.12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

За приписами ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

При цьому, відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно з п.1.8, п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку; рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Як встановлено судом, 25.12.2020 позивачу виповнилось 60 років. Тобто, з 26.12.2020 у нього виникло право на пенсію за віком.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. До заяви, на підтвердження страхового стажу позивач надав відповідні документи, у тому числі і трудову книжку НОМЕР_1 . Відповідач прийняв у нього заяву про призначення пенсії за віком та додані до неї документи та своїм листом від 14.12.2020 відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Така відмова відповідача рішенням суду визнана протиправною. А тому відповідач мав би призначити пенсію позивачу з часу виникнення у позивача права на неї, тобто на наступний день після досягнення ним віку 60 років - з 26.12.2020. Попри це, відповідач пенсію призначив тільки з 19.07.2021 – з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Такі дії відповідача суд визнає протиправними, оскільки право позивача на призначення пенсії встановлено рішенням Чернігівського Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі №620/4243/21 та таке право у позивача виникло з 26.12.2020.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для ч задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступного дня після досягнення ним віку 60 років – з 26.12.2020 та виплатити йому призначену пенсію за період з 26.12.2020 по 18.07.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступного дня після досягнення ним віку 60 років – з 26.12.2020 та виплатити йому призначену пенсію за період з 26.12.2020 по 18.07.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 23.12.2021.

Суддя Л.О. Житняк