
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/13888/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області далі також – ГУ ПФУ у Чернігівській області, відповідач), про визнання протиправною відмову ГУ ПФУ в Чернігівській області, викладену в листі від 20.08.2021 № 2500-0307-8/42070, у переведенні позивача на пенсію за вислугою років за п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області встановити позивачу пенсію за вислугу років згідно за п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 70% грошового забезпечення, починаючи з 02.04.2021 та виплати йому суми недоотриманої пенсії.
23.10.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що для призначення пенсії за вислугу років позивачу необхідно мати вислугу 25 календарні роки. Проте календарна вислуга років позивача складає 24 роки 10 місяців 25 днів, що не дає йому права на пенсію за вислугу років за п. “а” ст. 12 Закону№2262-ХІІ.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України по 01.04.2021.
В листі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 25.06.2021 № П-232/124/05/20-2021 зазначено, що позивач має вислугу років в календарному обчисленні 24 роки 10 місяців 25 днів, в пільговому обчисленні - 00 років 09 місяців 20 днів.
06.08.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та надав лист ГУНП у Чернігівській області від 25.06.2021(а.с.6-8).
20.08.2021 ГУ ПФУ в Чернігівській області листом № 2500-0307-8/42070 відмовило позивачу в переведенні позивача на пенсію відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за відсутністю вислуги в календарному обчисленні 25 років на дату звільнення зі служби (а.с.9).
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону №2262-ХІІ ).
Відповідно до положень п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Водночас статтею 17-1 Закону встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України такий порядок визначено у постанові від 17.07.1992 № 393; так, підпунктом «в» пункту 3 цієї постанови визначено перелік служби (роботи), яка зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця вислуги років для призначення пенсії.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Постанова від 17.07.1992 №393).
Так, Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом N2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що вислуга років позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 24 роки 10 місяців 25 днів, в пільговому обчисленні становить 00 років 09 місяців 20 днів.
Орган, що призначає пенсію відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи відмову відсутністю у позивача необхідної вислуги років у календарному обчисленні (25 календарних років).
Водночас, пенсійний орган не досліджував документи на підтвердження наявності у позивача необхідної вислуги років з врахуванням можливості пільгового зарахування окремих видів служби. Тобто, пенсійний орган має обрахувати вислугу позивача і у пільговому обчисленні.
З урахуванням обставин цієї справи, належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №620/1837/20.
Інші вимоги задоволенню не підлягають як передчасні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладене у формі листа від 20.08.2021 № 2500-0307-8/42070 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005 21390940
Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко
Судове рішення № 102160792, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 22.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/13888/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: