Рішення № 102160887, 22.12.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/13286/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доТалалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської областіпровизнання протиправним та скасування рішення,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (далі – відповідач, Талалаївська сільська рада), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії (позачергова) 8 скликання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 12 квітня 2021 року щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га у власність для проведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області;

зобов`язати Талалаївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га у власність для проведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до Талалаївської сільської ради нею було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з усіма необхідними документами щодо відведення земельної ділянки у власність, однак, відповідачем протиправно відмовлено у наданні такого дозволу.

У відзиві відповідач з посиланням на положення статей 116, 118 Земельного кодексу України проти позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліку.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недолік позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

26.03.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, до якої було додано копії паспорту, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 6-10).

Рішення 5 сесії (позачергова) 8 скликання Талалаївської сільської ради від 12.05.2021 № V-210/VIII позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у приватну власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що пріоритетом в наданні земельних ділянок згідно рішення четвертої (позачергова) сесії 8 скликання від 19.02.2021 «Про першочергове надання земельних ділянок громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, які підпорядковані Талалаївській сільській раді» пільговим категоріям, дана земельна ділянка знаходиться в користуванні громадян, що засвідчено записом по господарській книзі сільської ради (а.с. 11).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В силу пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши вказані вище норми, суд зауважує, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, суд зазначає, що у статті 118 Земельного кодексу України міститься загальне посилання на те, що місце розташування земельної ділянки повинно відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу норм земельного законодавства суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України та частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам.

Також, згідно позиції Верховного суду України, викладеної в постановах від 10.12.2013 у справі № 21-358а13, від 11.10.2016 у справі № 806/3787/13-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування). Відтак, формальні підстави в не наданні дозволу свідчать про зловживання своїм обов`язком відповідача надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.

Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Проаналізувавши наведені норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги законодавства, які регулюють порядок звернення до органів місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Судом встановлено, що рішення 5 сесії (позачергова) 8 скликання Талалаївської сільської ради від 12.05.2021 №/VIII позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у приватну власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що пріоритетом в наданні земельних ділянок згідно рішення четвертої (позачергова) сесії 8 скликання від 19.02.2021 «Про першочергове надання земельних ділянок громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, які підпорядковані Талалаївській сільській раді» пільговим категоріям, дана земельна ділянка знаходиться в користуванні громадян, що засвідчено записом по господарській книзі сільської ради (а.с. 11).

На підтвердження користування бажаної позивачем земельної ділянки іншими особами, відповідачем було надано до суду рішення Талалаївської сільської ради народних депутатів Ніжинського району Чернігівської області ХІ сесії ХХІ скликання від 17.01.1992 «Про наділ земельних ділянок для розширення підсобного господарства жителям сільської Ради» (а.с. 44-46), ХІІІ сесії ХХІ скликання від серпня 1992 року «Про наділ земельних ділянок громадянам сільської Ради» (а.с. 42-43), ХІV сесії ХХІ скликання від вересня 1992 року «Про виділення земельних ділянок громадянам сільської Ради для ведення підсобних господарств» (а.с. 47), квитанції про прийняття податків і зборів (а.с. 38-41), з яких неможливо встановити місцезнаходження земельних ділянок, а саме відсутня конкретизація місця розташування земельних ділянок, не наведена їхня конфігурація і на якому праві вони належать вищевказаним особам.

Таким чином, вказані документи не можуть розцінюватись судом як достовірний доказ, на підставі якого можна встановити дійсне користування та/або володіння іншими особами бажаної позивачем земельної ділянки.

Водночас, відповідачем не надано будь-якого належного та достовірного доказу, що підтверджує постійне користування іншими особами земельною ділянкою щодо якої позивачем подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, як зазначалося вище, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування).

Таким чином, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки відповідачем не доведено факту перебування спірної земельної ділянки у користуванні інших осіб та свідчить про порушення відповідачем права позивача на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування рішення 5 сесії (позачергова) 8 скликання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 12.04.2021 № V-210/VIII «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 »; зобов`язання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2021 (вх. № 174) про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га у власність для проведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Крім того, як судом вже було зазначено, передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо перевірки розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 21.08.2018 у справі № 810/3393/17.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії (позачергова) 8 скликання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 12.04.2021 № V-210/VIII «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Талалаївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2021 (вх. № 174) про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Талалаївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 900,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, 8, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16651, код ЄДРПОУ 04415258.

Дата складення повного рішення суду - 22.12.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб