Ухвала суду № 102160229, 23.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1848/21

УХВАЛА

23 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктами владних повноважень - відповідачами на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький , Житлової комісії Хмельницького ОВК, 15 гарнізонного будинку офіцерів, Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону та відокремлених підрозділів РВК (МВК) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 по адміністративній справі №560/1848/21 адміністративний позов - задоволено частково. Зобов`язано Хмельницький обласний військовий комісаріат ( Хмельницький обласний ТЦК та СП) та Хмельницький обласний військовий комісаріат ( Хмельницький обласний ТЦК та СП) в особі уповноваженої Житлової комісії переглянути розмір та порядок нарахування грошової компенсації ОСОБА_1 взамін належного до отримання жилого приміщення з урахуванням висновків суду, та провести перерахунок розміру компенсації за наявності підстав, визначених вимогами законодавства. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

22.12.2021 судом отримано заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктами владних повноважень - відповідачами на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі №560/1848/21.

Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.383 КАС України у заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.

Проте такої інформації заява не містить.

Водночас, заявник вказує про те, що вказане рішення суду набрало законної сили 04.10.2021 та видано виконавчий лист, а також 23.11.2021 відкрито виконавче провадження.

При цьому, відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Тобто, при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі № 640/1364/19.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Як передбачено пунктом 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Відтак, недотримання вказаних вимог статті 383 КАС України (щодо її змісту, згідно ч.2 ст.383 КАС України) є підставою для повернення вказаної заяви.

Разом з тим, повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою заявою у порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя А.М. Ковальчук